Справа № 22ц-6462/10              Суддя першої інстанції: Мадай С.І.

                         Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

14 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої     Данилової О.О.,

суддів:     Лівінського І.В.,

Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Осипенко О.С. ,

за участі:     стягувача ОСОБА_3,

боржника ОСОБА_4,

              представника суб’єкта оскарження ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційними скаргами

Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції  (далі – Заводський ДВС)  та ОСОБА_3

на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 10 травня 2010 року

за скаргою

ОСОБА_4 до Заводського ДВС  про визнання дій неправомірними,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2010 року ОСОБА_4 звернувся зі скаргою на дії державного виконавця Заводського ДВС Одинцової Т.Ю.

Скаржник зазначав, що з нього утримують аліменти на підставі рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 25 червня 2009 року. Однак, державний виконавець вказаної ДВС неправильно визначив розмір заборгованості по аліментах. Так, на його думку державний виконавець помилково нарахував аліменти на компенсаційні виплати за проїзд, а також на єдиний податок підприємця. Крім того, виконавець не врахував квитанції про сплату ним аліментів за травень та вересень 2009 року.

Посилаючись на викладене, скаржник просив суд визнати вказані дії неправомірними та зобов’язати державного виконавця провести відповідний перерахунок.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 10 травня 2010 року скарга ОСОБА_4 задоволена.

В апеляційній скарзі Заводське ДВС та ОСОБА_3,, посилаючись на незаконність вказаної ухвали суду, просили її скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так, із матеріалів справи вбачається, що на виконанні в Заводському ДВС знаходиться виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_4 Під час проведення виконавчих дій державним виконавцем визначена заборгованість ОСОБА_4 по аліментах.

Не погоджуючись із розміром цієї заборгованості ОСОБА_4 звернувся зі скаргою на дії державного виконавця за правилами глави VII ЦПК України.

Разом з тим, вказаною нормою передбачено можливість звернення учасника виконавчого провадження до  суду  із скаргою,  якщо  він вважає,  що  рішенням,  дією  або  бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення порушено його права.

Водночас, із змісту ч. 4 ст.  195 СК України та ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що розмір заборгованості по аліментах визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення. За наявності спору питання про розмір заборгованості по аліментах вирішується за заявою заінтересованої особи судом у порядку, встановленому законом.

Отже, незгода боржника з розміром заборгованості по аліментах не може бути підставою для оскарження дій державного виконавця по визначенню такої заборгованості як неправомірних, а є підставою для звернення до суду з позовом для вирішення спору щодо цього розміру.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що скарга ОСОБА_4 про визнання неправомірними дій державного виконавця Заводського ДВС Одинцової Т.Ю, задоволенню не підлягає.

Між тим, суд на вказані положення закону належної уваги не звернув, та помилково визнав неправомірними дії державного виконавця Заводського ДВС по визначенню заборгованості по аліментах.

Таким чином, ухвала місцевого суду підлягає скасуванню на підставі п. 2 ст. 312 ЦПК України, з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції та ОСОБА_3  задовольнити частково.

Ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 10 травня 2010 року скасувати та постановити нову ухвалу.

В задоволенні скарги ОСОБА_4 до Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції  про визнання дій неправомірними відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до суді касаційної інстанції.

Головуюча:                     Судді: