Справа № 22ц-6839/10                  Суддя першої інстанції: Гречана С.І.

Категорія 30                      Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

28 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої     Данилової О.О.,

суддів:     Лівінського І.В.,

Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Дудник Ю.П. ,

за участі:     позивача ОСОБА_3,

        відповідача ОСОБА_4, його представника ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 травня 2010 року

за позовом

ОСОБА_3  до ОСОБА_4  про стягнення збитків,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2009 року ОСОБА_3  звернувся з позовом до ОСОБА_4 про стягнення збитків.

Позивач зазначав, що рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 3 листопада 2008 року на його користь з відповідача стягнуто борг еквівалентний 19500 доларів США в сумі 112866 грн. Це рішення суду відповідач виконав 1 березня 2009 року.

Посилаючись на те, що затримкою виконання рішення йому завдано збитки, позивач просив суд стягнути з відповідача 37284 грн. таких збитків.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 травня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на те, що суд порушив норми процесуального та матеріального права, неповно з ' ясував обставини, що мають значення для справи, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 3 листопада 2008 року задоволено позов ОСОБА_3  про стягнення з  ОСОБА_4 19500 доларів США боргу в гривневому еквіваленті, що складає 112866 грн. Це рішення відповідач виконав 1 березня 2009 року.

ОСОБА_3 поставив питання про стягнення з ОСОБА_4 збитків, вважаючи, що такими є різниця в курсі валют на момент виконання рішення, порівняно з днем його ухвалення.

Разом з тим, за статтею 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, та витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про те, що різниця в курсі валют, яка виникла після ухвалення рішення про стягнення боргу, не є збитками в розумінні статті 22 ЦК України. Тому обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що з відповідача мають стягуватись вказані ним збитки, не можуть братись до уваги, оскільки є наслідком помилкового тлумачення цивільного права.

Таким чином, апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду чи доводили б порушення ним вимог матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.

Разом з тим, зазначене рішення не позбавляє позивача права звернутись з позовом про стягнення сум, пов’язаних з несвоєчасним виконанням рішення суду.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л  и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3  відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 травня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча:                     Судді: