Справа № 22ц-6240/10 Суддя першої інстанції: Бойко Л.Л.
Категорія 46 Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
28 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Данилової О.О.,
суддів: Лівінського І.В.,
Шаманської Н.О.,
при секретарі судового засідання Дудник Ю.П. ,
за участю: позивача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 2 квітня 2010 року
за позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_5, Жовтневої районної державної адміністрації, треті особи – ОСОБА_6, Баштанська районна державна адміністрація, відділ реєстрації актів цивільного стану Баштанського районного управління юстиції, про виключення відомостей з актового запису про народження дитини,
в с т а н о в и л а:
В грудні 2009 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_5 про виключення відомостей з актового запису про народження дитини.
Позивач зазначав, що перебував у шлюбі з відповідачкою з серпня 1994 року по листопад 2000 року. Однак фактично шлюбні відносини припинились ще в 1997 року та з цього часу вони проживали окремо. 3 червня 1999 року у відповідачки народився син - ОСОБА_3. Позивача записали як батька цієї дитини.
Посилаючись на те, що він не є батьком ОСОБА_7, позивач просив суд виключити відомості про нього з актового запису про народження дитини.
Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 2 квітня 2010 року в задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просив рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 23 вересня 2010 року в якості відповідача до справи залучено Жовтневу району державну адміністрацію.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 з серпня 1994 року по листопад 2000 року. Разом з тим, фактично шлюбні відносини припинились з червня 1997 року. З цього часу ОСОБА_5 пішла з помешкання чоловіка і проживала окремо, залишивши на утримання ОСОБА_3 трьох їх спільних дітей.
Із матеріалів справи вбачається, що з 1998 року ОСОБА_5 проживала зі співмешканцем в с. Старогорожено Баштанського району.
3 червня 1999 року у ОСОБА_5 народився син – ОСОБА_3. Старогороженською сільською радою Баштанського району Миколаївської області вчинено актовий записи № 2 від 17 лютого 2000 року, в якому батьком дитини, на підставі свідоцтва про одруження, записаний ОСОБА_3
2 вересня 2008 року з аочним рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області ОСОБА_5 позбавлено батьківських прав відносно сина ОСОБА_7 Опіку над малолітнім ОСОБА_7 встановлено Жовтневою районною державною адміністрацією, за розпорядження якої від 22 жовтня 2008 року дитину направлено до інтернатного закладу.
Зазначені обставини підтверджуються поясненнями позивача, представника відповідача, свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а також зібраними по справі письмовими доказами.
Відповідно до ст. 56 КпШС України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, особа, записана як батько дитини в книзі записів народжень має право оспорити проведений запис протягом року з того часу, коли їй стало або повинно було стати відомо про проведений запис.
В судовому засіданні позивач пояснив, що достовірно дізнався про те, що він записаний як батько ОСОБА_7, восени 2009 року після того, як орган опіки та піклування поставив питання про позбавлення його батьківських прав стосовно цієї дитини.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ОСОБА_3 строк позовної давності не пропустив.
Крім того, враховуючи, що на момент народження дитини позивач понад два роки не проживав з його матір’ю – ОСОБА_5, остання ніколи не визнавала позивача батьком дитини, вимог про стягнення аліментів до нього не пред’являла, ніяких стосунків з ним не підтримувала, дитина ніколи батьком позивача не визнавала, а відомості про батька внесені в актовий запис лише на підставі свідоцтва про одруження, колегія дійшла висновку, що відомості про ОСОБА_3, як батька ОСОБА_7, в актовому записі № 2 від 17 лютого 2000 року не відповідають дійсності.
До того ж, виключення відомостей про батька відповідає інтересам малолітнього ОСОБА_7 , оскільки дозволить визначити статус дитини, як позбавленої батьківського піклування, що в свою чергу дасть можливість правомірного перебування цієї дитини в інтернатному закладі на повному державному утриманні.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд першої інстанції на вказані обставини справи та вимогами матеріального права належної уваги не звернув, не правильно визначив коло суб’єктів спірних правовідносин, та помилково відмовив в задоволенні позову.
Таким чином рішення підлягає скасуванню на підставі ч. 1 п. 3, 4 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись статями 303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 2 квітня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_3 задовольнити.
Виключити з актового запису № 2 від 17 лютого 2000 року, вчиненого Старогороженською сільською радою Баштанського району Миколаївської області, відомості про ОСОБА_3 , 1967 року народження, як батька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча: Судді: