Справа  №2-а-1566/10                                                                                

                                       П О С Т А Н О ВА  

                                                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          11 листопада  2010 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області  у складі:

судді   Ходирєвої І.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України м. Антрацит Луганської області про визнання незаконними дій управління Пенсійного фонду України м. Антрацит з відмови у проведенні перерахунку та виплати соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,-

                                                         ВСТАНОВИВ

            3.11.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України м. Антрацит Луганської області (далі УПФУ) про визнання незаконними дій УПФУ з відмови у проведенні перерахунку та виплати соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

           В обґрунтуванні позовних вимог позивачкою зазначено, що вона отримує пенсійне забезпечення, яке виплачує відповідач. Вона є громадянкою України, на момент закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) йому було менш ніж 18 років, тобто згідно ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2915-ГУ він відноситься до категорії "діти війни" і має право на відповідні пільги та соціальну підтримку, що встановлені цим Законом, зокрема право на виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком щомісячно. Позивачка дійсно отримує підвищення до пенсії, але у 2010 року розмір цього підвищення є значно меншим, ніж передбачено Законом України "Про соціальний захист дітей війни". Вона звернулася з заявою до ПФУ м. Антрацит, про виплату суми пенсії відповідно до ст. 6 Закону України №2195-1У від 18.11.2004 року виходячи з 30% мінімальної пенсії за віком за період за 2010 рік, але рішенням УПФУ  в перерахунку пенсії їй було відмовлено. Просить зобов’язати відповідача нарахувати на її  користь недоплачену як дитині війни щомісячну допомогу з 3 травня 2010 року і до прийняття судового  рішення.

         До початку судового засідання від сторін надішли заяви про розгляд справи без їхньої участі.

         11.11.2010 року постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.

          На адресу суду надійшли заперечення проти позову, у яких відповідач посилається на те, що

вимоги  позивачки повністю не  визнав посилаючись на те, що згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що набрав чинності з 1.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Разом з цим ст.7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. Ст.110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", вводяться з 1 січня 2006 року, а ст. 6 - в 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, в порядку, визначеному Кабінетом міністрів України за узгодженням з Комітетом Верховної Ради України по питаннях бюджету.

          В 2006-2007 роках  урядом не вводився порядок надання пільг, передбачених  ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

          З 22.05.2008 року  підвищення до пенсії дітям війни виплачувалось згідно з пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". Таким чином, підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, в 2010 році виплачено у розмірі 49,80.

       Звернув увагу суду на те, що на цей час відсутній механізм вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30% якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Непоширення  мінімального   розміру пенсії   за   віком, встановленого   у абзаці 1 ч.1 статі 28 Закону України № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у статті б Закону України № 2195-ІУ "Про соціальний захист дітей війни". Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, що зазначено в Ухвалі Конституційного Суду України № 27-у/2009 від 19.05.2009 року. Тобто, визначення підвищення до пенсії дитині війни в розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці 1 ч.1 статі 28 Закону України № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є невірним.

          Таким чином, всі нарахування позивачу проведені вірно та в межах коштів, виділених з Державного бюджету для виплати підвищень  дітям війни. На підставі вищевикладеного просить  відмовити позивачу в задоволенні  позову.( а.с. 13).

            Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

            З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1  має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 (а.с.9).

            Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімально пенсії за віком. Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України. Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року № 835-УІ було надане право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за
відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.    

        Отже нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм закону про «Про соціальний захист дітей війни».

        Це правило застосовується і у 2010 році нарахування та виплати дітям війни пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсі, тобто вони підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.    

        Таким чином, вимоги позивачки щодо зобов'язання УПФУ здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитини війни» підлягають задоволенню з  03.05.2010 р.  року і по 11.11.2010 року ( день прийняття судового  рішення) з урахуванням  фактично  виплачених  сум.

                                              Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу  

                                              адміністративного судочинства України ,-

                                                      ПОСТАНОВИВ:

              Позовні вимоги ОСОБА_1   задовольнити повністю.

              Визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області щодо відмови у нарахуванні та виплати на користь ОСОБА_1   підвищення до пенсі у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 3 травня  2010 року   по 11 листопада  2010  року.

             Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсі за віком як дитині війни 3 травня  2010 року   по 11 листопада  2010  року  з урахуванням фактично сплачених сум.

            Апеляційна скарга на рішення суду подається через Антрацитівський міськрайонний суд до адміністративного суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення, а відсутнім у судовому засідання особами протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

           Суддя                                                                                                          Ходирєва І.В.