Копія.                                                               Справа № 2-а-459/10                                                                                                                                

                                                                                    2010 рік

ПОСТАНОВА

іменем України

22 листопада 2010 року                                           м.Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

       головуючої: судді Пікули Н.В.

       при секретарі: Оберук  О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Володимир-Волинський справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському про виплату надбавки до пенсії як дитині війни,-

встановив:

      15 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському про виплату надбавки до пенсії як дитині війни. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона народилась 05.02.1938 року, є громадянином України та пенсіонеркою і має паспорт громадянина України № НОМЕР_1 та відповідне пенсійне посвідчення №  НОМЕР_2.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195 - IV дитина війни -особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Таким чином, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, вона є дитиною війни.

Відповідно до ч. 2 ст. З Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Закон України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року не передбачає жодних підстав для обмеження соціальних гарантіях дітям війни.

Позивач зазначає, що має право на отримання державних соціальних гарантій дітям війни у повному обсязі, передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Позивач зазначає, що з дати набрання чинності Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року передбачена  законом надбавка їй не виплачувалась. Сума невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за  період з 1.06.2010 по 01.11.2010 складає  984,90 грн. В позовній заяві позивач просить зобов»язати управління  Пенсійного фонду у  Володимир-Волинському районі нарахувати та виплатити на його користь надбавку до пенсії, як дитині війни за період 01.06.2010 по 01.11.2010 включно, витрати по справі покласти на відповідача.

В судове засідання ОСОБА_1 не з»явилась, подала суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи у її відсутності,  позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, подав заперечення, в якому позовні вимоги не визнає та просить   проводити   розгляд   справи  у   відсутності   представника відповідача та відмовити в задоволенні позову повністю.  Зокрема, в запереченні відповідач зазначає,  що статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в редакції Закону № 2195 від 18.11.2004 року, передбачено, що дітям війни пенсії або  щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що сплачується замість пенсії,  підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообовязкове  державне  пенсійне  страхування" ,  мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом. Одночасно частина 3 статті 28 цього Закону встановлює,  що  мінімальний  розмір  пенсії  за  віком,  встановлений

абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій,  призначених згідно із цим Законом.  Це значить, що використання цього мінімального розміру пенсій за віком для інших розрахунків не передбачено.

Крім того, в листі Міністерства юстиції України № 21-46-561 від 31.08.2007 року адресованому Пенсійному фонду України зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений статтею 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Вважають, що питання, пов'язані з підвищенням пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" слід вирішувати шляхом внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей  війни". Застосування мінімального розміру пенсій, визначеного ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для розрахунку підвищення дітям війни пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, є порушенням частини 3 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .

Дослідивши матеріали справи,  оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  дитина війни  - особа,  яка є громадянином України та якій, на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової  війни, було менше 18 років.

Судом встановлено, що позивач наділена правовим статусом дитини війни та знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Володимир-Волинському районі, Волинської області.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

3 дослідженої судом довідки Управління Пенсійного фонду у Володимир-Волинському районі від 20.10.2010 р. №21/П-21 встановлено, позивачу підвищення до пенсії як дитині війни нараховувалося та виплачувалося поетапно, остання виплата становила 49,80 грн.

Разом з тим, дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком є чинною у 2010 р.

Таким чином, підвищення до пенсії як дитині війни позивачці нараховувалась та виплачувалась, однак у меншому розмірі ніж 30% мінімальної пенсії за віком, як це передбачає ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В свою чергу, відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року № 80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року), управління Пенсійного фонду України в місті (районі) відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати, відповідно до чинного законодавства.

Таким чином,  суд приходить до висновку,  що саме відповідач зобов'язаний провести нарахування та виплату позивачу  підвищення до пенсії, як дитині війни за період з  01.06.2010 року по 01.11.2010 року у розмірі, визначеному ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Разом із тим, суд визнає  безпідставними доводи відповідача у запереченні  про те, що  мінімальний розмір пенсії за віком встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»  не  поширюється  на  спірні  правовідносини,  оскільки наявність  такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем гарантованого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» права  на  отримання  підвищеного  розміру  пенсії,   виходячи  із мінімального розміру пенсії за віком.

Вирішуючи   позовні  вимоги  щодо   зобов'язання   відповідача нарахувати та виплатити   підвищення до пенсії вподальшому починаючи з винесення рішення, суд прийшов до висновку, що вони до задоволення не підлягають, оскільки статтею б КАС України передбачено, що  кожна  особа має  право  в  порядку,  встановленому КАС України, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи  бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені  її права, свободи або інтереси та враховуючи те,  що така вимога стосується правовідносин,  що  виникатимуть  в майбутньому,  щодо  обставин,  які фактично не настали, та не засвідчують про порушення права позивача, а регулювання цих правовідносин здійснюватиметься діючими на той час нормативними актами, у зв'язку з чим відсутні правові підстави прийняття постанови відносно ще не порушених прав, свобод та інтересів.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. З ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і  законами України.  

Відповідно до ч.2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного  позову, суд може визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язати його вчинити певні дії щодо усунення порушень.

На підставі наведеного, та керуючись  ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. б, 11, 17, 99, 104, 158, 160, 161 -163 КАС України, ст. 19 Конституції України, суд-,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного Фонду України в м. Володимир-Волинському щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 01.06.2010 року до 01.11.2010 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Володимир-Волинському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 01.06.2010 року по 01.11.2010 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.  6  Закону України  «Про  соціальний  захист  дітей  війни», з урахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та з врахуванням виплачених сум.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, а саме 3 (три) гривні 40 копійок судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.З ст. 160 КАС України,  а  також  прийняття  постанови  у  письмовому  провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуюча \-\підпис.

Згідно з оригіналом.

Голова  суду                                 Н.В.Пікула