Справа № 22ц-7491/10                  Суддя першої інстанції: Разумовська О.Г .

Категорія 27                      Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

11 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої     Данилової О.О.,

суддів:     Лівінського І.В.,

Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Меріковій Д.В. ,

за участі:     представника позивачки ОСОБА_3,

    представника відповідача Орла А.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою

представника позивачки – ОСОБА_3

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 червня 2010  року

за позовом

ОСОБА_5  до Акціонерного комерційного банку «Форум»  (далі – АКБ «Форум») про визнання недійсними правочинів ,

в с т а н о в и л а :

В березні 2010 року ОСОБА_5 звернулась з позовом до АКБ «Форум» (зараз перейменований у ПАТ «Банк Форум») про визнання недійсними правочинів.

Позивачка зазначала, що 12 серпня 2008 року уклала з відповідачем кредитний договір, за яким відповідач зобов'язався надати їй 92000 доларів США зі строком користування до 10 серпня 2018 року та відсотками за користування грошима в розмірі 13,5 % річних.

Посилаючись на те, що банк не мав права видавати кредит у іноземній валюті, а тому укладений договір суперечить нормам закону, позивачка просила визнати цей договір недійсним.

Під час розгляду справи позивачка уточнила свої вимоги, та посилаючись на недійсність вказаного кредитного договору, просила також визнати недійсним іпотечний договір від 12 серпня 2008 року, укладений сторонами, та договір поруки від 12 серпня 2008 року, укладений між ОСОБА_6 та АКБ «Форум» в забезпечення зазначеного кредитного договору.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 червня 2010   року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивачки , посилаючись на порушення судом норм матеріального права,   просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в  межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, із системного аналізу положень ст. 192 ЦК України, ст.ст. 2, 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 від 19 лютого 1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі – Декрет № 15-93) вбачається, що іноземна валюта може використовуватись банками при видачі кредитів за наявності у них генеральної ліцензії Національного банку України (далі – НБУ).

Судом встановлено, що АКБ «Форум» має банківську ліцензію № 62 та дозвіл № 62-1, які видані НБУ 3 грудня 2001 року на здійснення операцій, визначених частиною 1 та пунктами 1-11 частини 2 статті 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», в тому числі операцій з валютними цінностями.

12 серпня 2008 року сторони уклали кредитний договір № 09/08/02/10 - ZNv, за яким відповідач зобов'язався надати позивачу грошові кошти у сумі 92000 доларів США зі строком користування до 10 серпня 2018 року, а позивач взяв на себе обов'язок сплатити банку проценти за користування кредитом у розмірі 13,5 % річних.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що зміст спірного договору не суперечить чинному законодавству, а тому підстави зазначені позивачем для визнання недійсним цього договору, а також іпотечного договору та договору поруки відсутні. В зв’язку з чим правильно відмовив в задоволенні позову.

Доводи апелянта про те, що іноземна валюта взагалі не може бути предметом кредитних договорів в Україні, є необґрунтованими з наведених вище підстав.

Також не заслуговують на увагу посилання позивача на необхідність отримання банком індивідуальної ліцензії для надання кредиту в іноземній валюті, оскільки така вимога передбачена Декретом № 15-93 (п.п. «в» п. 4 ст. 5) лише для кредитів, терміни і суми яких перевищують встановлені законодавством межі.

Разом з тим, чинним законодавством не визначено меж термінів і сум надання кредитів в іноземній валюті (лист НБУ від 7 грудня 2009 року № 13-210/7871-22612).

Інших доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм цивільного законодавства, апеляційна скарга не містить. Тому підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника позивачки – ОСОБА_3  відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 червня 2010   року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча:                     Судді: