Судове рішення #12122704

                                                                                                                                                   Справа № 2-а-186/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    5 жовтня 2010 року Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі головуючого – судді Гамули Б.С., розглянувши в порядку скороченого провадження в місті Камені-Каширському адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області про визнання права на пенсію, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії пенсії,  

встановив:

        20 вересня 2010 року ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі про визнання права на пенсію, зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплачувати їй пенсію згідно статей 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона є інвалідом 2 групи захворювання, пов’язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи і згідно ст. 14 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” її віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі цього Закону їй призначено пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну її здоров’ю, розмір яких повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законами, але відповідач визначив розмір зазначених пенсій позивачеві згідно з постановою Кабінету Міністрів України „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” від 3 січня 2002 року № 1, виходячи з базової величини для обчислення конкретних державних пенсій та додаткових пенсій за шкоду, заподіяну особам, віднесеним до 1 категорії, відповідно 19,91 гривні.  

Вважає, що статтями 50 та 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлено, що вона має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, та розмір її пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Відповідач усупереч зазначеним нормам не провів відповідне нарахування цих пенсій. Крім того, не проводить їх перерахунок після встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як це передбачено частиною третьою статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Тому вона звернулася до відповідача щодо проведення відповідного призначення та перерахунку зазначених пенсій, однак отримала відмову.

Просить визнати за нею право на пенсію згідно статей 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі нарахувати та виплатити їй пенсію згідно вказаних статей Закону за період з 20 березня 2009 року по 20 вересня 2010 року, а також виплачувати дану пенсію в майбутньому.

Ухвалою суду від 23 вересня 2010 року позов у частині позовних вимог щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 20 березня 2009 року по 19 березня 2010 року залишено без розгляду в зв’язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Відповідач у своєму запереченні № 774/09-17 від 27 вересня 2010 року позов не визнав, зазначаючи, що постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 та від 16 липня 2008 року № 654 встановлені розміри пенсій для інвалідів, згідно яких розмір пенсії по ІІ групі інвалідності не може бути нижчим з 1 липня 2008 року 655 грн. Крім того, згідно даних постанов громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до Закону України „Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 20% прожиткового мінімуму.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення частково.  

Судом встановлено, що ОСОБА_1 віднесена до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1. Позивачу встановлена ІІ група інвалідності у зв’язку із захворюванням, пов’язаним з наслідками аварії на ЧАЕС, що підтверджено довідкою МСЕК серії ВЛН № 0056132.  

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.  

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.  

Статтею 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.  

Відповідно до п.п. 12 п. 28 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року, який набрав чинності 01.01.2008 року, текст статті 50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” було викладено у новій редакції, відповідно до якої особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема, інвалідам ІІ групи, в розмірі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Крім того, п.п.15 п.28 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року, який набрав чинності 01.01.2008 року, текст статті 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” було також викладено у новій редакції, відповідно до якої в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі №1-28/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 28 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Положення пункту 28 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.  

Абзацом 3 частини 1 статті 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка набрала чинності з 22.05.2008 року, визначено, що особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам II групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.  

Частиною 4 статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, чинної з 22.05.2008 року, передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по IІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.  

За таких обставин є правильним та таким, що відповідає Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Згідно положень ч. 4 ст. 9 КАС України у  разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.    

Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” та постанова Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян”, на підставі яких здійснювалось нарахування пенсії позивачу, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав.  

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, чинної з 31.10.2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.  

Дана норма є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.  

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.  

Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком, тому суд вважає протиправною відмову відповідача у перерахунку пенсії в разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Тому суд приходить до висновку, що управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області слід зобов’язати здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію згідно ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 20 березня по 20 вересня 2010 року з урахуванням уже виплачених сум.  

При цьому відповідача слід зобов’язати провести перерахунок та виплату позивачу пенсії не у конкретному розмірі, як про це просить позивач, а у розмірі передбаченому статтями 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки саме на управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі покладено обов’язок проводити нарахування та виплату пенсій у конкретному розмірі, в зв’язку з чим суд не може перебирати на себе функції державного органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача нараховувати в майбутньому пенсію відповідно до статей 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  не підлягають задоволенню, оскільки судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи та інтереси осіб, які вже відбулися чи відбуваються, а не ті, що можуть бути допущені в майбутньому. Крім того, порядок та підстави нарахування пенсії можуть бути змінені законодавством, а тому суд не може застосувати такий спосіб захисту прав на майбутнє.

Безпідставною є також вимога позивача про визнання за нею права на отримання пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , оскільки таке право уже передбачено вказаним Законом та реалізується шляхом нарахування та отримання пенсії.

Від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 31 січня 1993 року відповідача слід звільнити.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 158, 160, 162, 183-2 КАС України, ст.ст. 49, 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, суд  

постановив:

          Позов задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 20 березня по 20 вересня 2010 року на підставі положень ст.ст. 50, 54  Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з урахуванням уже виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.  

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з подачею копії скарги до апеляційної інстанції.

Головуючий - підпис

Оригіналу відповідає

Суддя Камінь-Каширського

районного суду                                                                                                 Б.С. Гамула

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація