Справа №2-а-400/10

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 листопада 2010 року                             м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого: судді Стадника І.М.,

пре секретарі Барановій О.М.,

з участю: позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м. Вінниці Боровського В’ячеслава Анатолійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в районний суд з позовом до інспектора ДПС ВДАІ м. Вінниці Боровського В.А. про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 25.10.2010 року щодо нього на підставі протоколу по справі про адміністративне правопорушення, складено постанову про накладення адміністративного штрафу в сумі 430 грн. за вчинення правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 2 КпАП України.

З постановою не погоджується з тих підстав, що він не порушував вказані Правила дорожнього руху.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав на умовах, викладених у позовній заяві і пояснив, що дійсно 25.10.2010 року о 21.20 год. він перебував за кермом автомобіля марки «КІА» д.н. НОМЕР_1 і рухався на ділянці дороги 377 км. автодороги Стрій-Знам’янка у крайньому лівому ряду, звідки і здійснив поворот, тому він не розуміє, в чому полягає порушення ним Правил дорожнього руху.

Просить визнати дану постанову незаконною та  скасувати.

Представник відповідача – суб’єкта владних повноважень, повідомленого у встановленому порядку про дату, час і місце судового засідання в справі, про що свідчить розписка, яка є в матеріалах справи, до суду не з’явився, не надав на вимогу суду наявні у нього документи та матеріали, які могли б бути використані як докази у справі та не повідомив причини їх ненадання, а тому суд відповідно до ч. 6 ст. 71, ч. 4 ст. 128 КАС України вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі та оцінивши зазначені докази в їх сукупності та взаємозв’язку суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 25.10.2010 року інспектором ДПС роти ВДАІ м. Вінниці Боровським В.А. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АВ1 №135557 щодо ОСОБА_1, який того дня о 21.20 год. керуючи автомобілем марки КІА д.н. НОМЕР_1  порушив вимоги п. 10.4 Правил дорожнього руху, який передбачає, що перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, встановленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Після складення протоколу інспектор ДПС ДАІ Боровський В.А. виніс постанову АВ №261378 згідно з якою наклав на ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 2 КпАП України адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 грн.

Згідно з ст. 7, 280 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 122 КпАП України встановлено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від двадцяти п’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, зокрема за порушення правил розташування транспортних засобів на проїзній частині.

Згідно з ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Свідки правопорушення чи інші докази його вчинення не зазначені, а сам ОСОБА_1 в протоколі пояснив, що він правил дорожнього руху не порушував.

Згідно з ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до п. 1 ст. 162 КАС України, ст. 293 КпАП України перевіривши законність і обґрунтованість винесеної постанови по справі про адміністративне правопорушення суд може прийняти постанову про скасування постанови і закриття справи.

Згідно з ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На пропозицію суду відповідні докази суб’єктом владних повноважень надані не були.

Таким чином, єдиним доказом вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 122 КпАП України, на якому ґрунтується вищевказана постанова, є протокол про адміністративне правопорушення, що складений інспектором ДПС ВДАІ м. Вінниці Боровським В.А.

Оскільки інших вказаних у ст. 251 КпАП України доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 122 КпАП України немає, то постанова серії АВ №261378 від 25.10.2010 року є необґрунтованою і підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення – закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України.

Керуючись ст. 2, 3, 7 - 11, 69 - 72, 86, 87, 94, 98, 99, 159 - 163, 167, 171-2 КАС України, ст. 14-1, 254, 256, 258, 288, 289, 293 КпАП України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м. Вінниці від 25.10.2010 року АВ №261378 про накладення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 122 КпАП України стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 грн., а справу про адміністративне правопорушення – закрити.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: