Справа №2-а-4721/2010 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2010 року м. Луганськ
Жовтневий районний суд м. Луганська
У складі:
Головуючого судді Калашника В.Л.,
При секретарі Носовій Л.В.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Луганську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного батальйону ДПС УДАІ ГУМВС України в Харківській області про визнання дій, що пов’язані з накладенням адміністративного стягнення, неправомірними, -
В С Т А Н О В И В :
22.10.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, в обґрунтування якого вказав, що 12.10.2010 року під час керування автомобілем «ГАЗ 1705», державний номер НОМЕР_1, на 633 км. автодороги и Кив – Харків – Довжанський його було зупинено працівником ДПС, який звинуватив його у тому, що він перевищив допустиму швидкість руху, хоча порушення вимог ПДД з його боку фактично не було. Постановою АХ №313575 від 12.10.2010 року його було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, що передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 510 грн. Позивач вважає, що вказана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає скасуванню. Ні протокол про адмінправопорушення, ні постанова не містять інформації, що засіб, яким проводилася фіксація місця події, допущений до застосування в Україні. Немає підтвердження, що засіб фіксації працював у автоматичному режимі, був стаціонарним. Вважаючи, що працівником ДАІ не доведено його провину у скоєнні адміністративного правопорушення, просив суд скасувати постанову АХ №313575 від 12.10.2010 року та закрити провадження по справі.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій адміністративний позов підтримав у повному обсязі, надав аналогічні йому пояснення.
Відповідачі у судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили. Заяв про розгляд справи за відсутності відповідачів, письмових заперечень на позов до суду не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача — суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, допитавши свідка, дійшов висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_1 з наступних підстав.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі ст. 70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Судом встановлено наступне.
З протоколу про адміністративне правопорушення АХ 1 №074333 від 12.10.2010 року, який було складено ІДПС БДПС Наумовим Денисом Юрійовичем / а. с. 6 /, вбачається, що 12.10.2010 року о 23-10 год. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «ГАЗ 1705», держномер НОМЕР_1, перевищив допустиму швидкість руху на 29 км./год., чим порушив вимоги п. 12.9 ПДД.
Постановою ІДПС БДПС Наумова Сергія Сергійовича АХ №313575 від 12.10.2010 року /а. с. 5/ на ОСОБА_1 було накладене адміністративне стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, що передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень.
Відповідач пояснення позивача жодним чином не спростував, доказів, які би підтверджували обґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до відповідальності не надав.
Суду не надано доказів, що засіб, яким проводилася фіксація місця події, допущений до застосування в Україні. Немає підтвердження, що засіб фіксації працював у автоматичному режимі, був стаціонарним.
Сукупність викладеного в цілому не дає можливості суду зробити висновок про обґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП.
Виходячи з наведеного, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій працівника ДАІ щодо притягнення його до адмінвідповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП, скасування адміністративного стягнення є обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 171-2 КАСУ рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дії чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним та оскарженню не підлягає.
На підставі вищевказанного, керуючись ст. 122 ч. 1 КУпАП, ст. ст. 49, 51, 70, 71, 105, 128, 158-163, 167, 171 – 2 ч. 2 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірними дії ІДПС Харківського обласного батальйону ДПС УДАІ ГУМВС України в Харківській області Наумова Сергія Сергійовича, які виразилися в притягненні 12.10.2010 року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, що передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 510 грн.
Скасувати постанову ІДПС БДПС Наумова Сергія Сергійовича АХ №313575 від 12.10.2010 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, яке передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП, у розмірі 510 грн.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
СУДДЯ: В.Л.КАЛАШНИК