Справа  №2-а-1459/10                                                                                

                                                      П О С Т А Н О ВА  

                                                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          10 листопада  2010 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області  у складі:

судді                       Ходирєвої І.В.

при секретарі         Томенко К.О.,

         розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України Антрацитівського району Луганської області про визнання незаконними дій управління Пенсійного фонду України Антрацитівського району з відмови у проведенні перерахунку та виплати соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,-

                                                         ВСТАНОВИВ

            21.10.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України Антрацитівського району Луганської області (далі УПФУ) про визнання незаконними дій УПФУ з відмови у проведенні перерахунку та виплати соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

            В обґрунтуванні позовних вимог ОСОБА_2 зазначено, що вона  має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана її пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає положення Законів України «Про державний бюджет Украйни на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в частині зупинення дії ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" такими, що не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. Просить зобов’язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену як дитині війни щомісячну допомогу з 21 квітня  2010  року до прийняття рішення судом і в подальшому провадити перерахунок пенсії у разі збільшення  розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

           До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі. У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, просить розглянути справу за її  відсутністю (а.с.8 ).

          На адресу суду надійшли заперечення проти позову, у яких відповідач посилається на те, що у статтях 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за рахунок коштів Державного бюджету України. У абзаці першому частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Згідно з частиною третьою цієї статті мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» передбачений порядок визначення та застосування державних соціальних гарантій в реалізації державної соціально-економічної політики і встановлено, що виключно законами України визначається, зокрема, мінімальний розмір пенсії за віком. Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було встановлено, що підвищення до пенсії відповідно до ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" виплачувалось особам, які є інвалідами. Ці норми рішенням Конституційного суду України 09.07.2007 року №6-рп/2007 було визнано не конституційними, але будь-яких змін до бюджету на рішення Конституційного суду Верховною радою України не приймалось. Оскільки фінансування такого виду видатків проводиться за рахунок коштів Державного бюджету, а на законодавчому рівні це питання не вирішено, то підстав для виплати зазначених сум пенсіонерам, які не є інвалідами немає. Статтею 41 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується  замість пенсії,   виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ці норми рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 було визнано не конституційними. Пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня 2008 року - 48,10 гривні, з 1 липня 2008 року -48,20 та з 1 жовтня 2008 року - 49,80 гривні. Згідно роз'яснень Конституційного Суду України Пенсійному фонду України фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», здійснюється тільки за рахунок коштів Державного бюджету України. За рахунок інших джерел фінансування державна соціальна підтримка дітей війни не здійснюється, отже для стягнення з коштів Пенсійного фонду України відсутні правові підстави. Відповідно до ухвали Конституційного Суду України від 19.05.2009 № 27-у/2009, колегія суддів Конституційного Суду України дійшла висновку непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Також, Конституційний Суд України дійшов висновку про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Ця прогалина полягає у відсутності механізму вираховування мінімальної пенсії за віком, на ЗО відсотків якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися на законодавчому рівні. Просить суд відмовити у задоволенні позову ( а.с. 17).

            Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

            З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1  має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 (а.с.10).

            Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімально пенсії за віком. Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України. Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року № 835-УІ було надане право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за
відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.    

        Отже нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм закону про «Про соціальний захист дітей війни».

        Це правило застосовується і у 2010 році нарахування та виплати дітям війни пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсі, тобто вони підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.    

        Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки. Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться мова про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.

        Таким чином, вимоги позивачки щодо зобов'язання УПФУ здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитини війни» підлягають задоволенню з  21.10.2010 р.  року по теперішній час  з урахуванням  фактично  виплачених  сум і в подальшому провадити перерахунок  пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розміри 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на час виплати з урахуванням фактично сплачених сум.

                                              Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу  

                                              адміністративного судочинства України ,-

                                                      ПОСТАНОВИВ:

               Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

              Визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Антрацитівському районі Луганської області щодо відмови у нарахуванні та виплати на користь ОСОБА_1  підвищення до пенсі у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 21 квітня   2010 року   по теперішній час  з урахуванням фактично сплачених сум.

            Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Антрацитівському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсі за віком як дитині війни з 21 квітня   2010 року по теперішній час  та робити в подальшому нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розміри 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на час виплати з урахуванням фактично сплачених сум.

            Апеляційна скарга на рішення суду подається через Антрацитівський міськрайонний суд до адміністративного суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення, а відсутнім у судовому засідання особами протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

           Суддя                                                                                 Ходирєва І.В.