Справа № 2-а-1135/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 листопада 2010 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Чумак Н.О.,
при секретарі Хачатурян М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Республіканської роти ДПС відділення державної інспекції обслуговування адміністративної території Бахчисарайського району та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим молодшого сержанта міліції Медведєва Михайла Володимировича про визнання протиправним правового акту індивідуальної дії та його скасування, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до інспектора ДПС Республіканської роти ДПС відділення державної інспекції обслуговування адміністративної території Бахчисарайського району та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим молодшого сержанта міліції Медведєва Михайла Володимировича про визнання протиправним правового акту індивідуальної дії та його скасування.
Позов, на задоволені якого наполягав позивач обґрунтований тим, що 21 вересня 2010 року відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення АК 1 № 031264 та винесено постанову АК № 223414 по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої на позивача накладений штраф в розмірі 510 грн. за порушення п. 14.6 Правил дорожнього руху та здійснення обгону на перехресті. Вважає постанову незаконною, тому що докази вчинення ним правопорушення відсутні. Згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення 21 вересня 2010 року о 18-05 годині на 25 км. а/д Сімферополь – Севастополь, керуючи автомобілем Шевроле державний номер НОМЕР_1 здійснив обгін на перехресті з а/д Сімферополь – Севастополь – Скалісте автомобіля ВАЗ 2107 державний номер НОМЕР_2, чим порушив п. 14.6 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП. Позивач не заперечує, що 21 вересня 2010 року о 18-05 годині рухався на автомобілі Шевроле державний номер НОМЕР_1 по а/д Сімферополь – Севастополь, але ПДР України не порушував, оскільки під час його руху на автомобілі, попереду нього рухався автомобіль ВАЗ 2107 державний номер НОМЕР_2, який почав зупинятися, тому, що у нього вийшов з ладу двигун і в нього загорілися ліхтарі гальмування. Позивач був вимушений також зупинитися. Після зупинки водій ВАЗу увімкнув аварійні ліхтарі. Позивач вважав, що у водія ВАЗу трапилася велика поломка автомобіля і він зупинився надовго, тому вирішив його об’їхати. В той час, коли позивач здійснював об’їзд автомобіля ВАЗ, той в свою чергу, теж почав свій рух. Після чого, позивача зупинив інспектор ДАІ та виніс постанову, якою наклав на позивача штраф, незважаючи на заперечення позивача, що його дії були викликані необхідністю уникнення аварійної ситуації, яка могла статися з вини водія автомобіля ВАЗ. Просить поновити пропущений ним строк на оскарження постанови, оскільки він знаходився у відрядженні в період часу з 27 вересня по 05 жовтня 2010 року та скасувати оскаржувану постанову.
Позивач в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному об’ємі, наполягав на їх задоволенні.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов доведений та підлягає повному задоволенню.
Як вбачається із письмових доказів (постанови та протоколу) 21 вересня 2010 року відповідачем було винесено постанову АК № 223414 про порушення позивачем п.п. 14.6 ПДР України, а саме – 21 вересня 2010 року о 18-05 годині на 25 км. а/д Сімферополь – Севастополь, керуючи автомобілем Шевроле державний номер НОМЕР_1 здійснив обгін на перехресті з а/д Сімферополь – Севастополь – Скалісте автомобіля ВАЗ 2107 державний номер НОМЕР_2, чим порушив п. 14.6 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП, за що на позивача накладено адміністративне стягнення по ст. 122 ч.2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Позивач не заперечує проти того, що 21 вересня 2010 року він рухався по автодорозі Сімферополь - Севастополь та був зупинений співробітниками ДАІ, які винесли постанову по справі про адміністративне правопорушення. Однак обгін він здійснив, заради уникнення аварійної ситуації, яка могла статися з вини водія іншого автомобілю.
До постанови не надані ні фото, ні відео фіксації, що можуть підтвердити здійснення правопорушення позивачем. В постанові не вказані водій та пасажири автомобілю ВАЗ 2107 державний номер НОМЕР_2 як свідки, які б могли підтвердити даний факт порушення.
Пункт 1.6 Розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009 року «Про організацію роботи підрозділів ДАІ» зазначає «Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР України (фото, -відеоматеріалів, показів свідків тощо). Жодного з цих доказів при розгляді адміністративної справи відносно позивача не має.
Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 185 від 22.02.2001 року зазначає: «У випадках, передбачених КУпАП, до протоколу вносяться прізвища, ім’я та по батькові двох свідків правопорушення, адреси їх місця проживання, а також ставляться підписи свідків».
В порушення ст.. 256 КУпАП в протоколі та постанові відсутнє визначення конкретного місця вчинення адміністративного правопорушення з прив’язкою його до стаціонарних об’єктів поблизу автодороги «Сімферополь - Севастополь». Ні в протоколі, ні в постанові по справі про адміністративне правопорушення немає відомостей про те, на якій саме ділянці автодороги «Сімферополь - Севастополь» відбулося правопорушення та перед яким його перехрестям.
Відповідно до вимог статті 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачу було запропоновано надати суду всі докази правомірності своїх дій, однак ніяких доказів ним надано не було.
Наявність порушень з боку позивача відповідачем в судовому засіданні не доведено.
Тому суд вважає, що відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності порушення пункту 14.6 ПДР України.
Отже для винесення оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у відповідача не було підстав.
Оскільки позивачем строк на оскарження постанови пропущено з поважних причин, цей строк має бути поновлено.
З огляду на обставини, викладені вище, суд визнає, що постанова від 21.09.2010 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена незаконно та підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 99, 100, 158-163, 171-2 КАС України ст.. ст.. 247, 288, 289, 293 КУпАП суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Республіканської роти ДПС відділення державної інспекції обслуговування адміністративної території Бахчисарайського району та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим молодшого сержанта міліції Медведєва Михайла Володимировича про визнання протиправним правового акту індивідуальної дії та його скасування задовольнити.
Скасувати постанову АК № 223414 від 21.09.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП і скоєне ОСОБА_1, винесену інспектором ДПС Республіканської роти ДПС відділення державної інспекції обслуговування адміністративної території Бахчисарайського району та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим молодшим сержантом міліції Медведєвим Михайлом Володимировичем, закривши провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О. Чумак