Справа №2 а-2247
2010 року
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2010 року м.Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі головуючого – судді Кочевої І.В., при секретарі Щербань М.О., за участю представника позивача –ОСОБА_1, представника відповідача – Клочко О.М., які діють на підставі довіреностей, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області про визнання протиправною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області та зобов’язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом 15.09.2010 року та просить суд, уточнивши свої позовні вимоги в порядку ст.51 КАС України, визнати протиправною бездіяльність відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області щодо не проведення перерахунку його пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату його пенсії за віком у розмірі 80% від середньої заробітної плати шахтаря відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 16 вересня 2008 року та покласти на відповідача судові витрати.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він з 23.09.1996 року перебуває на обліку в УПФ у Василівському районі Запорізької області, отримує пільгову пенсію відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та має спеціальний стаж за списком №1 на підземних роботах 19 років 9 днів. На підставі судового рішення з 01.03.2003 року відповідач провів перерахунок його пенсії, збільшивши її на 60 грн., з відповідача було стягнуто на його користь не донараховану та невиплачену пенсію.
З 16.09.2008 року набрав чинності Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Позивач звернувся з заявою до відповідача про перерахунок його пенсії відповідно до вказаного закону, однак йому було відмовлено у проведенні перерахунку, оскільки, як вважає відповідач, на позивача не розповсюджується дія вказаного закону. Бездіяльність відповідача позивач вважає незаконною та такою, що порушує його права.
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просять задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача проти вимог позивача заперечував, просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» на позивача не поширюється, оскільки він хоча і має достатній стаж на підземних роботах, але працював на підприємстві, яке не відноситься до вугільної промисловості, оскільки видобувало не кам’яне вугілля, а руду.
Вислухавши пояснення позивача, його представника та представника відповідача, дослідивши надані сторонами докази та матеріали справи, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Ч.2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Даний спір, що виник між сторонами, відповідно до ст.3 КАС України є публічно-правовим, оскільки відповідно до ст.10 Закону України «Про пенсійне забезпечення», постанови Кабінету Міністрів України « Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду » №497 від 11.04.2000 року пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затверджений указом Президента України №121/2001 від 01.03.2001 р. Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державного управління, їх посадових осіб діяти тільки з підстав, в межах повноважень та в спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.
У судовому засіданні встановлено, що позивач має загальний трудовий стаж 32 роки 04 місяці 18 днів, з яких 2 роки 7 місяців 17 днів працював на Запорізькому залізорудному комбінаті на підземних роботах повний робочий день, а з 09.08.1979 року по 31.12.1995 року працював бійцем-респіраторником, командиром відділення, помічником командира відділення Білозерського взводу Марганецького гірничорятувального загону, та виконував роботи в підземних умовах та вони складали 82% від загальної кількості робочого часу на місяць, тобто позивач має стаж підземних робіт більше ніж 15 років, що підтверджено записами в трудовій книжці позивача, довідкою Марганецького гірничорятувального закону та встановлено рішенням Василівського районного суду Запорізької області у справі №2-108\04 від 29.01.2004 року.
З 23.09.1996 року позивач перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію, призначену йому відповідно до ст.13 п. «а» Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком №1, що встановлено з пояснень сторін, не оспорювалося відповідачем, та підтверджено відомостями, що містяться у листі відповідача на адресу позивача від 11.11.2008 року.
16.09.2008 року набув чинності Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці», відповідно до ст.1 якого дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Таким чином, посилання представника відповідача на те, що дія Закону не поширюється на позивача не відповідає вказаній нормі, а тому суд її до уваги не приймає, оскільки позивач працював на підприємствах з видобутку руди, та йому призначена пенсія відповідно до ст.13 п.»а» Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком №1, яку він отримує на теперішній час.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Ст.10 ч.2 цього ж закону в прикінцевих положеннях передбачає, що дія ст.8 цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом. Фінансування додаткових витрат на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Оскільки позивачу було призначено та виплачується пільгова пенсія, відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», він має стаж роботи на підземних роботах більше ніж 15 років, суд вважає, що відповідачем неправомірно не було проведено перерахунок пенсії позивача, відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Право позивача на отримання пенсії закріплено у Законі, гарантовано державою та підтверджується відповідними доказами, а обов’язок здійснення перерахунку пенсії позивача та її виплати покладено саме на Управління Пенсійного Фонду України в Михайлівському районі, яке є належним відповідачем у справі
Згідно ст.99 КАС України встановлений шестимісячний строк для звернення до суду з адміністративним позовом. Про порушення свого права позивач дізнався у листопаді 2008 року, після отримання відповіді на його звернення від відповідача, проте звернувся до суду з позовом тільки 15.09.2010 року.
Приймаючи до уваги, що позивачем пропущений строк звернення до суду за захистом його прав за період з 16.09.2008 року до 15.03.2010 року, враховуючи, що судом не встановлено, що зазначений строк порушений позивачем з поважних причин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині захисту прав позивача за вказаний період задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню лише в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області перерахувати та виплатити позивачу пенсію, відповідно до ст..8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 15.03.2010 року.
Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати, понесені позивачем в сумі 3 грн. 40 коп. відносяться на рахунок держави.
Керуючись Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці», Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 « Про затвер дження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» зі змінами і доповненнями, ст.ст. 11, 71, 94, 161-163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області про визнання протиправною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області та зобов’язання вчинити дії щодо перерахунку пенсі – задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_3 відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» - незаконною.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 пенсії за віком у розмірі 80% від середньої заробітної плати шахтаря відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 15 березня 2010 року.
В іншій частині позову – відмовити.
Стягнути з бюджету Василівського району Запорізької області на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Василівський районний суд запорізької області протягом 10 днів з дня її проголошення.
Суддя Василівського районного суду
Запорізької області Кочева І.В.