Справа № 2-758
2007 рік
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2007 рік Деражнянський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Дідика М.В.
при секретарі Шушкевич Л.М.
з участю представника позивача Бородій І.М.
відповідача ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Деражні справу за позовом відділу освіти Деражнянської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної при виконанні трудових обов'язків,-
В С Т А Н О В И В:
Відділ освіти Деражнянської РДА звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1. про відшкодування шкоди в сумі 2107,08 гривень, заподіяної при виконанні трудових обов'язків. В обґрунтування позову вказав, що ОСОБА_1. працюючи з 17.08.2004 року на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 в порушення вимог п.4 ПКМ України “Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій” та спільного наказу № 43 від 08.06.1993 року Міністерства праці, міністерства юстиції, міністерства фінансів України, подавала в бухгалтерію відділу освіти, завірений нею табель обліку робочого часу, для оплати зав. господарством ОСОБА_2 крім основної роботи, роботи за сумісництвом робітника по обслуговуванню.
В той час, як відповідно до перерахованих постанов КМ та наказу, керівники структурних підрозділів державних підприємств, установ, організацій не мають права працювати за сумісництвом за винятком наукової, викладацької, медичної та творчої діяльності.
Вказані порушення привели до зайво виплаченої заробітної плати в сумі 2107,08 гривень, яка повинна бути стягнута з відповідачки.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала. Вважає, що з вини ІНФОРМАЦІЯ_1, яка не перевірила накази попередника, завдано шкоди.
Відповідач позов не визнала та пояснила, що з 17.08.2004 року працює ІНФОРМАЦІЯ_1. Штатний розклад був затверджений її попередником. Вона особисто наказів на прийняття на роботу завгоспом ОСОБА_2 та в подальшому призначення його на 25% посади різноробочого не видавала. На вказані посади його прийняла попередній директор ОСОБА_3. Вказаний працівник добросовісно виконував роботу завгоспа, а також робітника по обслуговуванню, зокрема в частині виконання, так необхідних в школі, столярних робіт. Вважає, що завіряючи табелі обліку робочого часу ОСОБА_2 як завгоспу та робітнику, збитків установі не завдала. Адже робота виконувалася. Плата ОСОБА_2, навіть якщо вважати що він працював за сумісництвом, провадилася за фактично виконану ним роботу. За межі штатного розкладу та бюджетні асигнування на заробітну плату не вийшла. Крім того, вважає, що ОСОБА_2 не може вважатися керівником структурного підрозділу, оскільки такий відсутній.
За порушення виявлені ревізією КРУ притягнута до дисциплінарної відповідальності.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Так, судом об'єктивно встановлено, що відповідачка з 17.08.2004 року працює ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується наказом начальника відділу освіти. Згідно копії акта ревізії КРУ відмічено, що за наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 керівнику структурного підрозділу - завгоспу ОСОБА_2 проведено оплату роботи за сумісництвом робітником.
Як видно з копії трудової книжки 24.04.2000 року ОСОБА_2 був прийнятий на посаду завгоспа в Лозівську ЗОШ директором ОСОБА_3. За її ж наказом від 01.04.2004 року на ОСОБА_2. покладено обов'язок додатково виконувати роботу робітника на 25% ставки.
Відповідно до ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну установі внаслідок порушення покладених на них обов'язків. При цьому обов'язковою умовою відповідальності повинно бути наявність дійсної шкоди, винних протиправних дій (бездіяльності) та причинного зв'язку.
Згідно ст. 138 КЗпП україни для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник повинен довести наявність умов, передбачених ст. 130 КЗпП.
Відповідно до п.3, 6, 17 Постанови пленуму Верховного Суду України №14 від 29.12.1992 року “Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками” суди при вирішенні вказаних спорів зобов'язані з'ясувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір ; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функції працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина та інше.
До зайвих грошових виплат відносяться, зокрема, суми стягнення штрафів, заробітної плати, виплаченої працівникові у зв'язку з затримкою з вини службової особи видачі трудової книжки, розрахунку.
До прямої дійсної шкоди можуть бути віднесені: суми незаконно нарахованої заробітної плати і премії, зайві виплати у вигляді штрафу, вартість пального і мастил тощо.
В ході судового розгляду справи представником позивача не надано будь яких доказів того, що ОСОБА_1., ІНФОРМАЦІЯ_1, порушила покладені на неї обов'язки і цим самим заподіяла шкоду, не доведено в чому полягала її вина. Як встановлено, остання наказів про прийняття на роботу ОСОБА_2 завгоспом та за сумісництвом робітником не видавала та заробітну плату не нараховувала. Затверджувала табелі робочого часу для оплати ОСОБА_2 за виконання обов'язків робітника, за фактично виконану ним роботу. Таким чином, суд вважає, що відсутні будь які протиправні, винні дії з боку відповідачки, що могли бути підставою відшкодування шкоди. Крім того, враховуючи, що об'єм роботи покладений на ОСОБА_2. як різноробочого виконувався, то фактично відсутній факт заподіяння шкоди. Оплата праці різноробочого проведена в рамках штатного розпису та бюджетних асигнувань. Вказані обставини підтвердила і представник позивача.
Судом також встановлено не відповідність висновків КРУ реальним обставинам. Так, згідно акта ревізії, висновки якої були підставою пред'явлення позову, відмічено, що за наказом ОСОБА_1. проводилася оплата ОСОБА_2 за виконання роботи по сумісництву різноробочим. Проте, як встановлено в ході розгляду справи, таких наказів відповідачка не видавала.
Наказом начальника відділу освіти від 29.08.2007 року ОСОБА_1. за результатами ревізії КРУ притягнута до дисциплінарної відповідальності.
Керуючись ст.ст. 130, 134,138 КЗпП України, постановою КМ № 245 від 3.04.1993 року, постановою Пленуму Верховного суду № 14 від 29.12.1992 року,-
В И Р І Ш И В:
Відмовити у задоволенні позову відділу освіти Деражнянської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в сумі 2107,08 гривень заподіяної при виконанні трудових обов'язків.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя Дідик М.В.