Справа № 2-3968/10

З А О Ч Н Е   Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

24 листопада 2010 року                                                                                              м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого                 судді Шевченко Л. В.,

при секретареві           Прохоровій К. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2010 року ПАТ «Просто-страхування» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.04.2008 між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування  транспортних засобів № 141474, предметом якого є майнові інтереси, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_1.

 25.03.2009 в м. Києві по вул. Урицького, сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля ВАЗ-2108, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_1, під керуванням страхувальника.

 Позивач на виконання умов договору страхування здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в розмірі 34000 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду і просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в порядку регресу в розмірі 34000 грн., а також понесені ним судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав наведених у ньому.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча про дату час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 40). Причини своєї неявки суду не повідомив.

За цих обставин, суд на підставі ч. 1 ст. 224 ЦПК України, враховуючи думку представника позивача, який не заперечував проти розгляду справи у відсутність відповідача, визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.  

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що 10.04.2008 між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування  транспортних засобів № 141474, предметом якого є майнові інтереси, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_1  (а.с. 5).

25.03.2009 в м. Києві по вул. Урицького, сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля ВАЗ-2108, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_1, під керуванням страхувальника, що підтверджується довідкою УДАІ ГУ МВС України в м. Києві (а.с. 8) та  довідкою інспектора ДПС взводу ДПС ВДАІ Солом’янського РУ ГУ МВС України в м. Києві (а.с. 7).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Постановою Солом’янського районного суду м. Києва від 19.06.2009 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с. 9).

Судом встановлено, що на підставі повідомлення ОСОБА_2 про настання страхового випадку від 27.03.2009 (а.с. 19), звіту № 6194/4147 товарознавчого дослідження транспортного засобу від 15.06.2009 (а.с. 11-18), страхового акту та розрахунку страхового відшкодування від 23.06.2009 (а.с. 20), додаткового страхового акту та розрахунку страхового відшкодування від 14.08.2009 (а.с. 21) та на виконання умов договору добровільного страхування  транспортних засобів № 141474 від 10.04.2008 позивачем було виплачено страхувальнику 34000 грн. страхового відшкодування, що підтверджується видатковими касовими ордерами № 5338 від 30.07.2009 (а.с. 22) та № 6468 від 14.09.2009 (а.с. 23).

За правилами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 1 статті 1191 ЦК України також передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт виплати позивачем страхового відшкодування, внаслідок чого він має право зворотної вимоги.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, тому підлягають задоволенню.

З урахуванням задоволення позовних вимог відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача  на користь позивача, підлягають стягненню судові витрати в розмірі 340 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 979, 993, 1188, 1191 ЦК України, Законом України «Про страхування», ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223, 224-226 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» у рахунок відшкодування шкоди в порядку регресу 34000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» судовий збір у сумі 340 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий