ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 12/220
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
30 липня 2008 року 12:55 № 12/220
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого –судді Цвіркуна Ю.І.,
при секретарі Рудик Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за №12/220 за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва до підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в м.Києві, третя особа –ОСОБА_1, про скасування постанов,
встановив:
Позивач звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до підрозділу примусового виконання рішень ГУЮ в м. Києві, третя особа –ОСОБА_1, про скасування постанови.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю і просив: - скасувати постанову державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м.Києві Крайчинського С.С. про відкриття виконавчого провадження від 12.05.08.р., аргументуючи це тим, що при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження відповідачем було порушено триденний строк на відкриття провадження, передбачений ст.24 Закону України «Про виконавче провадження». Також посилався на те, що відповідач у порушення вже названої статті несвоєчасно направив оскаржувану постанову на адресу позивача. Крім того, позивач зазначає, що добровільно виконати рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва він не мав змоги, оскільки отримав постанову після спливу строку на добровільне виконання рішення.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена правомірно, оскільки прийнята на підставі ст. ст. 3, 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження»після надходження на виконання виконавчого листа Бородянського районного суду №1-112/2007 від 01.04.08 про стягнення з ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на користь ОСОБА_1 814880,00 грн., на відшкодування йому та його малолітньому сину шкоди.
У попередньому судовому засіданні третя особа - ОСОБА_1 проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити. У судове засідання він не з’явився, повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, свого представника для участі в розгляді справи не направив, а тому справа розглядалася та вирішувалася без його участі.
Суд, вислухавши учасників процесу та дослідивши письмові докази, встановив наступне.
Рішенням Бородянського районного суду у кримінальній справі задоволено позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про відшкодування йому та його малолітньому сину - ОСОБА_3 шкоди у розмірі 814880,00 грн. На виконання зазначеного рішення Бородянським районним судом було видано виконавчий лист від 01.04.08 р. №1-112/2007, який 23.04.2008 було пред’явлений до виконання.
Постановою головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у місті Києві Крайчинського С.С. від 12.05.2008 року було відкрито виконавче провадження за названим вище виконавчим документом. Дану постанову разом із супровідним листом, датованим 12.05.2008 р., було направлено боржнику –ДПІ у Шевченківському районі м. Києва. Згідно штампу реєстрації вхідної кореспонденції, зазначену постанову позивач отримав 17.05.08 р., тобто без пропущення строку на добровільне виконання рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач не звертався до відповідача із заявою про продовження строку на добровільне виконання.
У ст.3 Закону України «Про виконавче провадження»(далі - Закон) визначені виконавчі документи за рішеннями, що підлягають виконанню державною виконавчою службою.
Так, в силу п.1 ч.2 ст.3 Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду.
Згідно із п.1 ч.1 ст.21 Закону виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання - протягом трьох років.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.
Згідно із ч. 4 ст. 30 Закону у разі повного добровільного виконання рішення боржником у встановлений для добровільного виконання строк державний виконавець складає про це акт, який є підставою для закінчення виконавчого провадження.
Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження»встановлені вимоги до виконавчого документа.
Позивачем не наведено жодних доказів, які б могли свідчити про невідповідність виконавчого листа даним вимогам.
Постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.05.2008р. винесено на підставі ст.ст.3, 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст.1 названого Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У ст.3 Закону визначені виконавчі документи за рішеннями, що підлягають виконанню державною виконавчою службою.
У ст.18 цього Закону, зокрема, передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.
Відповідно до ст.24 Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Виконавчий документ, виданий на підставі рішення, яким надана відстрочка виконання, приймається державним виконавцем до виконання після закінчення терміну відстрочки в межах строку, встановленого для пред'явлення цього виконавчого документа.
Таким чином, приймаючи постанову про відкриття виконавчого провадження державний виконавець діяв згідно із законом, виконував покладені на нього обов’язки стосовно примусового виконання рішення суду. Як встановлено, дане рішення державного виконавця прийняте на підставі, в спосіб та в межах повноважень визначених законом. Зокрема, при надходженні заяви стягувача він в межах своєї компетенції виніс постанову про відкриття виконавчого провадження та направив її сторонам виконавчого провадження, надавши при цьому боржнику строк на добровільне виконання судового рішення.
У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Підстави відмови у відкритті виконавчого провадження визначені у ст.26 даного Закону.
Наявності таких підстав позивачем доведено не було.
Крім того, вимога позивача про скасування постанови у зв’язку із тим, що відповідач порушив строк встановлений для відкриття виконавчого провадження, є необґрунтованою.
Проаналізувавши положення названих вище статей Закону України «Про виконавче провадження», суд дійшов висновку про те, що є підстави вважати, що державним виконавцем правомірно відкрито виконавче провадження.
Законом України «Про виконавче провадження»передбачено можливість для боржника у виконавчому провадженні звернутися до виконавчої служби із заявою на продовження терміну добровільного виконання рішення. Оскільки ДПІ у Шевченківському районі м.Києва не скористалася своїм правом добровільно виконати рішення Бородянського районного суду і не звернулася із заявою на продовження терміну добровільного виконання, то її посилання на порушення державним виконавцем положень Закону є безпідставними.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, відповідний суб’єкт владних повноважень повинен діяти згідно із законом, оскільки його повноваження вичерпно визначені у законі.
Оскаржувана постанова відповідача відповідає положенням закону та не порушує прав позивача, тому таке рішення є правомірним.
Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем переконливості його доводів, а, отже, і про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
На основі встановленого, керуючись ст.ст.86, 159-163, 181 КАС України, суд
постановив:
В задоволенні позову Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва відмовити.
Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції у порядку, що передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Цвіркун Ю.І