ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 30 листопада 2009 року           15:55           № 12/95-09

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Цвіркуна Ю.І., суддів –Донця В.А., Маруліній Л.О.,

при секретарі Семеновій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини А0515 про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії щодо виплати коштів за неотримане продовольче забезпечення,

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовом до Міністерства оборони України, Військової частини А0515 про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії щодо виплати коштів за неотримане продовольче забезпечення.

В суді представник позивача позовні вимоги підтримав і, враховуючи збільшені позовні вимоги, просив стягнути з відповідачів грошову компенсацію замість продовольчого пайка на користь ОСОБА_1 у розмірі 53080 грн. 13 коп. за період з 11.03.2000 року по 04.11.2005 року.

  Представник відповідачів позов не визнав, оскільки вважає, що права на отримання грошової компенсації за не отримані продовольчі пайки у позивача відсутні, дія ч.2 ст. 9 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" призупинена статтею 2 Закону України від 17.02.2000 року "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів". Крім того, зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, в тому числі і у зв’язку із цим.

Суд, вислухавши учасників адміністративного процесу та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Позивач проходив військову службу в Збройних Силах України.

Наказом Міністра оборони України від 01.11.2005 року №078Р ОСОБА_1 звільнений у запас за пунктом 67 підпунктом «б»(за станом здоров’я), а з 04.11.2005 року наказом командира Військової частини А0515 від 04.11.2005р №0232  виключений із списків особового складу.

Позивач заявляє позовні вимоги щодо стягнення компенсації за неотримане продовольче забезпечення за період з 11.03.2000 року по 04.11.2005 року.

Як видно з матеріалів справи, позивач звернувся до  адміністративного суду з даним позовом  у лютому 2008 року.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України  розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.1 ст.71 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В силу ч.2 ст.99 КАС України  для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

У ч.3 ст.100 КАС України передбачено, що позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.

Разом з тим, у п.14 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» передбачено, що за  правилами  частини  третьої статті  100  КАС  України позовні   заяви   повинні   прийматися  до  розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення  строку  звернення до адміністративного суду.  Припис частини другої цієї статті щодо розгляду і вирішення справи у разі визнання судом причини пропуску строку  звернення до суду поважною стосується саме прийняття судом постанови за результатами розгляду  справи,  тобто  відповідно  до встановлених  обставин  та  норм  матеріального  права.  У  разі ж відсутності підстав для визнання поважною причини пропуску  строку звернення  до  суду  та  встановлення  факту  порушення  права суд відмовляє в його захисті саме з підстав пропуску строку. При цьому такий  висновок  суду повинен міститися в постанові,  прийнятій за результатами розгляду справи.

Представник відповідачів наполіг на відмові у задоволенні адміністративного позову, зокрема, у зв’язку з пропущенням строків звернення до суду.

Представник позивача не довів поважності причин пропуску позивачем процесуального строку, встановленого законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову у зв’язку із пропущенням строку звернення до суду.

На основі встановленого, керуючись ст.ст.86, 99-100, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції у порядку, що передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя:                                                                                 Ю.І. Цвіркун  

Суддя:                                                                                                        В.А. Донець

Суддя:                                                                                                        Л.О. Маруліна