ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 12/194
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
18 лютого 2009 року 15:25 № 12/194
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого –судді Цвіркуна Ю.І.,
при секретарі Рудик Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві, третя особа –Відділ державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві, про визнання дій незаконними та зобов’язання прийняти рішення,
встановив:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просить визнати незаконними дії посадових осіб Відділу ДВС Оболонського районного управління юстиції у місті Києві та зобов’язати Відділ ДВС Оболонського районного управління юстиції у місті Києві винести постанову про закінчення виконавчого провадження.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на те, що дії відповідача не відповідають положенням чинного законодавства України, зокрема, суперечать положенням ст.ст. 24, 25 Закону України «Про виконавче провадження»
Представник відповідача позов не визнав, оскільки вважає, що державний виконавець діяв відповідно до норм чинного законодавства України. Подав письмові заперечення.
Представник третьої особи заперечив щодо позову, підтримав представника відповідача.
Представники відповідача і третьої особи 18.02.2009 року в судове засідання не з’явилися без поважних причин.
Суд, вислухавши учасників адміністративного процесу та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.
15.02.2006 р. Управлінням Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Києві було винесено постанову №134 про вчинення адміністративного правопорушення керівником ЗАТ «Спецмаш»ОСОБА_1 та стягнення з нього штрафу у розмірі 136 грн.
Дану постанову було направлено до ВДВС Оболонського району м. Києва –для виконання.
01.06.2006 року державним виконавцем ВДВС в Оболонському районі міста Києва Шмаровим О.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого документа №134 від 15.02.2006 року Управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 136 грн.
При цьому, ВДВС у Оболонському районі м. Києва направила виконавчий документ для виконання за територіальністю до ВДВС в Деснянському районі м. Києва.
19.06.2006р. державним виконавцем ВДВС в Деснянському району м. Києва Бурдій Н.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню: виконавчого документу від 15.02.2006 р. №134
20.11.2006 р. старшим державним виконавцем Державної виконавчої служби у Деснянському районі м. Києва Бурдій Н.О. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого документа №134 від 15.02.2006 року Управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 136 грн.
При цьому, ВДВС у Деснянському районі м. Києва направила виконавчий документ для виконання за територіальністю до ДВС в Оболонському районі м. Києва.
08.12.2006 р. постанову було передано на виконання до державного виконавця ДВС в Оболонському районі м. Києва.
11.12.2006 р. державним виконавцем ВДВС в Оболонському районі м. Києва було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано строк на добровільне виконання до 18.12.2006 р. Копію постанови про відкриття виконавчого провадження було направлено сторонами виконавчого провадження простою кореспонденцією.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження»строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред'явленням виконавчого документа до виконання.
Таким чином, суд, вважає, що посилання позивача на пропуск строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання є необґрунтованими.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець у триденний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
08.12.2006 р. зазначена постанова Управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Києва №134 була передана на виконання до державного виконавця Оболонського районного управління юстиції в м. Києві.
11.12.2006 р. державним виконавцем, з додержанням вимог ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано строк на добровільне виконання до 18.12.2006 р.
Копію постанови про відкриття виконавчого провадження було направлено сторонам виконавчого провадження простою кореспонденцією, згідно ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи, зокрема, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 203-1 КУпАП органом уповноваженим розглядати справи про адміністративні правопорушення є Управління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Аналіз зазначених статей Закону дозволяє зробити висновок, що при здійсненні виконавчого провадження державний виконавець діяв в межах закону та вчиняв усі необхідні дії для примусового виконання постанови.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.
Виходячи зі змісту зазначеної статті, суд, встановив, що посилання позивача на ту обставину, що державний виконавець мав провести усі дії по здійсненню виконавчого провадження в двомісячний строк є необґрунтованим, оскільки двомісячний строк застосовується лише до виконання рішень немайнового характеру у даному випадку йдеться про стягнення грошової суми (штрафу), тобто мова йде саме про майновий характер стягнення. За таких обставин, застосовується загальний строк виконавчого провадження, який переривався пред’явленням виконавчого документа до виконання.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії та рішення відповідача не суперечать нормам чинного законодавства та не можуть бути визнані протиправними.
У ч.1 ст.71 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Аргументовано спростувати позицію представника відповідача позивач не зміг.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання його вчинити дії з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваних дій.
Таким чином, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
На основі викладеного, керуючись ст.ст.86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
В позові ОСОБА_1 відмовити.
Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції у порядку, що передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Цвіркун Ю.І