ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 12/129
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
07 лютого 2009 року 10:05 № 12/129
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого –судді Цвіркуна Ю.І.,
при секретарі Рудик Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві, Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві, треті особи –ОСОБА_2, Відділ державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м.Києві, про оскарження дій посадових осіб Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві та Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася в адміністративний суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві, Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві, треті особи –ОСОБА_2, Відділ державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м.Києві, про оскарження дій посадових осіб Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві та Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві.
В суді позивачка позов підтримала і, враховуючи остаточні позовні вимоги, просила: - визнати такими, що не відповідають вимогам Закону дії посадових осіб при виконанні вимог за виконавчим листом №2-28, виданим 06.02.2006 р. Подільським районним судом міста Києва; - визнати такою, що не відповідає вимогам Закону постанову від 16.11.2007 р. державного виконавця про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом №2-28, виданим 06.02.2006 р. Подільським районним судом міста Києва; - визнати такою, що не відповідає вимогам закону та скасувати постанову ВП №3046738 від 02.06.2008 р. державного виконавця Подільського РУЮ в м. Києві; визнати такою, що винесена безпідставно і без дотримання вимог Закону постанову 267-07/10 від 17.05.2008 р. в.о. начальника ВДВС Подільського РУЮ в м.Києві про задоволення самовідводу державного виконавця; - зобов’язати начальника ВДВС ГУЮ в м. Києві вирішити у десятиденний строк питання щодо отримання стягувачем рекомендованою кореспонденцією документів виконавчого провадження за виконавчим листом №2-28, які мають бути доведені до відома –за рахунок авансового внеску стягувача у порядку ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»; - зобов’язати начальника ВДВС ГУЮ в м. Києві здійснити належний контроль за виконанням вимог за виконавчим листом 2-28, виданим 06.02.2006 р. Подільським районним судом міста Києва; - зобов’язати ОСОБА_3, заступника начальника ВДВС ГУЮ в м. Києві провести повторну перевірку виконавчого провадження 267/10 за виконавчим листом № 2-28, з метою з’ясування допущених при виконанні порушень та прийняття заходів щодо їх усунення та надати суду звіт про виконання зобов’язання; - зобов’язати ОСОБА_4, начальника ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві розглянути по суті та прийняти рішення щодо звернень ОСОБА_1, в межах встановленого Законом для їх розгляду десятиденного терміну та надати суду звіт щодо прийнятих рішень за: 1) скаргою вх. №С-37/10, від 27.08.2007 р.; 2) скаргою від 26.11.2007 р.; 3) скаргою вх. Г-22/10 від 14.03.2008 р.; 4) заявою вх. №10031 від 15.07.2008 р.; - зобов’язати ВДВС Подільського РУЮ у місті Києві відшкодувати ОСОБА_1 витрати, понесені в зв’язку з оскарженням неправомірних дій та бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби в сумі 347 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем - Відділом державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві при здійсненні виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-28, виданого 06.02.2006 р. Подільським районним судом міста Києва, порушено вимоги ст.ст. 1, 7, 10, 11, 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», ст.ст. 1, 3, 5, 7, 8, 25, 30, 32, 36, 37, 41, 45, 46, 76, Закону України «Про виконавче провадження» ст.ст. 18, 19 Закону України «Про звернення громадян»та Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5, що призвело до порушення її прав, як сторони виконавчого провадження.
Представник відповідача-1 –Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві проти позову заперечив, аргументуючи тим, що державними виконавцями Відділу виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-28, виданого 06.02.2006 р. Подільським районним судом міста Києва, здійснювалось у відповідності до законодавства України, а тому позов ОСОБА_1 вважає необґрунтованим та безпідставним. Подав письмові заперечення на позов.
Представник відповідача-2 –Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві позов не визнав, посилаючись на те, що всі дії державного виконавця з примусового виконання виконавчого листа №2-28, виданого 06.02.2006 р. Подільським районним судом міста Києва, проведені відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а відповідачем-2 здійснювався належний контроль за законністю цього виконавчого провадження. Подав письмові заперечення на позов.
Представник третьої особи –Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м.Києві заперечив щодо позову, повністю підтримав представників відповідачів, вважає позов необґрунтованим. Подав письмові заперечення на позов.
Третя особа –ОСОБА_2 до суду не з’явився, повідомлявся в силу КАС України через друкований засіб масової інформації, причини неявки не сповістив.
Суд, вислухавши учасників процесу та дослідивши докази по справі, а також перевіривши матеріали виконавчого провадження встановив наступне.
09.03.2006 р. до ВДВС Подільського РУЮ у м.Києві надійшов на виконання виконавчий лист від 06.02.2006 р. № 2-28 Подільського районного суду м.Києва про зобов’язання ОСОБА_2 знести прибудову «А-3», привести перебудову «А-2»у попередній стан у відповідності до технічного паспорту за 1996 р. привести гараж «Г»на відстань не менше 8 метрів від вікон співвласників.
11.03.2006 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій надано боржнику термін для добровільного виконання в строк до 18.03.2006 р.
17.03.2006 р. надійшла заява представника боржника про відкладення виконавчих дій на підставі ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження».
20.03.2006 р. державним виконавцем винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій в строк до 29.03.2006 р.
31.03.2006 р. державним виконавцем складено акт про те, що рішення суду в добровільному порядку не виконано, на підставі чого того ж дня винесено постанову про накладення штрафу на боржника 170 грн., а також винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та надано строк до виконання до 07.04.2006 р., при перевірці згідно акту державного виконавця від 10.04.2006 р. рішення суду не виконано.
10.04.2006 р. надійшла заява стягувача про невиконання рішення суду, після чого відповідною посадовою особою було складено акт перевірки виконання вищевказаного виконавчого листа.
11.04.2006 р. винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 340 гривень.
16.05.2007 р. до ВДВС Подільського РУЮ у м.Києві надійшла заява боржника про відкладення провадження виконавчих дій у зв’язку з тим, що боржник зобов’язується виконати рішення суду власними силами.
17.05.2007 р. державним виконавцем винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій до 27.05.2007 р.
29.05.2007 р. державним виконавцем складено акт про перевірку виконавчих робіт боржником згідно виконавчого листа від 06.02.2006 р. №2-2-28 Подільського районного суду м.Києва в якому зазначено, що демонтаж виконується боржником за власний рахунок, але у зв’язку з великим обсягом робіт виконання відкладається до повного виконання робіт.
31.05.2007 р. державним виконавцем ВДВС Подільського району м.Києва було задоволено заяву боржника –ОСОБА_2 та винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій.
08.06.2007 р. державним виконавцем складено акт про те, що роботи по демонтажу приміщень проводяться.
27.08.2007 р. в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Соломко О.В. винесено постанову про те, що за результатами проведеної перевірки матеріалів виконавчого провадження №267/10 ВДВС Подільського РУЮ у м.Києві встановлено, що дії державного виконавця з примусового виконання виконавчого листа №2-28 виданого 06.02.2006 р. Подільським районним судом м.Києва визнані такими, що вчинені у відповідності до вимог ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження».
04.09.2007 р. державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження.
16.11.2007 р. постановою державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м.Києві виконавче провадження закінчено як виконане реально і в повному обсязі у відповідності до ч. 8 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
05.03.2008 р. постановою в.о. заступника начальника ВДВС Подільського РУЮ м.Києва Павленко Т.В. постанову державного виконавця від 16.11.2007 р. про закінчення виконавчого провадження скасовано.
05.03.2008 р. постановою державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м.Києві виконавче провадження відновлено.
02.06.2008 р. постановою державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м.Києві виконавче провадження зупинено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їх права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Оскільки Подільським районним судом м.Києва позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 розглядався за правилами передбаченими ЦПК України 1963 р., а на момент подання адміністративного позову не встановлено інший порядок судового оскарження дій чи рішень державного виконавця, то справу належить розглядати у порядку передбаченому КАС України.
Виносячи постанову від 02.06.2008 р. ВП №3046738 державний виконавець зазначив, що підставою для зупинення виконавчого провадження стало прийняття судом до розгляду скарги на дії органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, тобто керувався п. 5 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження».
Однак, системний аналіз норм чинного законодавства свідчить, що органи державної виконавчої служби не є органами уповноваженими розглядати справи про адміністративні правопорушення, а справа - №12/129, яка розглядається Окружним адміністративним судом м.Києва є справою адміністративної юрисдикції і не являється скаргою на дії органів уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Отже, постанова від 02.06.2008 р. ВП №3046738 була винесена безпідставно, а посилання державного виконавця на п. 5 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження»є помилковим.
Згідно із ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян»звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, —невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.
У той же час, суд, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та копію матеріалів виконавчого провадження №1097 індекс 18 справа 2-28 від 06.02.2006 р. констатує відсутність у даних матеріалах відповідей ОСОБА_1 на її заяву від 15.07.2008 р. № 10031, скаргу від 26.11.2007 р. без вихідного номера та скаргу від 27.08.2007 р. № С-37/10.
Крім того, представником відповідача не надано доказів надання відповідей позивачу за даними зверненнями.
З огляду на ту обставину, що термін розгляду звернень передбачений ст. 20 Закону України «Про звернення громадян»по кожному із зазначених звернень на день розгляду справи минув, суд, вбачає наявність бездіяльності у діях відповідача щодо ненадання відповідей позивачу стосовно заяви від 15.07.2008 р. № 10031, скарги від 26.11.2007 р. без вихідного номера та скарги від 27.08.2007 р. № С-37/10.
Що стосується позовної вимоги про визнання такою, що не відповідає вимогам Закону постанови від 16.11.2007 р., то, як вбачається із матеріалів виконавчого провадження, дана постанова була скасована постановою державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ в м.Києві від 05.03.2008 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
На даний час, факт порушень з боку органів державної влади відсутній, оскільки, оскаржувана постанова від 16.11.2007 скасована. За таких обставин, суд не вбачає за можливе скасовувати уже скасовану постанову, оскільки дане рішення не слугуватиме захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, тобто не слугуватиме виконанню завдань адміністративного судочинства.
Посилання позивача на те, що державним виконавцем протиправно заявлено самовідвід не знаходять свого підтвердження нормами законодавства з огляду на таке.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець, експерт, спеціаліст, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, перекладач не можуть брати участі у виконавчому провадженні і підлягають відводу, якщо вони є близькими родичами сторін, їх представників або інших осіб, що беруть участь у виконавчому провадженні, або заінтересовані в результаті виконання рішення, або є інші обставини, що викликають сумнів у їх неупередженості. За наявності обставин для відводу зазначені особи зобов'язані заявити самовідвід. З тих же підстав відвід цим особам може бути заявлений стягувачем, боржником або їх представниками. Відвід має бути вмотивованим, викладеним у письмовій формі і заявленим у будь-який час до закінчення виконавчого провадження. Питання про відвід державного виконавця вирішується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, про що виноситься постанова.
Виходячи із викладеного, суд зазначає, що перелік випадків у яких державний виконавець може заявити самовідвід не є вичерпним, а отже при наявності інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості державного виконавця на нього покладається обов’язок заявити самовідвід.
За таких умов, у суду немає законних підстав на скасування постанови в.о. начальника ВДВС Подільського РУЮ в м.Києві 267-07/10 від 17.05.2008р. про задоволення самовідводу державного виконавця.
Вирішуючи питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд виходить з положень ч. 1 ст. 71 КАС України у якій зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Оскільки позивачем не надано достатніх доказів, які свідчили б про наявність матеріальної шкоди у позивача з вини відповідача, то дана позовна вимога задоволенню не підлягає.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією. За умови авансування стягувачем в порядку, передбаченому цим Законом, витрат на проведення виконавчих дій документи виконавчого провадження можуть надсилатися учасникам виконавчого провадження рекомендованими листами.
Дослідивши матеріали виконавчого провадження суд, приходить до висновку, що в них наявні достатні дані про те, що посадовими особами Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві доводилися до відома сторін виконавчого провадження копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Згідно із ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.
У той же час, із матеріалів виконавчого провадження вбачається, що постанову про відкриття виконавчого провадження винесено 11.03.2006, а отже на момент розгляду справи судом минуло більше двох років.
Матеріали наявні у виконавчому провадженні свідчать, що в періоди з 27.06.2006р. по 07.07.2006 р., з 13.08.2006р. по 11.09.2006 р., з 02.10.2006 р. по 05.02.2007 р., з 18.04.2007 по 17.05.2007 р., з 08.06.2007 р. по 22.08.2007 р. та з 04.09.2007р. по 16.11. 2007 р. виконавчі дії Відділом державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві не проводилися.
За таких обставин, суд вбачає протиправну бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві при примусовому виконанні виконавчого листа №2-28, виданого 06.02.2006 р. Подільським районним судом міста Києва.
Відповідно до ч. 3 ст. 8-1 Закону України «Про виконавче провадження»контроль за законністю виконавчого провадження здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби та Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції через відповідні відділи державної виконавчої служби.
Згідно із ч.1 ст. 8-3 Закону України «Про виконавче провадження»посадові особи, зазначені у статті 81 цього Закону, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням вищестоящої посадової особи, з власної ініціативи або під час розгляду скарги на постанову начальника підпорядкованого органу державної виконавчої служби, винесеної за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб державної виконавчої служби.
У матеріалах справи, як і в матеріалах виконавчого провадження містяться неодноразові скарги ОСОБА_1 на дії державних виконавців Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві, які не знайшли відповідного реагування з боку Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві, що в свою чергу свідчить про бездіяльність вищестоящого органу при здійсненню контролю за законністю виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-28, виданого 06.02.2006 р. Подільським районним судом міста Києва.
У ст.19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Статтею 7 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні, зокрема, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, повинні бути роз'яснені державним виконавцем їх права відповідно до вимог цього Закону.
Положенням частини 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, відповідний суб’єкт владних повноважень повинен діяти згідно із законом, оскільки його повноваження вичерпно визначені у законі.
У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому суд бере до уваги положення ч.2 ст.71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачами по справі не було надано належних доказів, які б підтверджували правомірність їх позиції.
За таких обставин, керуючись положеннями КАС України, суд вважає, що для повного захисту прав, свобод та інтересів особи необхідно: 1) визнати протиправною та скасувати постанову від 02.06.2008 р. ВП №3046738 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-28, виданого 06.02.2006 р. Подільським районним судом міста Києва, що винесена державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м.Києві Ясковець Є.О.; 2) визнати незаконною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві щодо ненадання відповіді ОСОБА_1 за заявою від 15.07.2008 р. № 10031, скаргою від 26.11.2007 р. без вихідного номера, скаргою від 27.08.2007 р. № С-37/10; 3) визнати протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві при примусовому виконанні виконавчого листа №2-28, виданого 06.02.2006 р. Подільським районним судом міста Києва; 4) визнати протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві як вищестоящого органу при здійсненню контролю за законністю виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-28, виданого 06.02.2006 р. Подільським районним судом міста Києва, Відділом державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві; 5) зобов’язати Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві провести повторну перевірку та здійснити належний контроль за законністю виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-28, виданого 06.02.2006 р. Подільським районним судом міста Києва, та подати до Окружного адміністративного суду міста Києва звіт про виконання відповідного судового рішення в двохмісячний строк з дня набрання ним законної сили.
Таким чином, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
На основі встановленого, керуючись ст.ст.86, 159-163 КАС України, суд
постановив:
Позов ОСОБА_1 –задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 02.06.2008 р. ВП №3046738 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-28, виданого 06.02.2006 р. Подільським районним судом міста Києва, що винесена державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м.Києві Ясковець Є.О.
Визнати незаконною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві щодо ненадання відповіді ОСОБА_1 за заявою від 15.07.2008 р. № 10031, скаргою від 26.11.2007 р. без вихідного номера, скаргою від 27.08.2007 р. № С-37/10.
Визнати протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві при примусовому виконанні виконавчого листа №2-28, виданого 06.02.2006 р. Подільським районним судом міста Києва.
Визнати протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві як вищестоящого органу при здійсненню контролю за законністю виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-28, виданого 06.02.2006 р. Подільським районним судом міста Києва, Відділом державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві.
Зобов’язати Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві провести повторну перевірку та здійснити належний контроль за законністю виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-28, виданого 06.02.2006 р. Подільським районним судом міста Києва, та подати до Окружного адміністративного суду міста Києва звіт про виконання відповідного судового рішення в двохмісячний строк з дня набрання ним законної сили.
В решті позовних вимог - відмовити.
Присудити із Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір (державне мито) в розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.
Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції у порядку, що передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Цвіркун Ю.І