ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
14 грудня 2009 року 08:30 № 12/501
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Цвіркуна Ю.І.,
при секретарі Рудик Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов’язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов’язання вчинити певні дії.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав та просив визнати протиправною бездіяльність відповідачів та зобов’язати їх здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2004-2007 роки. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що положеннями ст. 48 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачені більші розміри даної допомоги, ніж йому було виплачено.
Відповідачі своїх представників в судове засідання, що призначене на 14.12.2009 року не направили, подали заяви про розгляд справи за відсутності представників. Крім того, подали письмові заперечення, з яких вбачається, що позовні вимоги не визнають, вважають свої дії правомірними та такими, що вчинені у відповідності до норм чинного законодавства України. Вказали, що Законами України про Державний бюджет на відповідні роки були призупинені виплати пільг окремим категоріям громадян, а суми, що виплачувалися позивачу, були передбачені постановами Кабінету Міністрів України. Підстав для визначення інших розмірів для донараховування та виплати позивачу такої допомоги у 2004-2007 роках не було. Наполягли на відмові в задоволенні позовних вимог з причин порушення строку звернення до суду, встановленого чинним законодавством України.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням.
Згідно з ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону України від 06.06.96 р. N230/96-ВР щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - п'ять мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ч.5 ст. 48 даного Закону в редакції Закону України від 06.06.96 р. N230/96-ВР щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. У разі виникнення права на щорічну допомогу з різних підстав, передбачених частиною четвертою цієї статті, надається одна з них, за вибором особи.
Станом на час розгляду справи стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI передбачає, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Постановами Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996р. та № 562 від 12.07.2005р. були передбачені розміри допомог для визначених категорій громадян, до яких належить позивач.
Як свідчать фактичні обставини справи, позивачу за відповідні періоди були здійснені виплати у значно менших розмірах, ніж встановлено у відповідному Законі, тобто було виплачено допомогу лише частково.
Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік" було призупинено дію ст. 48 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
При вирішенні даного адміністративного спору суд враховує рішення Конституційного Суду України про соціальні гарантії громадян від 09.07.2007р. № 6-рп/2007, в якому були визначені такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними) окремі положення Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", зокрема це стосується ст. 48 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В пункті 4 цього рішення Конституційний Суд України додатково зазначив, що його рішення має преюдиціальне значення, тобто є таким, що не потребує доказів при прийняті рішень для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конституції України –права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи обставини справи, суд вважає, що в частині стягнення виплат за 2007 рік позовні вимоги позивача щодо компенсації на оздоровлення на підставі ст. 48 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підлягають задоволенню.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»станом на 2007 рік розмір мінімальної заробітної плати за період з 1 січня 2007 року розмір мінімальної заробітної плати 400 гривень на місяць, з 1 квітня 2007 року - 420 гривень, з 1 липня 2007 року - 440 гривень та з 1 жовтня 2007 року - 460 гривень.
В ч. 7 ст. 48 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону України від 06.06.96р зазначалось, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Як з’ясовано із пояснень позивача ОСОБА_1, щорічна допомога на оздоровлення йому виплачувалась за 2007 рік у період з серпня по вересень 2007 року в розмірі 100 грн., тобто після прийняття Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007р. № 6-рп/2007.
Отже, заборгованість по сплаті позивачу одноразової щорічної допомоги становить за 2007 рік –2100 грн. 00 коп. (440грн. х 5- 100 грн.)
Відповідно до ч.5 ст. 48 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
У відповідності до пп. 3.3 п.3 Положення про Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що затверджено розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.01.2007 року головним завданням Центру є здійснення контролю за правильністю призначення, перерахунку, нарахування і виплати всіх видів соціальної допомоги, інших грошових виплат.
З огляду на встановлені обставини, позовні вимоги щодо зобов’язання вчинення дій по нарахуванню та виплаті разової щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 р. підлягають задоволенню.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач заявляє позовні вимоги щодо перерахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2004 -2007 роки.
В своїх поясненнях та розрахунках позивач зазначає, що отримував зазначені соціальні допомоги до пенсії, однак не в тому розмірі, як було передбачено законодавством України.
Звідси, слід вважати, що у позивача виникло право вимоги за даними позовними вимогами з 2004р.–з моменту отримання відповідних коштів. Однак він звернувся з вимогами про перерахунок та виплату недоотриманої допомоги лише у грудні 2007 року. В зв’язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду, суд робить висновок, що в задоволенні позовних вимог в частині перерахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2004 -2006 роки слід відмовити.
Також судом враховується, що відповідачі при здісненні позивачу виплати одноразової щорічної допомоги на оздоровлення керувались положеннями законів України про державний бюджет на відповідні роки та названими постановами Кабінету Міністрів України, вважаючи, що вони діють правомірно. При цьому розглянули звернення позивача і відмовили йому у перерахунку виплати. Отже, у даному випадку відповідачі вчинили дії щодо сплати даної допомоги, а тому підстав вважати, що вони допустили протиправну бездіяльність відсутні. За таких обставин, позовна вимога позивача щодо визнання бездіяльності відповідачів протиправною задоволенню не підлягає.
Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.
На основі встановленого, керуючись ст.ст. 86, 99, 100, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат вчинити дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 разової щорічної допомоги на оздоровлення згідно зі ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2007 рік у розмірі 2100 грн. 00 коп.
У решті позовних вимог відмовити.
Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції у порядку, що передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Цвіркун Ю.І