ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
03 липня 2008 року 18:50 № 12/216
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі:
головуючого –судді Цвіркуна Ю.І., суддів –Винокурова К.С., Кротюка О.В.,
при секретарі Рудик Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про зобов’язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача, в якому, враховуючи уточнені позовні вимоги, просить зобов’язати Міністерство оборони України забезпечити позивача та його сім’ю у складі 4-х осіб, що перебувають на обліку для поліпшення житлових умов, благоустроєним житлом у місті Києві у вигляді окремої квартири в межах норм, визначених законодавством України з надходженням житлової площі для розподілу житловою комісією Центрального апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України, де позивач перебуває на квартирному обліку.
В суді представник позивача позов підтримав і просив його задовольнити у повному обсязі, аргументуючи тим, що відповідач, який є суб’єктом владних повноважень, допускає протиправну бездіяльність щодо забезпечення ОСОБА_1 та членів його сім’ї благоустроєним житлом, чим порушує права та інтереси останніх.
Відповідач свого представника до суду не направив, повідомлений належним чином, про причини неявки не сповістив, а тому справа розглядалася без представника Міністерства оборони України.
Суд, вислухавши учасників адміністративного процесу та дослідивши надані докази, встановив наступне.
Під час проходження військової служби в Збройних Силах України 23 квітня 1994 року ОСОБА_1 зараховано на квартирний облік щодо поліпшення житлових умов в м. Києві.
Згідно з наказом Міністра оборони України від 03.12.2004р. № 1081 його звільнено з військової служби у відставку за станом здоров’я, у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок фондів МО України у м.Києві.
Відповідно до п.37 Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 03.02.1995р. № 20, військовослужбовці, які перебувають на квартирному обліку, при звільненні з військової служби в запас чи у відставку за станом здоров’я, залишаються на квартирному обліку до одержання житла у військовій частині та користуються правом на позачергове одержання житла.
На підставі п.22 зазначеного вище Положення, у зв’язку з виповненням 30.08.2000 р. 25 календарних років перебування на військовій службі позивача з 13.09.2000 р. занесено до списку військовослужбовців, які мають право на першочергове одержання жилих приміщень.
Разом з тим, у пункті 3.10 чинної Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, що затверджена наказом Міністра оборони України від 6 жовтня 2006 р. N577 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2006 р. за N 1171/13045, передбачено, що військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла. Якщо військовослужбовець, який перебуває на обліку, обирає для проживання після звільнення з військової служби, з урахуванням існуючого порядку реєстрації, інший населений пункт, відповідний командир військової частини за проханням військовослужбовця за 6 місяців до звільнення в запас або у відставку за віком подає до військового комісаріату і квартирно-експлуатаційного органу необхідні документи для зарахування військовослужбовця на квартирний облік, на якому він перебуває до одержання житла. На підставі повідомлення квартирно-експлуатаційного органу про зарахування такого військовослужбовця до черги на отримання житла у військовому комісаріаті він знімається з квартирного обліку за останнім місцем служби. Він також може скористатися правом отримати житлове приміщення після звільнення з військової служби від виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради на загальних підставах відповідно до чинного законодавства.
08.09.2004 р. позивача в установленому порядку було визнано ветераном військової служби. 19.12.2006 р. він звернувся до Житлової комісії Центрального апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України із заявою щодо забезпечення житлом як ветерана військової служби не пізніше одного року після звільнення з військової служби.
Листом зазначеної комісії від 16.01.2007 р. №65-ЖК ОСОБА_1 відмовлено у цьому, оскільки на думку комісії право на пільгу щодо першочергового отримання житла не пізніше одного року після звільнення з військової служби, передбачену п.7 ст.6 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист” мають тільки військовослужбовці запасу або у відставці, які прибули на постійне місце проживання у даний населений пункт з іншої місцевості (цей населений пункт вказується у наказі про звільнення з військової служби). А на ветеранів військової служби, які залишаються на квартирному обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду така пільга не розповсюджується.
Оскільки після звільнення зі служби позивач разом з сім’єю залишився на обліку для одержання житла в гарнізоні м.Києва, то комісія вважає, що права на одержання житла не пізніше одного року після звільнення з військової служби він не має.
Така позиція житлової комісії ЦАМО та ГШ Збройних Сил України порушують законне право позивача на одержання житла.
У статті 47 Конституції України закріплено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
На час звернення позивача до суду п.7 ст.6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" передбачав, що ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України надаються такі пільги, а саме першочергове, але не пізніше одного року після звільнення з військової служби або зі служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України та прибуття до місця проживання, обраного з урахуванням існуючого порядку прописки, забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, або одноразове надання безвідсоткового кредиту на індивідуальне житлове (кооперативне) будівництво чи придбання житла з урахуванням встановленої законодавством норми жилої площі на сім'ю і погашенням його в повному розмірі за рахунок Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, інших центральних органів виконавчої влади, утворених відповідно до законів України військових формувань, а також забезпечення земельними ділянками під забудову і право на їх безоплатне отримання у власність у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Позачергово забезпечуються житлом ветерани військової служби, які при звільненні з військової служби здали державним органам займане ними у військових містечках жиле приміщення та не були забезпечені іншим жилим приміщенням, які досягли на 1 січня 2001 року 60 і більше років, а також сім'ї таких померлих ветеранів військової служби. Порядок надання ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України безвідсоткових кредитів на індивідуальне житлове (кооперативне) будівництво або придбання житла встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як свідчить зміст цієї норми Закону умовою забезпечення ветерана військової служби житлом не пізніше одного року є його прибуття до місця проживання, обраного з урахуванням існуючого порядку прописки (порядку реєстрації).
При цьому, як вірно зазначає житлова комісія, обране місце проживання (адміністративно-територіальна одиниця) зазначається у наказі про звільнення з військової служби.
Судом звертається увага на те, що положення п.7 ст.6 даного Закону у редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, згідно із якими ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України надаються такі пільги, а саме першочергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов. Позачергово забезпечуються житлом ветерани військової служби, які при звільненні з військової служби здали державним органам займане ними у військових містечках жиле приміщення та не були забезпечені іншим жилим приміщенням для постійного проживання та яким виповнилося 60 і більше років, а також сім'ям померлих ветеранів, що внесені підпунктом 2 пункту 82 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
Крім того, у вищеназваному наказі Міністра оборони України про звільнення ОСОБА_1 з військової служби зазначено, що він підлягає направленню на військовий облік за місцем проживання до Солом`янського РВК м.Києва, із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок Міністерства оборони.
Викладене свідчить про наявність у позивача законного права на позачергове одержання житла за рахунок Міноборони у м.Києві не пізніше одного року після звільнення з військової служби.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому суд бере до уваги положення ч.2 ст.71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак відповідач не довів правомірність своєї позиції. Обґрунтовано спростувати наведенні аргументи позивача відповідач не спромігся, та й взагалі не направив свого представника до суду.
Таким чином, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
На основі встановленого, керуючись ст.ст. 86, 159-163 КАС України, суд
постановив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов’язати Міністерство оборони України забезпечити ОСОБА_1 благоустроєним житлом в межах норм та строків, встановлених законодавством України.
Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції у порядку, що передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Цвіркун Ю.І
Суддя: К.С. Винокуров
Суддя: О.В. Кротюк