Справа № 2-2052/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

02 листопада 2010 року                   Дніпровський районний суд м. Києва в складі

головуючої судді                              Яровенко  Н.О.

при секретарі                                     Бондар О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до  АКІБ «УкрСиббанк» про відшкодування шкоди, -  

в с т а н о в и в:

    Позивач звернувся до суду з позовом до АКІБ «Укрсиббанк» про відшкодування шкоди посилаючись на те, що 22 грудня 2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання споживчого кредиту на суму 139 000 доларів США. Позивач грошові кошти за укладеним кредитним договором не отримав, він підписав лише договір про надання споживчого кредиту та договір іпотеки, всі інші документи підписала інша особа. Позивач звертався до відповідача про зарахування кредитних коштів на його рахунок, але кошти не були зараховані. Підписання документів іншою особою завідомо позбавляло позивача отримати кредитні кошті за укладеним договором про надання споживчого кредиту від 22.12.2006 року. Оскільки отримати кредитні кошти могла тільки та особа, що підписала наступні документи: картку із зразками підписів, заяву про відкриття поточного рахунку, договір банківського рахунку та додаток до договору банківського рахунку, так як при отриманні коштів необхідно було поставити ідентичний підпис на видаткових документах. Тому своїми діями відповідач завдав позивачу матеріальну шкоду на суму неотриманого кредиту, яку і просить стягнути з відповідача.

    В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просить суд зобов’язати АКІБ «УкрСиббанк» відшкодувати позивачу завдану матеріальну шкоду в сумі 1 101 783 грн. 50 коп., що еквівалентно 139 000 доларів США, шляхом видачі йому вказаних коштів готівкою через відділення № 837 АКІБ «УкрСиббанк».

    Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що свої зобов’язання за кредитним договором від 22 грудня 2006 року відповідач виконав належним чином, грошові кошти були перераховані на поточний рахунок позивальника. ОСОБА_2 навіть протягом двох років, аж до вересня 2008 року, здійснював погашення заборгованості за кредитним договором. Якщо б позичальник не отримав кредит, він би ніколи не здійснював погашення заборгованості. Позивач ще при оформленні кредиту надав банку неправдиву інформацію щодо сімейного стану. Позивач жодним чином не обґрунтовує розмір позовних вимог саме в сумі, яка передбачена в договорі кредиту.

    Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

    Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, 22.12.2006 року між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11102876000, відповідно до якого банк зобов’язався надати, а позичальник прийняти, належним чином використовувати та повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 139000 доларів США та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених договором (а.с.29-34).

    Наполягаючи на позові представник позивача пояснив, що із всіх документів, під якими поставив свій підпис позивач для оформлення кредиту, був лише сам договір про надання споживчого кредиту, а також договір іпотеки від 22.12.2006 року. Більше жодного документу позивачем не було підписано. Всі інші документи були підписані іншими особами. Кредитних коштів позивач від банку не отримав. Внаслідок неотримання кредитних коштів ОСОБА_2 було спричинено матеріальну шкоду, яку він оцінює в 139000 доларів США, що еквівалентно 1 101 783 грн. 50 коп. Шкоду було спричинено діями працівника банку, а тому шкода спричинена саме банком.

    Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

    Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

    Дана стаття відноситься до глави 82 ЦК України, яка регулює зобов’язання, що виникли не із договорів, а із завдання шкоди. Стаття 1166 ЦК України містить в собі визначення деліктної відповідальності. Шкода в даному випадку полягає у будь-якому знецінені блага, що охороняється правом, а майнова шкода – у зменшенні майнової сфери, що тягне за собою негативні майнові наслідки для правопорушника.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

      Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що між позивачем та відповідачем існують договірні правовідносини. Підписавши кредитний договір та не отримавши за цим договором кредитні кошти від банку, позивач починаючи з січня 2007 року і до червня 2007 року погашав кредит відповідно до графіку погашення.

    Пунктом 7.5 договору передбачено, що за порушення умов надання кредиту згідно цього договору банк несе відповідальність згідно чинного законодавства України.

    Таким чином, неотримання кредитних коштів в касі банку не можна вважати спричиненням шкоди, оскільки це є невиконання умов кредитного договору.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. На виконання даної статті представником позивача не надано жодного доказу саме спричинення матеріальної шкоди банком.

Одночасно з цим,  слід зазначити, що позивачем до Дніпровського районного суду м.Києва пред’явлено позов до АКІБ «УкрСиббанк» про зарахування банком на рахунок позивача належних йому коштів. Також слід зазначити, що постановою начальника відділення СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст. 190 та ч.ч.1, 3 ст. 358 КК України та ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а позивача по цій кримінальній справи визнано потерпілім.

Тому, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.  22, 1166 ЦК України, ст.ст. 10, 58, 60, 88, 131, 208, 209, 212- 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В позові ОСОБА_2 до  АКІБ «Укрсиббанк» про відшкодування шкоди відмовити.

    До суду може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

    Суддя