Справа № 2-а-504/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2010 суддя Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О., розглянувши одноособово в порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Прилуцького взводу ДПС Охріменка Олександра Олександровича, ВДАІ УМВС України в Чернігівській області про визнання не чинною і скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-  

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати не чинною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 19 вересня  2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, а справу щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення .

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 19 вересня 2010 року приблизно о 14 годині рухався на автомобілі «Опель Вектра» державний номер НОМЕР_1 по дорозі номер Т2524 у напрямку від м. Прилуки до дороги номер Н07 Київ-Суми. З ним в автомобілі знаходилася його дружина ОСОБА_3. При виконанні лівого повороту на дорогу Н07 був змушений зупинитися на вимогу інспектора ДПС Прилуцького взводу ДПС молодшого сержанта міліції Охріменка Олександра Олександровича, який повідомив, що він порушив вимоги п.8.1 Правил дорожнього руху, не виконавши зупинку перед знаком «СТОП». Про це ним було складено Протокол про адміністративне правопорушення серії СВ1 №026584 від 19.09.2010, на основі якого інспектор на місці виніс Постанову в справі про адміністративне порушення серії СВ №148027 від 19.09.2010 зі стягненням штрафу у розмірі 255 гривень. Вважає, що не порушував Правил дорожнього руху, а інспектор недостатньо вивчив і врахував обставини справи і в результаті виніс неправильну Постанову в справі, оскільки  в даному випадку вказаний знак 2.2 встановлено приблизно за 20-25 метрів до дороги, яка перетинається; від знаку не видно на безпечній відстані транспортних
засобів, які рухаються у напрямку Києва, а попереду на дорозі, по якій він рухався,
було видно світлу смугу, яка формою та розташуванням могла бути прийнята за
напівстерту стоп-лінію 1.12. Перед нею він і виконав зупинку у повній відповідності
до п. 2.2 Додатку 2 Правил дорожнього руху, про що зробив запис у Протоколі в
частині «пояснення».  Коли  намагався пояснити інспектору про стоп-лінію, отримав відповідь, що її там немає і бути не може, тому що стоп-ліня 1.12 ніколи не буває за знаком 2.2, а тільки перед ним. На той момент  не мав змоги перевірити достовірність такого твердження, тому погодився і підписав Протокол про адміністративне правопорушення. Також зазначає, що насправді, як видно з малюнка 3 Додатку 2 ДСТУ 2587-94 «Розмітка дорожня, технічні вимоги. Методи контролю. Правила застосування»,  розмітка 1.12 (стоп-лінія) може знаходитись позаду знака 2.2. Вважає, що в момент складання Протоколу, інспектор ДАІ або не знав, як наноситься дорожня розмітка, або свідомо дезінформував його стосовно порушення. Також зазначає, що Державний стандарт ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні технічні  умови. Правила застосування» у п. 10.4.3 визначає, що « ...Знак 2.2 повинен установлюватись у місці, з якого для водія транспортного засобу, що зупинився, забезпечено видимість транспортних засобів, які рухаються дорогою, що перетинається». У даному випадку, через те, що знак встановлено за 20-25 метрів до перехрестя, видимість від місця, де встановлено знак, вправо на дорогу, що перетинається, обмежено лісопосадкою. Тобто знак встановлено з порушенням Державного стандарту.     У зазначеній Постанові в частині «УСТАНОВИВ» вказано, що він «...керував т/з Опель Вектра д.н.з НОМЕР_1...», а насправді номер автомобіля, на якому він їхав - НОМЕР_1., тобто  в Постанові неправильно вказано державний номер транспортного засобу, на якому начебто скоєно порушення. В зв’язку з наведеним вважає, що в його діях немає складу правопорушення, через що просить визнати не чинною та скасувати вищевказану постанову.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.         

Відповідачам направлялась ухвала суду про відкриття скороченого провадження, копія позовної заяви з додатками, які ними отримані 25 та  27.10.2010 року, проте заперечення відповідачів  чи заяви про визнання позову на день розгляду справи до суду не надходили.

Дослідивши письмові докази у справі, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Встановлено, що 19.09.2010 року інспектором ДПС Прилуцького взводу ДПС Охріменком Олександром Олександровичем складено  Протокол про адміністративне правопорушення серії СВ1 № 026584, відповідно до якого ОСОБА_1 о 15 год. 45 хв. на 1 км. автодороги Прилуки – Київ  керував автомобілем Опель Вектра, державний номерний знак НОМЕР_1 та не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено» з урахуванням відсутності стоп-лінії 1.12., чим порушив вимоги п. 8.1 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с.3). Вказаний адміністративний протокол працівник ДАІ склав, керуючись п. 7 ст. 11 Закону України «Про міліцію», яка визначає право співробітника міліції складати протокол про адміністративне правопорушення та ст. ст. 9, 254, 255, 256 КУпАП. Водієві була надана можливість ознайомитись з протоколом, надати пояснення щодо скоєного правопорушення та підписати його, що не заперечується в позові. ОСОБА_1, який є повнолітньою, дієздатною особою, усвідомлюючи наслідки своїх дій пояснив, що виконав зупинку перед перехрестям, тому що перед знаком видимість траси обмежена; зупинився за 2 метри після знаку, визнаючи таким чином, що факт порушення має місце. Зазначає в позовній заяві, що разом з ним в машині знаходилась його дружина ОСОБА_3, проте з протоколу вбачається, що свідки вказаного порушення до справи не залучались.

19.09.2010 року інспектором ДПС Прилуцького взводу ДПС Охріменком Олександром Олександровичем складено Постанову в справі про адміністративне порушення серії СВ №148027 зі стягненням штрафу з ОСОБА_1 у розмірі 255 гривень.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експертів, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані на підставі яких встановлюється наявність або відсутність обставин, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, адміністративним протоколом та поясненнями особи, яка вчинила правопорушення. Доказом вчинення позивачем порушення п. 8.1 ПДР України є відповідно ст. 251 КУпАП його пояснення, які він надав при складанні відносно нього адміністративного протоколу.

Таким, чином, оцінивши наявні докази по справі інспектор ДПС в порядку ст. ст. 268, 283, 284, 285 КУпАП та в межах своєї компетенції виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, причому копії адміністративного протоколу та постанови було вручено порушникові під його особистий підпис.

Наведені у позовній заяві ОСОБА_4 обставини не спростовують його вини в скоєнні адміністративного правопорушення, а саме, позивачем зазначалось, що вказаний знак 2.2 встановлено приблизно за 20-25 метрів до дороги, яка перетинається; від знаку не видно на безпечній відстані транспортних засобів, які рухаються у напрямку Києва, а попереду на дорозі, по якій він рухався, було видно світлу смугу, яка формою та розташуванням могла бути прийнята за
напівстерту стоп-лінію 1.12.; перед нею він і виконав зупинку у повній відповідності
до п. 2.2 Додатку 2 Правил дорожнього руху, про що зробив запис у Протоколі в
частині «пояснення».  Такі твердження позивача не співпадають з поясненнями, що надавались ним під час складання адміністративного протоколу, а тому сприймаються  критично.

Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивач зазначаючи в позові по те, що виконав зупинку перед перехрестям, тому що перед знаком видимість траси обмежена; зупинився за 2 метри після знаку, не навів ніяких доказів такого твердження, дана обставина не була підтверджена нічим, окрім пояснення самого позивача. Крім того, доказів чинення будь-якого тиску з боку інспектора ДАІ позивач не наводив.

         Аналізуючи зазначене, суд вважає, що  дії по складанню протоколу про адміністративне правопорушення та під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення співробітниками ДАІ проводились на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами, обґрунтовано, добросовісно, з дотриманням принципу рівності перед законом, з урахуванням права особи на участь в процесі прийняття рішення, своєчасно.

Оцінивши наявні у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не підлягають задоволенню. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності серії СВ №148027 від 19.09.2010  09.05.2010 року, складена Інспектором ДПС Прилуцького взводу ДПС Охріменком О.О. є законною та не підлягає скасуванню.

         Керуючись ст.ст.  7, 251, 254-258 КУпАП, ст. ст. 2, 9, 10, 11,  69-70, 182-2 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:   

    В позові  ОСОБА_1 до інспектора ДПС Прилуцького взводу ДПС Охріменка Олександра Олександровича, ВДАІ УМВС України в Чернігівській області про визнання не чинною і скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовити.

         Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

         Суддя                                                                                      Г.О. Матійчук