Справа № 33-680 Головуючий в суді 1 інстанції – Єременко В.М.
Категорія - ст. 124 КУпАП Доповідач – Літвінов Є.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 жовтня 2010 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду Київської області Літвінов Є.В.
за участю:
правопорушника – ОСОБА_2
потерпілого – ОСОБА_3
адвоката –ОСОБА_4
представника – ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_3 на постанову судді Баришівського районного суду Київської області від 03 серпня 2010 року, –
В С Т А Н О В И В:
Згідно постанови Баришівського районного суду Київської області від 03 серпня 2010 року адміністративне провадження відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого в ПП "ОСОБА_2", проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до зазначеної постанови 11 червня 2010 року близько 17 години 10 хвилин на а/д Бориспіль – Баришівка, Баришівського району Київської області, ОСОБА_2, керуючи автомобілем MITSUBISHI GRANDIS SPORT д.н.з.НОМЕР_1, під час виникнення небезпеки руху і перешкоди не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або об’їзду перешкоди, що призвело до зіткнення з автомобілем "ГАЗ – 33021" д.н.з. НОМЕР_2 та пошкодження обох транспортних засобів, чим порушив п.12.3 ПДР України.
На постанову суду, потерпілий ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на її незаконність, необхідність її скасування та прийняття нової постанови, якою визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП ОСОБА_2 та притягнути його до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування скарги ОСОБА_3 послався на те, що суд належним чином не оцінив наявні докази по справі, не повно і не об’єктивно дослідив усі обставини справи, а керувався тільки постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2010 року про визнання винним у вчиненні правопорушення ОСОБА_3 і не визнанням вини ОСОБА_2 та залишив поза увагою, те, що в ДТП можлива вина обох водіїв.
Окрім того, в оскаржуваній постанові суд зазначив, що ОСОБА_2 порушив п. 12.3 ПДР України, що призвело до даної ДТП та пошкодження транспортних засобів.
Відмовляючи в притягненні ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення, суд при цьому встановив, що він порушив ПДР України, тобто визнав дії ОСОБА_2 противоправними але не винними, тобто прийняв рішення в порушення вимог ст. 280 КУпАП.
Заслухавши апелянта – потерпілого ОСОБА_3, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити; представника ОСОБА_5, який також підтримав апеляційну скаргу потерпілого та пояснив суду, що в даній ДПТ винен також і ОСОБА_2; правопорушника ОСОБА_2, який просив залишити апеляцію потерпілого без задоволення, а постанову суду без зміни; адвоката ОСОБА_4, який заперечував проти поданої апеляції та вважав постанову суду законною, заслухавши свідка ОСОБА_4, який суду підтвердив, що водій Микитюк здійснював поворот ліворуч не порушивши при цьому ПДР України, а водій ОСОБА_2 керував своїм автомобілем зі значним перевищенням швидкості руху, що і стало причиною ДТП, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Як убачається з оскаржуваної постанови, ОСОБА_2 11 червня 2010 року близько 17 години 10 хвилин на а/д Бориспіль – Баришівка, Баришівського району Київської області, ОСОБА_2, керуючи автомобілем MITSUBISHI GRANDIS SPORT д.н.з. НОМЕР_1, під час виникнення небезпеки руху і перешкоди не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або об’їзду перешкоди, що призвело до зіткнення з автомобілем "ГАЗ – 33021" д.н.з. НОМЕР_2 та пошкодження обох транспортних засобів, чим порушив п.12.3 ПДР України.
Тобто, місцевий суд визнав, що порушення п. 12.3 ПДР України водієм ОСОБА_2 призвело до даної ДТП та пошкодження обох транспортних засобів.
Крім того, в мотивувальній частині постанови, в супереч викладеному, суд вказує, що у зв"язку з тим, що по даній ДТП вже притягнуто до адміністративної відповідальності другого водія - ОСОБА_3, тому в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що виключає провадження по справі.
Але притягнення до адміністративної відповідальності одного з водіїв – учасника ДТП не є підставою для не притягнення до відповідальності другого учасника ДТП, при обоюдній вині.
Згідно п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу правопорушення.
Склад правопорушення – наявність об"єктивних та суб"єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
На думку апеляційного суду, в діях ОСОБА_2 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто місцевий суд, при прийнятті рішення про те, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад даного правопорушення, допустився помилки, що і призвело до прийняття незаконного рішення.
У відповідності до ч.8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції позбавлений права повернути справу на новий судовий розгляд, але має право, скасувавши постанову судді місцевого суду, прийняти нову постанову.
Із урахуванням викладеного та дослідивши у повному обсязі докази, апеляційний суд вважає за необхідне прийняти у даній справі нову постанову.
Суд вважає доведеним те, що 11 червня 2010 року близько 17 години 10 хвилин на а/д Бориспіль – Баришівка, Баришівського району Київської області, ОСОБА_2, керуючи автомобілем MITSUBISHI GRANDIS SPORT д.н.з. НОМЕР_1, під час виникнення небезпеки руху і перешкоди не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або об’їзду перешкоди, що призвело до зіткнення з автомобілем "ГАЗ – 33021" д.н.з. НОМЕР_2 та пошкодження обох транспортних засобів, чим порушив п.12.3 ПДР України.
Винність ОСОБА_2 у порушенні правил дорожнього руху стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії АІ № 256301, у якому викладені обставини вчинення ним правопорушення, протоколом про адміністративне правопорушення серії АІ № 256265 відносно ОСОБА_3, схемою місця пригоди, з якої убачається, що автомобіль MITSUBISHI GRANDIS SPORT д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 знаходиться на зустрічній смузі руху, тобто на лівій по ходу його руху, поясненнями ОСОБА_3, ОСОБА_2, протоколом огляду транспорту, показами свідка ОСОБА_4 у засіданні апеляційного суду, висновком спеціаліста № 136ат, ксерокопіями фотографій місця ДТП.
Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП є правильно, оскільки він допустив порушення п. 12.3 ПДР України, що призвело до ДТП та пошкодження транспортних засобів.
В зв’язку із викладеним суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
У відповідності до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв"язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
У зв"язку з тим, що дана дорожньо-транспортна пригода відбулася 11 червня 2010 року і сплинув трьохмісячний строк для притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності, то адміністративне провадження відносно ОСОБА_2 підлягає закриттю.
Керуючись ст. 294 КУпАП суд, –
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Баришівського районного суду Київської області від 03 серпня 2010 року щодо ОСОБА_2 скасувати та прийняти по справі нову постанову.
ОСОБА_2 визнати винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження у даній справі закрити у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Є.В. Літвінов
З оригіналом згідно:
Суддя Є.В. Літвінов