Справа № 11-1020 Головуючий в суді 1 інстанції – Проць Т.В.
Категорія - ст. 122 ч1 КК України Доповідач - Літвінов Є.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2010 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого - судді Миколюка О.В.
суддів - Літвінова Є.В., Семенцова Ю.В.
за участю прокурора – Нечепоренко С.П.
потерпілої – ОСОБА_2
засудженого – ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, адвоката ОСОБА_4 на вирок Обухівського районного суду Київської області від 05 серпня 2010 року,-
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком суду
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Білопілля Сумської області, українця, гр-на України, освіта середня, розлученого, не працюючого, ніде не зареєстрованого, в силу ст. 89 КК України не судимого,
засуджений за ст. 122 ч.1 КК України до 2-х років позбавлення волі.
Цим же вироком вирішено питання речових доказів.
Згідно вироку, 11.02.2010 року близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння та знаходячись за місцем свого тимчасового проживання за адресою АДРЕСА_1, в ході сварки, що раптово виникла між ним та ОСОБА_5 на ґрунті неприязнених відносин під час спільного розпиття спиртних напоїв, діючи з прямим умислом, направлених на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5, умисно наніс потерпілому серію ударів руками в область обличчя, а також руками та ногами по голові та тілу останнього, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді саден на тильній поверхні правого зап"ястка; лінійних косо-поперечних переломів 7,8 ребер справа по паравертебральній лінії; крововиливу у лівій лобно-тім"яній області, вогнищевого субарахноїдального крововиливу в лівій лобно-тім"яній області.
Згідно висновку судово-медичної експертизи, тілесні ушкодження у вигляді лінійних косо-поперечних переломів 7, 8 ребер справа належать до ушкоджень середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я понад 21 день за звичайного перебігу. Визначити та оцінити ступень тяжкості комплексу ушкоджень в області голови, не являється можливим у зв"язку з невизначеністю наслідків та кінця даного патологічного процесу.
В апеляції прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, не оспорюються кваліфікація дій засудженого та доведеність його вини, ставиться питання про скасування вироку в зв'язку з його м'якістю та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Суд не в повній мірі врахував особу засудженого та ступінь тяжкості вчиненого злочину, судом не в повній мірі було враховано, що ОСОБА_3 характеризується негативно, шкоду не відшкодував, вину визнав, але під час слідства намагався ухилитись від кримінальної відповідальності змінюючи покази, як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні. Також суд не прийняв до уваги позицію потерпілої, яка наполягала на найсуворішій мірі покарання для ОСОБА_3
Апелянт просить постановити новий вирок, яким ОСОБА_3 засудити за ст. 122 ч.1 КК України до 3-х років позбавлення.
До початку розгляду справи в апеляційному суді надійшло доповнення до апеляції від прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, в якій він вважає вирок суду незаконним. Апелянт вказує на те, що згідно пред"явленого обвинувачення, злочин скоєний 11 лютого 2010 року близько 16 години, а у вироку суд вказав на те, що злочин засудженим ОСОБА_3 скоєний 11 лютого 2010 року близько 23 години. Крім того, в мотивувальній частині вироку не зазначено механізм, спосіб та кількість заподіяння ОСОБА_3 потерпілому тілесних ушкоджень, що є порушенням вимог ст. 334 КПК України.
На думку апелянта, судом було істотно порушено вимоги кримінально-процесуального закону.
Просить вирок скасувати у зв"язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та у зв"язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
З апеляції адвоката ОСОБА_4, в інтересах засудженого, убачається, що з вироком він не згоден, так як при провадженні судового слідства, було допущено ряд порушень кримінально-процесуального закону.
На думку апелянта, вирок не відповідає зібраним по справі доказам та ґрунтується на припущеннях. Обвинувачення ОСОБА_3 не доведене та не підтверджується жодними доказами, які містяться в матеріалах справи. Посилання суду на покази свідків ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та на протоколи огляду місця події та огляду одягу є не вірними і не можуть бути доказами для постановлення такого вироку.
У вироку суду не наведено показів, які дав у судовому засіданні судово-медичний експерт Тисовський Я.Г.
Просить вирок суду скасувати і постановити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_3, а кримінальну справу закрити.
Заслухавши:
-доповідача – суддю апеляційного суду,
-пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора в частині скасування вироку та який повністю підтримав доповнення до апеляції прокурора, просив скасувати вирок у зв"язку з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, справу направити на новий судовий розгляд, та який заперечував проти апеляції захисника,
-потерпілу, яка підтримала апеляцію прокурора та заперечувала проти задоволення апеляції захисника,
-засудженого, який підтримав апеляцію захисника і заперечував проти апеляції прокурора,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:
У відповідності до вимог ст. 367 КПК України однією із підстав для скасування вироку є наявність істотних порушень вимог КПК України, а також невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи.
Колегією суддів встановлена наявність істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону допущених під час провадження судового слідства.
За змістом ст. 370 КПК України істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкоджали чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний та обгрунтований вирок. Вирок у всякому разі належить скасувати, якщо порушено право на захист.
Згідно ст. 275 КПК України, розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явлено їм обвинувачення.
В разі необхідності змінити пред"явлене обвинувачення суд додержується правил, установлених в статтях 276, 277, 278 КПК України.
Недодержання вимог закону щодо меж судового розгляду є істотним порушенням права підсудного на захист.
Як убачається з постанови про притягнення як обвинуваченого (а.с.131-132) ОСОБА_3 притягнутий як обвинувачений за злочин, який він вчинив 11.02.2010 року близько 16 год. 00 хв.
Згідно обвинувального висновку (а.с.144-150), він складений по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст. 122 ч.1 КК України за події, які відбувалися 11.02.2010 року близько 16 год. 00 хв.
На протязі судового засідання, прокурор не скористався своїм правом, згідно ст. 277 КПК України, змінити обвинувачення.
Але суд, при постановлені вироку, в порушення вимог ст. 275 КПК України, вийшов за межі пред"явленого ОСОБА_3 обвинувачення і визнав його винним за злочин вчинений ним, начебто 11.02.2010 року близько 23 год. 00 хвилин. При цьому суд, у вироку вказав, що вказані події мали місце саме в цей час.
Однак суд не вправі за результатами судового розгляду справи змінити обвинувачення підсудного на таке, що істотно відрізняється від пред"явленого за фактичними обставинами, а також не вправі за власною ініціативою в будь-якій спосіб поставити питання про таку зміну обвинувачення.
Встановлення точного часу отримання ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесних ушкоджень має істотне значення для правильного вирішення даної кримінальної справи.
Так, у своїх показаннях засуджений показав, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 прийшли до нього додому 12.02.2010 року, а не 11.02.2010 року. Пішли вони від нього близько 23-24 години. Потім він бачив, що ОСОБА_7 висів на паркані, а ОСОБА_5 впав на собачу будку. Окрім того, засуджений заперечує, що він наносив ОСОБА_5 удари по тулубу.
Потерпіла ОСОБА_2 суду повідомила, що її син ОСОБА_5 та ОСОБА_7 прийшли до неї додому вранці 12.02.2010 року.
Свідок ОСОБА_9 у своїх показаннях стверджує, що вона бачила як підсудний штовхнув ОСОБА_5 і він впав на скло. Ці події відбувалися біля 16 години. Але з її показань не вбачається в який саме день та місяць відбувалися ці події.
Із показань свідка ОСОБА_7 (а.с.54-55) убачається, що засуджений бив ОСОБА_5 кулаками в область голови.
Тобто, в судовому засіданні з достовірною точністю не встановлено час отримання потерпілим тілесних ушкоджень.
Як убачається з вироку суду, свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_3 двічі вдарив ОСОБА_5 рукою по тулубу.
Але, як убачається з протоколу судового засідання (а.с.176 з.с.-178) свідок ОСОБА_9 таких показань не давала. Навпаки, з її показань убачається, що вона не бачила як ОСОБА_3 бив ОСОБА_5.
Показання свідка ОСОБА_9 (а.с.52-53) дані нею в ході досудового слідства, в судовому засіданні не досліджувалися, і судом не дана оцінки зміни показань даним свідком.
Окрім того, судом не дана оцінка показанням судово-медичного експерта даних ним у судовому засіданні, з яких убачається, що переломи ребер могли утворитися як від дії тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, так і не виключається можливість виникнення їх в результаті падіння з висоти власного зросту та послідуючого удару об тверду та виступаючу поверхню, а також внаслідок ударів руками та взутими ногами.
Тобто, колегією суддів встановлено, що висновки суду про винність засудженого не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, тобто невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи могла вплинути на вирішення питання про винуватість засудженого, що згідно ст. 369 КПК України, є підставою для скасування вироку.
В зв'язку з викладеним, вирок Обухівського районного суду Київської області від 05 серпня 2010 року постановлений щодо ОСОБА_3 не може визнаватись законним та обґрунтованим, а тому він підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.
В ході судового розгляду необхідно усунути наведене, перевірити факти викладені в апеляційних скаргах прокурора та захисника, повно та об'єктивно дослідити фактичні обставини справи та дати їм належну юридичну оцінку.
На думку колегії суддів апеляційного суду, не заслуговують на увагу доводи апеляції прокурора про невідповідність призначеного покарання ОСОБА_3 наслідок його м'якості.
При новому судовому розгляді, у випадку доведеності вини ОСОБА_3, у вчинені злочину в об'ємі обвинувачення не меншому ніж було доведено раніше, то призначене йому покарання вироком Обухівського районного суду Київської області від 05 серпня 2010 року, не може вважатися м"яким.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляції прокурора, який затвердив обвинувальний висновок та захисника задовольнити частково.
Вирок Обухівського районного суду Київської області від 05 серпня 2010 року щодо ОСОБА_3 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, другим складом суду.
Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити без зміни – тримання під вартою.
Судді:
_______________ _______________ ________________
(Миколюк О.В. ) (Літвінов Є.В.) (Семенцов Ю.В. )
З оригіналом згідно:
Суддя Є.В.Літвінов