Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2010 р. справа № 2а-24166/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11-35 год.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Чекменьова Г.А.
при секретарі Токмакової Є.А.
за участю:
представника позивача Вартумян А.С.
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду адміністративну справу за позовом Донецького МУ ГУМВС України в Донецькій області до ОСОБА_2 про видворення за межі України у примусовому порядку,
ВСТАНОВИВ:
Донецьке міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до громадянина Грузії ОСОБА_2 про видворення за межі території України у примусовому порядку.
В обґрунтування позовних вимог, зазначив, що громадянин Грузії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибув в Україну 08.06.2010 р. Мешкав в Україні за адресою: АДРЕСА_1. Законне джерело існування відсутнє.
22.09.2008 року Київським РВ Донецького МУ ГУМВС України в Донецькій області було прийняте рішення видворення за межі України та заборону в’їзду на її територію протягом шести місяців. Відповідач мотивував не виконання рішення щодо виїзду з території України відсутністю коштів.
Таким чином, громадянин Грузії ОСОБА_2 порушує встановлений порядок перебування в Україні, проживає на території України з грубим порушенням встановленого порядку реєстрації, переміщення та вибору місця проживання, чим самим порушує вимоги п.п.18-33 «Правил в’їзду іноземців в Україну, виїзду з України і транзитного проїзду через її територію», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 29.12.1995 р.
Враховуючи те, що відповідач ухиляється від виїзду та самостійного залишення території України, є обґрунтовані підстави вважати, що він і у подальшому буде ухиляться від виїзду з України.
Просив суд у примусовому порядку видворити за межі України громадянина Грузії ОСОБА_2 та утримувати його в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на період, необхідний для підготовки його видворення за межі України у примусовому порядку.
Представник позивача наддав пояснення, аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав, пояснив, що вважає позовні вимоги обґрунтованими і усвідомлює, що перебуває на території України незаконно.
Згідно ч. 3 ст. 136 КАС України, судове рішення, в тому числі, у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, встановив наступне.
Громадян Грузії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибув в Україну 08.06.2010 р. Мешкав в Україні за адресою: АДРЕСА_1. Законне джерело існування відсутнє.
22.09.2008 року Київським РВ Донецького МУ ГУМВС України в Донецькій області було прийняте рішення видворення за межі України та заборону в’їзду на її територію протягом шести місяців. Відповідач мотивував не виконання рішення щодо виїзду з території України відсутністю коштів.
З 22.09.2008 року гр. Грузії ОСОБА_2 проживає в Україні нелегально. З питання продовження терміну перебування в Україні, в органи внутрішніх справ не звертався. Живе в Україні тимчасовими заробітками.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець та особа без громадянства, які вчинили злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України. Рішення про видворення його за межі України після відбуття ним покарання чи виконання адміністративного стягнення приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня винесення вказаного рішення. Порядок виконання рішення про заборону подальшого в'їзду в Україну визначається законодавством України.
Крім випадків, зазначених у частині першій цієї статті, іноземець та особа без громадянства можуть бути видворенні за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону (стосовно осіб, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну) або Служби безпеки України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії іноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
Іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця або особи без громадянства за межі України в її паспортному документі негайно анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні.
Іноземцю та особі без громадянства може надаватися строк до 30 днів для виїзду з України після прийняття зазначеного рішення.
Орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України (в порушення заборони щодо в'їзду в Україну, за відсутності визначених законодавством та міжнародними договорами України підстав для перебування в Україні (транзитного проїзду через її територію), у тому числі перебування за чужими, підробленими, зіпсованими або такими, що не відповідають встановленому зразку, візою (дозволом), паспортним документом), розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більше ніж шість місяців.
Типове положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Рішення органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про видворення іноземця та особи без громадянства з України може бути оскаржено до суду. Оскарження зупиняє виконання рішення про видворення, крім випадків, коли необхідність негайного видворення зумовлена інтересами забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку.
Видворення іноземців та осіб без громадянства, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну, здійснюється органами охорони державного кордону, а в інших випадках - органами внутрішніх справ. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про видворення здійснюється органом, який його прийняв.
Іноземці та особи без громадянства, які підлягають видворенню, відшкодовують витрати, пов'язані з видворенням, у порядку, встановленому законом. Якщо зазначені іноземці та особи без громадянства не мають коштів для відшкодування витрат, пов'язаних з видворенням їх за межі України, видворення здійснюється за рахунок держави.
Згідно до ст. 28 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», правила в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію встановлюються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.
Відповідач, не маючи підстав для подальшого перебування на території України, не покинув територію України у встановлений строк в добровільному порядку, тобто проживає на території України з грубим порушенням встановленого порядку реєстрації, переміщення та вибору місця проживання, чим порушує вимоги п.п.18-33 «Правил в’їзду іноземців в Україну, виїзду з України і транзитного проїзду через її територію», а також Порядок перебування, реєстрації, вибору місця проживання в Україні.
Обставин, які б були правовою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог позивача в судовому засіданні встановлено не було, тому вимоги позивача про видворення відповідача за межі України у примусовому порядку та розміщення його в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на строк, необхідний для підготовки видворення за межі України в примусовому порядку підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов’язаних з примусовим видворенням відповідача за межі України, суд враховує відсутність грошових коштів у відповідача для відшкодування витрат, а також відсутність інших фізичних чи юридичних осіб, на яких таке відшкодування можливо б було покласти у відповідності з діючим законодавством України, тому вважає за необхідне здійснити їх видворення за рахунок держави.
З огляду на зазначене, позовні вимоги Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області до громадянина Грузії ОСОБА_2 про видворення за межі території України у примусовому порядку підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області до громадянина Грузії ОСОБА_2 про видворення за межі території України у примусовому порядку – задовольнити.
Громадянина Грузії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, піддати видворенню у примусовому порядку за межі території України.
Громадянина Грузії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, утримувати в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на період, необхідний для підготовки його видворення за межі України у примусовому порядку.
Постанова виготовлена у нарадчій кімнаті, повний текст проголошений у судовому засіданні 05 листопада 2010 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Чекменьов Г.А.