У Х В А Л А

                                                         ІМ`ЯМ     УКРАЇНИ

25 листопада 2010 року                                                                                                 м. Ужгород

                                  Апеляційний суд Закарпатської області в складі

                                                головуючої Дорчинець С.М.,

                                                суддів Мишинчук Н.С., Стана І.В.,

з участю  прокурора Шнайдера О., особи, яка подала апеляцію ОСОБА_1 та

його захисника – адвоката ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні провадження за апеляцією  ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від  27  жовтня  2010 року  Справа 10-466/10                                                                                                   номер рядка статистичного звіту 15

Головуючий у 1-й інстанції Микуляк П.П.

Доповідач Мишинчук Н.С. .

       Цією постановою   відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1  про скасування постанови прокурора Закарпатської області від 27 веренся 2010 року про порушення кримінальної справи  відносно нього за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 364,   ч.1 ст. 197-1 КК України.

        Постанова судді мотивована тим, що  ОСОБА_1 як директор ТзОВ  „ЛІНГІТ”  допустив порушення земельного кодесу  в частині використання  земельних ділянок для потреб пов`язаних  з використанням надрів, та що в матеріалах , які стали підставою для порушення  справи,  достатньо даних,  які вказують на порушення порядку оформлення земельної ділянки , належної Ільницькій  сільській  раді Іршавського району  та незаконне, самовільне  її використання  для видобування  бурого вугілля.

        В апеляції  ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати,  зупинити  виконання слідчих  та оперативно-розшукових заходів до закінчення розгляду справи, скасувати постанову прокурора Закарпатської області від 27.10.2010 про порушення відносно нього кримінальної справи за ч.2  ст. 364,  ч.1ст. 197-1 ККК України як незаконну.

        Мотивує тим, що  постанова судді не грунтується на фактичних обставинах, як і постанова прокурора про порушення справи.  Ним від іменті ТзОВ „Лінгіт”  укладений 21.02.2008 року договір оренди землі  для промислового використання , з Державою в особі заступника голови Іршавської РДА Савко Є.І. , який діяв у відповідності до ст. 42  З.У. „ Про місцеве самоврядування та ч. 12 Перехідних Положень Земельного Кодексу України . Державна реєстрація цього договору повинна проводитись РДА, про відсутність такої йому не було відомо. До того ж, ніякі земельні ділянки він самовільно не захоплював, що підтверджено документально.  Також є незрозумілоим в чому він зловживав і кому  заподіяв шкоду, хто її і яким чином нараховував.  Між тим, він 47 років займається роботою в галузі  розробки та видобування  корисних копалин із надр землі. Жодного разу у нього не було ніяких порушень, недорозумінь.  Вважає, що суд належним чином не перевірив приводи і підстави для порушення справи, і він ніяких злочинів не вчиняв.

         Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_1 та його захисника на підтримання апеляції, виступ прокурора , який просив постанову судді залишити без зміни, а апеляцію без задоволення, перевіривши матеріали провадження за скаргою та матеріали , які слугували підставою для порушення справи, обговривши доводи сторін, судова колегія приходить до висновку, що апеляція підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

          Апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що  висновок судді не грунтується на фактичних обставинах справи, що суд належним чином не перевірив приводи та підстави до порушення справи.

          Так , відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, суддя , розглядаючи скаргу  повинен перевірити  чи є в заяві або повідомленні про злочин дані, які вказують на ознаки  кримінально-карного діяння, чи достатньо їх для того, щоб розпочати  процедуру досудового слідства, чи немає обставин, передбачених ст. 6 КПК України, які виключають  провадження в кримінальній справі,  та  в залежності від одержаних результатів прийняти  відповідне рішення.

         Оскаржувана постанова  винесена без дотримання цих вимог.  Вона містить не тільки  оціночні судження щодо причетності та винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, але містить і суперечливі  твердження, які також ставлять під сумнів  висновок судді.

         У постанові  не зазначено,  що явилось приводом до порушення справи, наявність  даних, які вказують на ознаки  злочинів, передбачених ч.2 ст. 364 та  ч.1 ст. 197-1 КК України саме в діянні особи ОСОБА_1, законність джерел отримання цих  даних.

         На підставі викладеного, апеляційний суд вважає  постанову судді  винесену на неповно  та необ`єктивно перевірених даних, тому вона підлягає скасуванню, а провадження за скаргою – на новий судовий розгляд.

         Прохання апелянта про  скасування постанови про порушення кримінальної справи не  може бути задоволено, оскільки вирішення цього питання є компетенцію судді місцевого суду .

          Керуючись ст.ст. 365, 366, 382  КПК України , апеляційний суд

                                                        у  х в а л и в   :

апеляційну скаргу задовльнити частково.

           Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від  27 жовтня 2010 року , якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1  про скасування постанови прокурора  Закарпатської обл. від 27 вересня 2010  року про порушення кримінальної справи - скасувати, а провадження за скаргою направити до того ж суду на новий судовий розгляд іншим суддею.

СУДДІ :