УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2010 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі :
головуючого – Дорчинець С. Г.,
суддів – Марчука О. П., Лізанця П. М.,
з участю прокурора – Фотченка С. І.,
представника цивільного позивача – ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією цивільного позивача на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.09.2010 року, яким засуджені
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1 Мукачівського району Закарпатської області, громадянин України, українець, з освітою 8 класів, одружений, непрацюючий, раніше несудимий, -
за ст. 358 ч. 3 КК України на 2 ( два ) роки обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі 3 – х років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: - не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально – виконавчої інспекції; - повідомляти кримінально – виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; - періодично з’являтися для реєстрації в кримінально – виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та мешканець АДРЕСА_2 Мукачівського району Закарпатської області, громадянин України, українець, з середньою освітою, робітник фірми «Ядзакі» м. Ужгорода, раніше несудимий,
за ст. 358 ч. 3 КК України на 2 ( два) роки обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі 3 – х років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: - не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально – виконавчої інспекції; - повідомляти кримінально – виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; - періодично з’являтися для реєстрації в кримінально – виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.
За вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винними в тому, що 17.10 2007 року приблизно в 16 год. для отримання кредиту в розмірі 5 000 грн., надали банківській установі акціонерного комерційного банку «ТАС -Комерцбанк», який знаходиться в АДРЕСА_3-а пакет документів з підробленими довідками про доходи за №№ 23217 і 23218 від 21.09.207 року з малого приватного підприємства «Тегес – 2», заповнені на їх прізвища, які містять завідомо неправдиві відомості про їх місце роботи та отриманні ними доходи та отримали кредит.
В апеляції цивільний позивач порушує питання про скасування вироку суду в зв’язку з не вирішенням цивільного позову, хоча справа була розглянута в порядку ст. 299 КПК України, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнали в судовому засіданні цивільний позов повністю. Просить справу направити на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд. Вирок в частині призначеного покарання не оскаржує.
Засуджені ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вирок не оскаржили.
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, виклавши основні доводи апеляції, заслухавши міркування прокурора, який вважає вирок суду законним, обґрунтованим, а апеляцію цивільного позивача безпідставною, апелянта – представника цивільного позивача, який підтримав свою апеляцію та просив скасувати вирок суду з – за порушення вимог ст. 299 КПК України, перевіривши справу в межах апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція є підставною і підлягає до задоволення з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, зокрема з протоколу судового засіданні, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, тобто визначив обсяг доказів, що підлягають дослідженню, та порядок їх дослідження, згідно ст. 299 КПК України.
Однак, як видно з протоколу судового засідання, вимоги ст. 299 КПК України судом порушені.
Так, відповідно ст. 299 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясовує чи правильно розуміють підсудний чи інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, а також роз’яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.
В порушення цих вимог закону, суд при роз’ясненні підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суті обвинувачення, встановив, що підсудні вину визнали, суть обвинувачення зрозуміли, але про цивільний позов їм не відомо та з таким вони не ознайомлені ( а. с. 162 ). Суд же не вияснив чи згідні підсудні з цивільним позовом, з його розміром та не вирішив цивільний позов у вироці, хоча у мотивувальній частині вироку вказав, що цивільний позов підлягає залишенню без розгляду з – за відсутності повного розрахунку нарахованої заборгованості.
Вказане є істотним порушенням прав учасників судового розгляду, зокрема цивільного позивача, а також вимог кримінально – процесуального законодавства, що є підставою для скасування вироку та повернення справи на новий судовий розгляд.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ :
апеляцію представника цивільного позивача задовольнити;
вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.09.2010 року стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд першої інстанції в іншому складі суду.
Запобіжний захід ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити попередній – підписку про невиїзд.
Судді :
головуючий – Дорчинець С. Г.,
судді – Марчук О. П., Лізанець П. М.
Вірно:
Суддя апеляційного суду
Закарпатської області С.Г. Дорчинець