УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2010 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі :
головуючого – Дорчинець С. Г.,
суддів – Стана І. В., Мишинчук Н. С.,
з участю прокурора – Завальського О. Я.,
засудженого – ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затверджував обвинувальний висновок, на вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 18.05.2010 року, яким засуджений
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_2 Закарпатської області, громадянин України, українець, з середньою освітою, розлучений, непрацюючий, раніше несудимий,
за ст. 307 ч. 2 КК України на 5 ( п’ять ) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: повідомляти органи кримінально – виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишений попередній – підписку про невиїзд.
Речові докази: 4 поліетиленових пакети з маковою соломкою постановлено знищити.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що на початку лютого 2010 року в с. Діброва Тячівського району умисно з метою збуту, купив у невстановленої слідством досудовим слідством особи на ім’я ОСОБА_2 5 пакетів з наркотичними засобами, які дизель – поїздом перевіз у АДРЕСА_2 де і зберігав. А 17.02.20010 року ОСОБА_1 в 10 год. на пероні ст. Королево Львівської залізниці збув 1 пакет наркотичного засобу вагою 34.547 гр. ОСОБА_2 за 50 грн. Приблизно в 17 год. ОСОБА_1 на пероні вокзалу ст. Королево був затриманий працівниками міліції, де у нього і було виявлено 2 пакетики з подрібленою маковою соломкою, що є наркотичним засобом, відповідно вагою 37.1165 гр. і 40.6550 гр. 19. 02.2010 р. в будинку по місцю проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 була виявлена та вилучена подріблена речовина рослинного походження світло-коричневого кольору вагою 28.5095 гр., що є наркотичним засобом – маковою соломкою, а також 24.2175 гр. подрібленої речовини рослинного походження, світло – коричневого кольору, що є наркотичним засобом – канабісом (марихуаною).
В апеляції прокурор порушує питання про скасування вироку суду в зв’язку з занадто м’яким покаранням, призначеним судом. Свої вимоги мотивує тим, що судом не враховано, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, що покарання за це передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, а також те, що ОСОБА_1 на час вчинення злочину ніде не працював, по місцю проживання характеризується посередньо, а злочин, який він вчинив має високий ступінь суспільної небезпеки. Тому просить постановити свій вирок з призначенням ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 307 КК України без звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Засуджений ОСОБА_1 вирок не оскаржив.
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, виклавши основні доводи апеляції, заслухавши міркування прокурора, який підтримав апеляцію та просив задовольнити її в повному обсязі, засудженого ОСОБА_1, який вважає вирок суду обґрунтованим, законним, перевіривши справу в межах апеляції, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляції з таких мотивів.
Як вбачається з матеріалів справи, з вироку, суд призначаючи ОСОБА_1 покарання, врахував у відповідності з вимогами ст. ст. 65, 67 КК України ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу останнього, обставини і причини, за яких був вчинений злочин, а також те, що вину визнав, розкаявся, вперше притягається до кримінальної відповідальності, раніше несудимий. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
При таких обставинах суд першої інстанції, враховуючи позицію прокурора в суді, який вважав, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, правильно застосував вимоги ст. ст. 75, 76 КК України та звільнив останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, який має високий ступінь суспільної небезпеки, що на час вчинення злочину не працював, характеризується посередньо є безпідставними і не можуть заслуговувати на увагу.
Тому, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ :
апеляцію прокурора, який затверджував обвинувальний вирок, - залишити без задоволення, а вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 18.05.2010 року стосовно ОСОБА_1 – без зміни.
Судді: головуючий – Дорчинець С. Г.,
судді – Стана І. В., Мишинчук Н.С.
Вірно:
Суддя апеляційного суду
Закарпатської області С.Г. Дорчинець