КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                          Справа № 2-4577/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2010 року                                                                м. Макіївка

    Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

                        головуюча    суддя           Негода О.М.

                        при секретарі               Пугач І.О.

                        за участю позивачки         ОСОБА_1

                        відповідача             ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

    13 вересня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги фактичним припиненням подружнього життя і неможливістю збереження сім’ї.  

    У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послалася на факти і обставини, викладені у заяві, та зазначила, що з 12 вересня 1981 року перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, від якого неповнолітніх дітей не мають. Спільне життя з відповідачем не склалося, оскільки він зловживав спиртними напоями, внаслідок чого протиправно поводився в сім*ї та неодноразово спричиняв їй тілесні ушкодження. За цих підстав вона у грудні 2001 року забрала сина і переїхала мешкати до батьківського будинку, з цього ж часу між ними припиненні шлюбні відносини. До теперішнього часу вони  мешкають окремо за різними адресами, не ведуть спільне господарство і фактично не спілкуються між собою, між ними втрачені почуття любові один до одного. За час окремого проживання вона дійшла висновку, що примирення між ними та подальше подружнє життя стало неможливим, а збереження шлюбу суперечить інтересам кожного із них.    

Посилаючись на наведені обставини, позивачка просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2, на зміні її прізвища на дошлюбне Трофіменко не наполягає.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов про розірвання шлюбу визнав та пояснив, що у зв'язку із зловживанням ним спиртними напоями у грудні 2001 року позивачка пішла від нього, з цього часу між ними припинились шлюбні відносини. Вважає, що примирення між ними неможливе, оскільки вони втратили порозуміння. Не заперечує судові витрати віднести на його рахунок.

    Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

    ОСОБА_2 і ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 12 вересня 1981 року в Палаці одруження м. Макіївки Донецької області , про що в книзі реєстрації актів про одруження 12 вересня 1981 року зроблено запис за №3134. Для кожного з подружжя цей шлюб другий.

    Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

    Рішення про розірвання шлюбу, як визначено нормою статті 112 СК України, суд постановляє якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

    Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 з грудня 2001 року припинили шлюбні відносини, не проживають однією сім’єю та не ведуть сумісне господарство. За цей час подружжя не здійснили дій щодо збереження родинних стосунків, між ними встановились недружні взаємовідносини.

Враховуючи викладене, суд визнає, що надання подружжю строку для примирення у даному випадку суперечить моральним засадам суспільства.

Згідно до положень статті 3 СК України сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають спільні права та обов’язки.

Згідно з приписом ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу вимог статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям, ступінь конфліктних стосунків та причини розлучення, небажання кожного з них продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та збереження їх сім*ї неможливе і суперечить інтересам кожного з них, що має істотне значення, заява відповідає дійсній волі дружини, визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

    Позивачка не наполягає на відновленні її дошлюбного прізвища та не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов’язані із зверненням до суду і розглядом цивільної справи.

Вирішуючи питання про розмір і розподіл судових витрат, суд приймає до уваги ступінь відповідальності кожного з подружжя у розпаді сім*ї, враховує їх матеріальне і сімейне становище та відповідно до положень ст. 88 ЦПК України вважає за необхідне витрати при реєстрації розірвання шлюбу покласти на відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3, 110-112 Сімейного кодексу України, суд

В  И  Р  І  Ш  И  В:

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу задовольнити.

    Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 12 вересня 1981 року у Палаці одруження міста Макіївки Донецької області, актовий запис № 3134, розірвати.

    За вибором позивачки її прізвище ОСОБА_1  залишити без зміни.

    При реєстрації розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2  на користь держави 25,50 грн., позивачку ОСОБА_1 від сплати судових витрат звільнити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: