справа № 2- 10407/10

    РІШЕННЯ

                                                       ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

 11.11.2010 року     м. Маріуполь

            Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області  в складі головуючої         судді Чмель О.Л., при секретарі  Давлетбаєвій О.Є., за участю представника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому  судовому засіданні  в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування, -

                                    В С Т А Н О В И В :

          20.05.2010 року до суду звернулася позивачка до відповідача з зазначеним позовом.

В обґрунтування позову вказала, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 18.01.1995 р. їй належала 1/3 частина квартири АДРЕСА_1. 18.11.2009 р. вона уклала договір дарування вказаної частини квартири з правнуком, відповідачем по справі. Але наміру дарувати вказану частину квартири вона не мала. Вона є хворою людиною похилого віку, що потребує стороннього догляду, одержує пенсію, яка не забезпечує її нормальний життєвий рівень, іншого житла не має. Відповідач  завірив її, що в обмін на вказану частину квартири він буде доглядати за нею, надавати щомісячну матеріальну допомогу у вигляді оплати житла, продуктів харчування, предметів побуту, одягу, гігієни та до смерті вона зостанеться проживати в квартирі. При підписанні договору вона вважала, що підписує договір довічного утримання. Нотаріус не вияснила у неї умов, згідно яких вона передає у власність спірну частину квартири, не роз»яснила зміст угоди та її наслідки. У зв»язку з чим при підписанні угоди вона помилялася відносно правової природи угоди та її змісту, ця помилка має суттєве значення. Після укладення угоди відповідач перестав навіщати позивачку, надавати фізичну та матеріальну допомогу. Просить визнати вказаний договір недійсним та повернути їй у власність 1/3 частину квартири.

    В судовому засіданні позивачка, підтримавши позов пояснила, що їй 85 років, має ряд захворювань на серце, артеріальний тиск, атеросклероз та інше. Мати відповідача, ОСОБА_4 з чоловіком ОСОБА_5 почали просити подарувати 1/3 частину квартири  їх сину ОСОБА_3. В замін обіцяли доглядати за нею, оплачувати квартиру. При підписанні угоди вона думала, що підписує договір по догляду.  Нотаріус сказала, що дома прочитаєте договір. Після підписання документи забрала онука, ОСОБА_4, ніякої допомоги їй не надають, квартиру оплачує вона.

             Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно. Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст.224 ЦПК України.

    Вислухавши позивачку, свідків, дослідивши  матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, з наступних підстав.

    Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

    На підставі свідоцтва про право власності на житло від 18.01.1995 р. позивачці належала 1/3 частина чотирьох кімнатної квартири АДРЕСА_1. ( а.с.- 9)  18.11.2009 р. позивачка уклала договір дарування вказаної частини квартири з правнуком, відповідачем по справі.( а.с.- 6-8) З пояснення свідків ОСОБА_7 –ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а також виписки з історії хвороби  встановлено, що наміру дарувати вказану частину квартири ОСОБА_2 не мала. Остання є хворою людиною похилого віку ІНФОРМАЦІЯ_1,  потребує стороннього догляду, одержує пенсію у  розмірі 790 грн., яка не забезпечує її нормальний життєвий рівень, іншого житла не має. Мати відповідача, ОСОБА_4 з чоловіком ОСОБА_5, обіцяли доглядати за позивачкою, оплачувати квартиру, приносили їй продукти харчування. При підписанні договору позивачка вважала, що підписує договір довічного утримання, то б то вона помилялася відносно правової природи угоди та її змісту.  Після укладення угоди відповідач з батьками  перестали навіщати позивачку, надавати фізичну та матеріальну допомогу.

Згідно ст. 229 ЦК України 1. Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Iстотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

            З огляду на вказане суд вважає, що оскільки позивачка при укладенні договору дарування 1/3 частини спірної  квартири помилялася відносно правової природи угоди та її змісту, ця помилка має суттєве значення, то вказаний договір слід визнати недійсним та повернути  їй у власність 1/3 частину вказаної квартири.

  Керуючись , ст.ст. 10,11,60,  209, 212- 215, 224-226  ЦПК України,  ст. ст..216,229  ЦК України,  суд -

                                              ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2.

Визнати недійсним договір дарування від 18.11.2009 р.  1/3 частини квартири АДРЕСА_1  між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та  повернути  першій її у власність.

              Заочне рішення може бути  переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання  його копії.

Тeкc Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через  Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя