Справа №2- 830/10р.

                                                   Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                                                    Іменем  України

 26  жовтня 2010  року

Літинський  районний  суд  Вінницької  області

            в  складі:  головуючого  судді:  Сільченко О.В.

                      при  секретарі:  Плахотнюк Л.М.

розглянувши  у   відкритому судовому  засіданні  в  залі  суду  смт.Літина  цивільну  справу  за  позовом   ОСОБА_1  до  ОСОБА_2  про  захист  честі  та  гадності  та  стягнення  моральної  шкоди;

                                           В С Т А Н О В И В :

           13.01.10 р.  цей  позов  заявлено  до  суду.

           Під  час  розгляду  справи   представник  позивача  ОСОБА_3    позов  підтримав  та    пояснив, що  відповідач   28.09.2009  р.  подала  заяву  до  Літинського РВ  УМВС  про  те,  що  позивач  займається  самогоноварінням  та  продає    самогон.  В  результаті  цієї  заяви  працівниками  міліції  проводилася  перевірка, було  оглянуто  її домогосподарство  у  присутності  жителів  села Селище  Літинського району, тобто  відповідач   офіційно  повідомила  до  правоохоронних  органів про  вчинення   нею  протиправних  дій, хоч  при  перевірці  таких  фактів  працівниками  міліції  виявлено  не  було.

           Представник  позивача  пояснив  що   в  результаті  вказаного  було  порушено  її право  честі  та  гідності, так як  вона  чесна  людина, все  життя  працює,  користується  авторитетом  серед  жителів  села, судів, Крім  цього  сам  факт  перевірки  її домоволодіння  працівниками  міліції  також  негативно  вплинув  на  її авторитет  серед сусідів,  що  вона  відчула  при  спілкуванні  з  сусідами  після  цієї  перевірки.

          Представник  позивача  пояснив, що   позивач  в  результаті    протиправних  дій  стосовно  неї   зі  сторони  відповідача   перенесла  душевне  хвилювання,  а  тому   моральну  шкоду  позивач  оцінює   у  1700 грн.

          Відповідач  у  судовому  засіданні  позову  не  визнала  та  пояснила, що  позивач  постійно  варить  самогон  та  продає  його жителям  села. У  зв»язку з  тим, що  люди  ходять  до  неї  за  самогоном, то   це   постійно   дражнить собаку, який  гавкає  та  заважає  їй    відпочивати.

           Відповідач  пояснила, що  вона  заявила  до  міліції  про те, що  позивач  варить  самогон, так  має  право  на  таке  звернення   згідно Конституції  України.

         Свідок  ОСОБА_4  у  судовому  засіданні  пояснила,    що ОСОБА_1.  та  ОСОБА_2  перебувають  у  неприязних  стосунках.  ОСОБА_4   пояснила, що   позивач  варить  та  продає  самогон.

          З"ясувавши  позицію  представника  позивача, відповідача, пояснення  свідка, дослідивши  докази, що  є  в  справі, суд  вважає, що  позов  слід  задовільнити  частково  з  таких  підстав.

           Відповідно  до  ст.28, 29    Конституції  України    кожен  має  право  на  повагу  до  його гідності; ніхто  не  може бути  підданий  катуванню, жорстокому, нелюдському  або  такому, що  принижує  його  гідність,  поводження  чи  покаранню;  кожна  людина  має  право  на  свободу  та  особисту  недоторканість.

         Відповідно  до  ст. 288,  297,   299  ЦК України   фізична  особа  має  право  на  свободу;  забороняється  будь-які  форми  фізичного чи  психічного  тиску  на  фізичну  особу,   вчинення  інших  дій,  що  порушують  право  на  свободу;  кожен має  право  на  повагу  до  його  гідності  та  честі;  гідність та  честь  фізичної  особи  є  недоторканими;  фізична  особа  має  право  звернутися  до  суду  з  позовом  про захист  її гідності  та  честі;  фізична  особа  має  право  на  недоторканість  своєї  ділової  репутації  та  може  звернутися  до  суду   з  позовом  про  захист  своєї    ділової  репутації.

          В  судовому  засіданні  достовірно   доведено,  що  відповідач  28.09.09    року  подала  до  Літинського РВ УМВС   заяву про  те, що   ОСОБА_1  жителька АДРЕСА_1  займається  виготовленням  та  збутом   спиртних  напоїв  домашнього  вироблення- самогону,  що  підтверджується   матеріалам  про  відмову  у  порушенні  кримінальної  справи  №809  від  07.10.10 р.  оглянутим  у  судовому  засіданні.  

           Проведено  перевіркою  працівниками Літинського РВ УМВС  такого  факту  не  виявлено, про  що   ухвалено  постанову  від  07.10.09 р. (а.с. №6),  в  якій  вказано,  що  факти, які  викладені  у  заяві  ОСОБА_2  щодо  протиправних  дій  зі  сторони ОСОБА_1  не  встановлено , а  тому  у  порушенні  кримінальної  справи стосовно  ОСОБА_1  відмовлено через  відсутність  складу  правопорушення  в  її діях  ( матеріал  про  відмову  у  порушенні  кримінальної  справи №809  від 07.10.09 р.).

         Відповідно до  довідки- характеристики (а.с. 5)  позивач  характеризується  позитивно  та  користується  авторитетом  серед  односельчан. Компроментуючими  відомостями  сільська рада  стосовно  позивача  не відає.

         Відповідно до  п.6 Постанови  Пленуму  Верховного Суду України   від  27.02.2009 р. №1 позови  про  захист  гідності, честі  чи  ділової  репутації  вправі  пред"явити   фізична  особа  у  разі  поширення  про неї  недостовірної  інформації, яка  порушує  її  особисті  немайнові  права,  а  також  інші  заінтересовані  особи, якщо  така  інформація  прямо  чи  опосередковано  порушує  їхні  особисті  немайнові права,  тобто    право  на  недоторканість   гідності   та  честі  полягає  у  забороні  здійснювати   будь-які  дії,  якими можуть бути  порушені  особисті  немайнові  права.  Честь  та  гідність  можуть  порушуватися   шляхом    поширення  недостовірної  інформації   стосовно  конкретної  особи.

         Отже,  в  судовому  засіданні  беззаперечно  доведено, що  відповідач   поширила  до  правоохоронних  органів недостовірну  інформацію  про  зайняття  позивачем  протиправною   діяльністю,   що   не  відповідає  дійсності, чим  порушено   її право щодо  честі  та  гідності, що  підлягає  захисту  у  судовому  порядку.  

          Відповідно  до  ст. 1167   ЦК  України моральна  шкода,  завдана  фізичній  особі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою,  яка її завдала.  

          Відповідно  до Постанови  Пленуму Верховного Суду  України  N 4 від 31.03.95   Про судову практику в справах про відшкодування  моральної (немайнової) шкоди { із змінами, внесеними згідно з Постановами  Пленуму Верховного суду  N 5  від 25.05.2001  N1 від 27.02.2009 }   розмір  відшкодування  моральної  (немайнової)  шкоди  суд визначає  залежно  від  характеру  та  обсягу страждань (фізичних, душевних,  психічних  тощо),  яких   зазнав   позивач,   характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.  Зокрема,  враховуються стан  здоров'я потерпілого,  тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках,  ступінь зниження престижу,  ділової репутації,  час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне  за  власною  ініціативою  чи  за   зверненням   потерпілого   - спростування  інформації редакцією засобу масової інформації.  При цьому  суд  має  виходити  із  засад  розумності,  виваженості  та справедливості.  У випадках,   коли   межі   відшкодування   моральної   шкоди визначаються  у  кратному  співвідношенні  з  мінімальним розміром

заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів  громадян, суд  при  вирішенні  цього  питання  має виходити з такого розміру мінімальної  заробітної  плати  чи   неоподатковуваного   мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

         Вказані  обставини  свідчать про те,  що  відповідач  вчинила   щодо  позивача  неправомірні  дії,  що  потягло  за  собою  відповідну перевірку  пзивача  зі  сторони  правоохоронних  органів. Суд  рахує,  що   вказані  обставини   не  можуть   позитивно  вплинути  на  авторитет  позивача,  а  відтак,  такі  обставини  вплинули  на  авторитет  позивача  серед  жителів села  негативно,    а  тому    на  користь   позивача  із  відповідача  слід  стягнути  моральну  шкоду.  

       Виходячи  із  засад  розумності, виваженості  та  справедливості ,  враховуючи  ступінь  зниження  престижу, ділової  репутації, характеру  немайнових  втрат,  суд  вважає, що   моральну  шкоду  слід  стягнути  у  розмірі  1000  грн.   та  судові  витрати, які  підтверджуються   квитанціями  ( а.с. 1, 2).  

         Керуючись ст.ст.  212-215,  226 ЦПК України, -

                                              В  И  Р  І  Ш  И  В  :

    Позов  задовільнити  частково.

             Зобов"язати  ОСОБА_2   на  сході  громадян  с. Селище  Літинського району  Вінницької  області  спростувати   інформацію  про те, що  ОСОБА_1  займається   виготовленням   та  збутом  спиртних  напоїв  домашнього  вироблення (самогону).

           На  користь  ОСОБА_1  стягнути  із  ОСОБА_2;

           1000грн. моральної  шкоди;

1.   грн.  судових  витрат.

            Рішення  може  бути    оскаржене  до  апеляційного суду  Вінницької  області  через  Літинський  районний  суд протягом   10  днів  з  дня  його оголошення.

          Рішення  суду  надруковано в  нарадчій  кімнаті  в  одному  примірнику.

                    Суддя: