ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

21.12.2007 р.                                                                                                     № 12/59  

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі Отрюх Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Печерської районної у місті Києві державної адміністрації про  зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач  звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Печерської районної у місті Києві державної адміністрації про зобов’язання вчинити дії.

 Представник позивача в суді позов підтримав, і враховуючи змінені позовні вимоги, просив зобов’язати відповідача прийняти в експлуатацію переплановану квартиру АДРЕСА_1 та видати розпорядження про затвердження акту вводу в експлуатацію перепланованої квартири АДРЕСА_1 загальною площею 143 кв.м.

Представник відповідача позов не визнав, вважає відмову у прийнятті в експлуатацію та у виданні розпорядження про затвердження акту вводу в експлуатацію перепланованої квартири правомірною, оскільки позивачем не дотримано порядку проведення переобладнання квартири.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.  

Позивач згідно договору купівлі-продажу від 06.10.2005 року придбав у власність квартиру АДРЕСА_1. Таким чином, вище зазначена квартира належить позивачу на праві приватної власності, якою він, з огляду на положення чинного законодавства України про власність, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається.

Згідно із ст.150 Житлового кодексу України Громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ч.2 ст.383 Цивільного кодексу України власник квартири може  на свій розсуд здійснювати ремонт  і  зміни у квартирі, наданій  йому для використання як єдиного цілого, –за умови,  що ці зміни не призведуть до порушень прав власників  інших  квартир у багатоквартирному житловому будинку та не  порушать санітарно-технічних  вимог  і  правил   експлуатації  будинку.

          В силу вимог чинного цивільного та житлового законодавства, умовою переобладнання квартир у багатоповерхових будинках є, зокрема дозвіл власників інших квартир (сусідів) даного будинку, з метою не допущення погіршення технічних умов та порушень права власності.

На виконання вимог діючого законодавства, об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Корона-введенська»позивачу було надано письмовий дозвіл №133/06 від 25.12.2006 року на перепланування квартири № 129 за вище вказаною адресою, без руйнування несучих конструкцій та перенесення інженерних комунікацій, за умови наявності проектно-дозвільної документації.

На підставі наведених прав, з метою підвищення благоустрою, позивач звернувся до Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ»із замовленням №02254АБ07 на виготовлення проекту перепланування квартири №129, належної йому на праві власності.

Проект перепланування був розроблений та виготовлений Державним науково-дослідним та проектно-вишукувальним інститутом «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ», що має відповідну Ліцензію Міністерства будівництва, архітектури та житлово-господарського господарства України серії АВ №195136 від 15.12.2006 року. Як вбачається із представлених документів, виконавчі креслення на проведення відповідних робіт відповідають вимогам екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних та  інших діючих норм.

Після здійснення відповідних перепланувань у своїй квартирі позивач звернувся до Печерської районної у місті Києві державної адміністрації із заявою про введення в експлуатацію вище вказаної квартири та видання розпорядження про перепланування.

Листом від 18.04.2007 року №Л-671/з відповідач відмовив позивачу у наданні відповідного дозволу.

У ч.1, ч.2, ч.5 ст.319 Цивільного кодексу України закріплено, що власник  володіє,  користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.  Власник  має  право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник не може використовувати право власності  на шкоду правам,  свободам та  гідності  громадян,  інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Проведення позивачем перепланування квартири не порушило прав власності інших квартир, санітарно-технічні вимоги і правила експлуатації будинку, про що свідчить відсутність будь –яких скарг з даного приводу протягом тривалого часу.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:  1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;  8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на обставини справи та положення чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що недотримання позивачем порядку проведення переобладнання квартири, яка йому належить на праві власності, а саме –без отримання відповідного дозволу, може бути підставою для притягнення його до юридичної (адміністративної) відповідальності, проте не може бути перешкодою для проведення реєстрації переобладнання у встановленому порядку, яке на час розгляду справи уже вчинено та об’єктивно існує.

Зазначені дії повинні бути вчинені відповідачем на виконання цілей і повноважень, визначених чинним законодавством України в сфері контролю з боку відповідача за здійсненням власниками житлових приміщень переобладнання (перепланування) в багатоквартирних будинках.

У ч.2 ст.19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

Таким чином, відповідний суб’єкт владних повноважень повинен діяти згідно із Конституцією та законами України.

Однак, бездіяльність відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства України і критеріям, які визначені у ч.3 ст.2 КАС України. При цьому, як видно, така бездіяльність порушує права позивача.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд бере до уваги положення ч.2 ст.71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак відповідач не довів правомірність своєї позиції.

Таким чином, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову.

З огляду на принцип диспозитивності в адміністративному судочинстві та відмову представника позивача щодо стягнення судових витрат, питання про розподіл судових витрат у цій справі слід вважати вирішеним.

На основі встановленого, керуючись ст.ст.86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов’язати Печерську районну у місті Києві державну адміністрацію прийняти в експлуатацію переплановану квартиру АДРЕСА_1 та видати розпорядження про затвердження акту вводу в експлуатацію перепланованої квартири АДРЕСА_1 загальною площею 143 кв.м.

 Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції у порядку, що передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.     

Головуючий - суддя                                                             Цвіркун Ю.І