Київський міжобласний апеляційний господарський суд
________________________________________________________________________
01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б
Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.01.07 Справа № 17/184
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Корсакової Г.В. (доповідач по справі),
суддів: Ільєнок Т.В. суддів: Гаврилюк О.М
.
при секретарі судового засідання Швидак С.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Євстігнєєв А.С. - за довіреністю
від відповідача : не з’явились
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Полтавський хлібокомбінат»на постанову господарського суду Полтавської області від 13.07.06 року.
по справі № 17/184 (суддя Коршенко Ю.О.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Полтавський хлібокомбінат», м. Полтава
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, м. Полтава
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення ДПІ у м. Полтаві від 19.11.2004 р. № 0004202306/0
в с т а н о в и в :
На підставі розпорядження заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.01.2007 року розгляд апеляційної скарги здійснено судовою колегією у складі: головуючий по справі суддя –Корсакова Г.В., судді –Ільєнок Т.В., Гаврилюк О.М.
Відкрите акціонерне товариство «Полтавський хлібокомбінат»звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення ДПІ у м. Полтаві від 19.11.2004 р. № 0004202306/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем: штрафи та санкції за порушення податкового законодавства в сумі 2780,87 грн..
Постановою господарського суду Полтавської області від 13.07.2006р. у справі №17/184 Відкритому акціонерному товариству «Полтавський хлібокомбінат»в позові відмовлено.
Постанова місцевого господарського суду мотивована тим, що проведення перевірки та застосування санкцій відповідачем було здійснено правомірно.
Не погодившись з прийнятою постановою, Відкрите акціонерне товариство «Полтавський хлібокомбінат»подало апеляційну скаргу б/н від 13.08.2006р., в якій просить скасувати постанову господарського суду Полтавської області від 13.07.2006р. у справі № 17/184 та прийняти постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційним господарським судом ухвалою від 25.09.06р. по справі № 17/184 відкрито апеляційне провадження та проведено за ухвалою від 02.10.2006р. необхідні підготовчі дії, достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду. Ухвалою від 05.10.2006р. закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду.
Відповідач у запереченнях на апеляційну скаргу №12865/9/10-044 від 25.10.2006р., просить апеляційні вимоги скаржника залишити без задоволення, а постанову господарського суду Полтавської області від 13.07.2006р. без змін.
Відповідачем надіслано клопотання від 18.12.2006р. №19669/9/10-044 про розгляд апеляційної скарги без участі його представника.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.
В засіданні яке відбулось 16.01.2007р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що постанова від 13.07.2006 року підлягає скасуванню частково, а апеляційна скарга частковому задоволенню з огляду на таке.
Як вірно встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у м. Полтаві було проведено комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ «Полтавський хлібокомбінат»за період з 01.10.01р. по 31.03.2004р. за результатами якої складено акт від 17.11.2004р. №2817/23-1/00376923, в якому встановлені порушення позивачем р.2 п.2.15, п.п.2.8, 2.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 19.02.2001р. №72 (зі змінами та доповненнями), а саме –порушення встановлених строків використання виданої під звіт готівки на загальну суму –746,89 грн. та несвоєчасне (неповне) оприбуткування готівки в касі підприємства на загальну суму 518,83 грн.
На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.11.2004р. №0004202306/0, яким визначено позивачу суму податкового зобов’язання за платежем: штрафні (фінансові) санкції за порушення податкового законодавства в розмірі 2780,87 грн.
Відповідно до ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Скаржник в апеляційній скарзі вказує на те, що відповідач не мав права застосовувати до позивача штрафні санкції за порушення порядку ведення касових операцій в національній валюті України, не довів наявність порушення та розміру застосованих штрафних санкцій.
Судова колегія виходить з наступного.
На час виникнення спірних правовідносин порядок ведення операцій з готівкою у національній валюті та контроль за його дотриманням був передбачений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим Постановою Правління НБУ від 19.02.2001р. №72 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.2001р. за №237/5428.
Відповідно до п.2.8 вказаного Положення підприємства - юридичні особи наказом (розпорядженням) повідомляють своїм відокремленим підрозділам розмір установленого ліміту каси та строки здавання готівкової виручки до кас таких юридичних осіб, банків, підприємств поштового зв'язку, але не пізніше наступного робочого дня (після дня надходження готівки до кас відокремлених підрозділів). .
Пунктом 2.10. Положення встановлено, що уся готівка, що надходить до кас підприємств, має своєчасно та в повній мірі оприбутковуватися в їх касах.
Згідно п.2.15 вказаного Положення якщо з каси підприємства підзвітній особі одночасно видана готівка на відрядження та для вирішення у цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі й для закупівлі в населення сільгосппродукції та заготівлі вторсировини), то підзвітна особа незалежно від строку відрядження протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження має подати до бухгалтерії підприємства повний звіт про суми, що були їй видані для вирішення виробничих (господарських) питань і безпосередньо на відрядження.
У разі придбання працівником підприємства за власні готівкові кошти товарів (продукції, послуг) або використання цих коштів у відрядженні для потреб підприємства він звітує за витрачені кошти у вищезазначеному порядку.
Як вбачається з акту перевірки від 17.11.2004р. №2817/23-1/00376923 (а.с.41-42) та додатку №1 до акту перевірки (а.с.87-88) податковим органом було встановлено перевищення позивачем строків використання виданої під звіт готівки - подання до бухгалтерії авансового звіту про витрачені кошти без одночасного повернення до каси підприємства залишку готівки, виданої під звіт у встановлені законодавством строки : за відрядженням –протягом 3-х робочих днів після повернення з відрядження, на господарські потреби –наступного робочого дня після видачі готівки під звіт, а саме: невитрачені кошти не повертались до центральної каси підприємства у встановлені строки, а вираховувалися із заробітної плати наприкінці місяця, всього на суму 746,89 грн. Розрахунок зазначеної суми зроблений податковим органом на підставі авансованих звітів та відомостей на заробітну плату.
Крім того, встановлено несвоєчасне (неповне)оприбуткування готівки в касі підприємства на загальну суму 518,83 грн., а саме:
Буфет №2 по вул. Комарова,10а 05.03.2002р. –інкасовано із РРО 1200,00 грн., оприбутковано 05.03.2002р. –1170,00 грн. Сума в розмірі 30,00 грн. оприбуткована несвоєчасно 07.03.2002р. в центральну касу підприємства. 07.03.2002р. інкасовано із РРО 1960,00 грн., оприбутковано своєчасно 1930,00 грн. Сума в розмірі 30,00 грн. оприбуткована несвоєчасно 13.03.2002р. в центральну касу підприємства. 29.03.2003р. інкасовано із РРО 1400,00 грн., оприбутковано своєчасно 1380,00 грн. Сума 20,00 грн. не оприбуткована в касі підприємства. 30.03.2003р. інкасовано із РРО 1015,00 грн. оприбутковано своєчасно 995,00 грн. Сума 20,00 грн. не оприбуткована в касі підприємства. Кіоск №24 по вул. Жовтнева,78 14.03.2002р. інкасовано із РРО 1183,83 грн. Сума 765,00 грн. інкасована 14.03.2002р. в банк. Залишок в сумі 418,83 грн. оприбутковано в касу підприємства 26.03.2002р.
Позивач ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження вказані факти, встановлених в акті перевірки від 17.11.2004р. №2817/23-1/00376923 порушень, не спростував.
Відповідно до п.п.5.1.3 п.5.1 ст. 5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні у разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання контролюючих органів згідно з Указом Президента України від 12.06.95 N 436 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".
Вищевказаним Указом Президента України встановлено підстави, порядок застосування та розмір фінансових санкцій у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, які є суб’єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України.
Пунктом 2 названого Указу встановлено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів, комерційних банків та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.
Згідно п.3 вищевказного Указу контроль за додержанням юридичними особами, крім комерційних банків, та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, зазначеними у статті 1 цього Указу, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України, комерційні банки та фінансові органи, а банками - Національний банк України.
Відповідно до п.2.17 Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні до підприємств застосовуються штрафні санкції згідно з чинним законодавством України за, зокрема, неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасно оприбуткування) у касах готівки, та за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки.
Згідно п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за не оприбуткування (неповне та /або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки –у п’ятикратному розмірі не оприбуткованої суми, за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки –у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.
З наявного в матеріалах справи розрахунку штрафних санкцій в сумі 2780,87 грн. (а.с. 98) вбачається, що останні застосовані відповідачем у розмірі, встановленому вищеназваним Указом Президента України за відповідні порушення.
З огляду на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що фінансові санкції у вигляді штрафу за порушення позивачем норм Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, факти яких (порушень) зафіксовані в акті перевірки від 17.11.2004р. №2817/23-1/00376923 та позивачем не спростовані, застосовані ДПІ у м. Полтаві правомірно, в межах наданих повноважень.
Поряд з цим, визначення податковим органом суми застосованих до позивача штрафних (фінансових) санкцій у податковому повідомленні-рішенні № 0004202306/0 від 19.11.2004р. сумою податкового зобов’язання не відповідає вимогам законодавства з огляду на таке.
За змістом п.1.5 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без врахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, зазначених відповідними законами.
В ст.ст. 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування" наведено вичерпний перелік загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), з якого вбачається, що штрафні (фінансові) санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки не відносяться до податкових платежів, тому не можуть бути податковими зобов'язаннями у розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
При цьому, Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Крім того, згідно п.1.9 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове повідомлення - це письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Отже, визначені в податковому повідомленні-рішенні № 0004202306/0 від 19.11.2004р. штрафні санкції за порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 19.02.2001р. №72, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2001р. за №237/5428 не можуть бути визначені саме як податкове зобов'язання з огляду на вказане вище.
Проте, за встановлених та неспростованих позивачем фактів порушень вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, наявності у відповідача повноважень щодо застосування штрафних санкцій за такі порушення у передбаченому Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» розмірі, зазначена невідповідність оспорюваного податкового повідомлення-рішення чинному законодавству може бути підставою для визнання його недійсним лише в частині визначення застосованих штрафних санкцій податковим зобов’язанням позивача.
За вказаних обставин, позов підлягає задоволенню саме в цій частині.
На доводи заявника апеляційної скарги щодо неправомірності застосованих штрафних санкцій з огляду на приписи ст.250 ГК України, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Прикінцевими положеннями Господарського кодексу України, зокрема, пунктом 5, зазначено, що положення Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, а також за порушення господарських зобов'язань застосовуються у разі, якщо ці порушення були вчинені після набрання чинності зазначеними положеннями, крім випадків, коли за порушення господарських зобов'язань була встановлена інша відповідальність договором, укладеним до зазначеного в п. 1 цього розділу строку. Оскільки, правопорушення за які відповідачем застосовані штрафні санкції згідно податкового повідомлення-рішення № 0004202306/0 від 19.11.2004р. вчинені позивачем за період з 01.10.2001р. по грудень 2003 року, а Господарський кодекс України набрав законної сили з 01.01.2004р., то й відповідні положення Господарського кодексу України щодо даних правовідносин не повинні застосовуватись, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відхилив дані твердження позивача як помилкові.
Відповідно до п. 4 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду Полтавської області від 13.07.2006р. у справі № 17/184 підлягає частковому скасуванню, в зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, а апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Полтавський хлібокомбінат»–частковому задоволенню.
Керуючись Розділом VІІ „Прикінцеві та перехідні положення”, ст. ст. 94, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Полтавський хлібокомбінат»на постанову господарського суду Полтавської області від 13.07.06 року у справі № 17/184 задовольнити частково.
2. Постанову господарського суду Полтавської області від 13.07.2006 року у справі № 17/184 скасувати частково.
3. Прийняти постанову, якою позов задовольнити частково.
Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Полтаві від 19.11.2004 р. № 0004202306/0 в частині визначення штрафних санкцій в сумі 2780,87 грн. сумою податкового зобов’язання.
В іншій частині в позові відмовити.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Полтавський хлібокомбінат» (код ЕДРПО 00376923, п/р 260061689 в АБ «Полтава-Банк», МФО 331489 в м.Полтава) 42,50 грн. судового збору.
5. Матеріали справи № 17/184 повернути до господарського суду Полтавської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Корсакова Г.В. Судді: Ільєнок Т.В. Судді: Гаврилюк О.М