Судове рішення #12106234

Справа № 2а-748/2010 р.

ПОСТАНОВА

іменем України

(у порядку ст. 183-2 КАС України)

    08 листопада 2010 року                                                                       м. Черкаси

Суддя Черкаського районного суду Черкаської області Фетісова Т.Л., розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Черкаському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії по інвалідності, -

в с т а н о в и в:

    ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та перерахунок призначеної йому державної та додаткової пенсій, виплата яких передбачена ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він, як інвалід II групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримує державну та додаткову пенсії, передбачені ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проте вважає, що розміри призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам, передбаченим даним Законом, а на його вимогу привести їх у відповідність з вимогами зазначеного Закону, Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області відповіло відмовою.

          Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України у Черкаському районі Черкаської області заявлені вимоги не визнав, і просив суд у позові відмовити, подавши свої письмові заперечення, в якому вказують, що постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 р. № 1 встановлено, що розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проводиться, виходячи з розміру 19 грн. 91 коп., а в подальшому розмір таких пенсій збільшувався постановами Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 р. № 894, від 27.12.2005 р. № 1293, від 28.05.2008 р. № 530, від 16.07.2008 р № 654 та ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 р.», у відповідності з якими нараховується та виплачується пенсія позивачу.

    Вимогу позивача про перерахунок виплачуваних йому пенсій, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, вважає безпідставною, оскільки мінімальний розмір пенсії за віком, який визначений ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, які втратили працездатність, згідно даного Закону може застосовуватись тільки при визначенні розміру пенсій, передбачених цим Законом, а отримувані позивачем пенсії до них не відносяться.

    Крім цього представник відповідача наполягає на застосуванні до позовних вимог позивача положень ст.100 КАС України щодо строків звернення до адміністративного суду.

    Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

    Встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Черкаському районі і отримує державну та додаткову пенсії, передбачені ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особа, віднесена до категорії 1 громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

    Статтею 49 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

    Відповідно до п. 2 статті 50  ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виплата якої згідно  ст. 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи доходу.

    Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно  ст.28 Закону України від 9 липня 2003 року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

    Розрахунок пенсії позивачу проведено відповідачем виходячи із встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» розміру, який складає 19 грн. 91 коп.

    Позивач вважає, що при розрахунку виплачуваних йому державної та додаткової пенсій передбачених ст.ст.50,54 ЗУ  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

    Представник Управління пенсійного фонду України в Черкаському районі заперечуючи позовні вимоги виходив з того, що обчислення пенсій повинно проводитись з розміру 19 грн. 91 коп. визначеного Постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету». При цьому послався на положення ст.54  ЗУ  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якого порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Застосування до спірних відносин статті 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на його думку суперечить вимогам ч.3 зазначеної статті, згідно з якою мінімальний розмір пенсії за віком визначений абзацом 1 частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом.

    Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523. Ця постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статей 50,54  ЗУ  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пунктом 2 Постанови №1 від 3 січня 2002 року  «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», всупереч положень статей 50,54  ЗУ  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій при тому, що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком, звузивши таким чином  існуючі права позивача, що є порушенням ст.22 Конституції України.

    Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами та положень Конституції України про права і свободи людини і громадянина, вирішуючи даний спір суд приходить до висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій передбачених ст.ст.50,54  ЗУ  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

    Положення частини 3 ст. 28  ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для  застосування даної величини ( мінімального розміру пенсії за віком ) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

    Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо визнання неправомірною відмови Управління пенсійного фонду України в Черкаському районі провести перерахунок отримуваних ним пенсій у відповідності з вимогами ст.ст.50,54 ЗУ  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.

    В той же час суд враховує, що ст. 99 КАС України встановлено шестимісячний строк, протягом якого особа може звернутись до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, який обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про їх порушення, а пропущення зазначеного строку відповідно до ст.100 КАС України є підставою для залишення  без розгляду, якщо на цьому  наполягає одна із сторін.

    Позивач звернувся до суду з позовом 11.10.2010 року і просить зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі провести перерахунок отримуваних ним пенсій за три роки, тобто з 19.09.2007 року з врахуванням індексації.

    Представник відповідача в запереченні на позов наполягає на застосуванні положень ст.100 КАС України.

    Позивач не поставив питання про поновлення ним пропущеного строку для звернення до суду, та не вказав причини пропущення такого строку. Тому суд вважає, що позивач без поважних причин пропустив строк давності звернення до суду щодо вимог відносно періоду до 11 квітня 2010 року, й, оскільки інша сторона наполягає на застосуванні строку давності, суд вважає, що відносно цих вимог він має бути застосованим і в цій частині вимог має бути відмовлено. Також суд вважає неможливим застосування до цих правовідносин положень п. 5 ст. 99 КАС України в редакції від 07 липня 2010 року, оскільки порушення права позивача на відповідну виплату носить триваючий характер.

    З врахуванням викладених обставин, суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача про перерахунок та виплату отримуваних ним пенсій в межах передбаченого ст. 99 КАС України строку, тобто протягом шести місяців до дня звернення ним до суду, з 11.04.2010 року по 11 жовтня 2010 року, а врешті позовних вимог відмовляє.

Керуючись ст. 22 Конституції України, ст.ст.50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р., ст.ст. 99,100,158-163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

    Адміністративний позов задовольнити частково.

    Визнати  відмову Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області в проведенні перерахунку та виплаті державної та додаткової пенсій, виплата яких передбачена ст.ст.50,54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 неправомірною.

           Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області провести перерахунок та виплату державної та додаткової пенсій ОСОБА_1 у відповідності з вимогами ст.ст.50,54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХII та Постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523, застосувавши при її обрахунку  розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, починаючи з 11 квітня 2010 року по 11 жовтня 2010 року, в решті позовних вимог відмовити.

          Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано сторонами до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання її копії.

    Суддя Черкаського

             районного суду                                                                                Т.Л. Фетісова

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація