Справа № 2-а-510/2010р .

                          ПОСТАНОВА

      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

в порядку письмового провадження

    03 листопада 2010 року Онуфріївського районного суду Кіровоградської області в складі судді Шелесько В.Д. при секретарі Гладкій Т.М. розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Онуфріївського районного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до суб’єкта владних повноважень України Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії дитині війни, а також поновити пропущений строк для звернення до суду,-

ВСТАНОВИВ:

          На початку 2009 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача, де просить визнати протиправною бездіяльність суб’єкта владних повноважень та зобов’язати здійснити їй перерахунок та виплатити пенсію як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період 2006-2007 роки та за 10 місяців 2008 року.

    В додатковій заяві поданій в жовтні 2010 року позивачка змінила свої позовні вимоги і просила стягнення провести за період з 09.07.по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по час розгляду справи.

    В заяві позивачка зазначила, що вона належить до соціальної категорії „дитина війни” та відповідно до ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 01.01.2006 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, однак відповідач протягом 2007 року таку допомогу взагалі не нараховувало і не виплачувало, а в 2008-2010 роках допомога була виплачена в не повному обсязі. Вважає, що дії відповідача неправомірні, суперечать вимогам Закону, а тому просить зобов’язати відповідача зробити перерахунок та виплатити вказану соціальну допомогу у відповідності з законодавством за вказаний період. Справу, враховуючи її вік та стан здоров'я, просила слухати в її відсутності.

    Представник відповідача подав заперечення на позовні вимоги в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не з коштів бюджету Пенсійного фонду України.

     Розмір мінімальної пенсії за віком встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058),відповідно до якої за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Проте відповідно до ч.3 тієї ж статі мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з  цим законом. Іншими словами для перерахунків або підвищень до пенсій він не застосовується, що  унеможливлює реалізацію норм ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” ЗУ №2195-УІ від 18.11.2004 р.

З 01.01.2008 року і по теперішній час позивачці проводиться доплата до пенсії, як  «Дитині війни» у розмірі десяти відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про  внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-УІ від 28.12.2007р.

Також на даний час законодавством не прийнято жодного нормативного акту на  виконання вказаних вимог Закону України „ Про соціальний захист дітей війни”, не  визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір.

  Відповідно до ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.1 управління Пенсійного фонду України Онуфріївському районі Кіровоградської області звільняється  від сплати державного мита.

Поскільки в судове засідання сторони не з’явились, подавши заяви про слухання справи в їх відсутності, справа розглядається в порядку письмового провадження без повного фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам п.10 ст.3, ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України .

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, на підставі наявних доказів, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню з таких підстав:

Позивачкою поставлено питання, про поновлення строку звернення до суду за захистом порушеного права, та про перерахунок і виплату недоплаченої допомоги з 2007 року по даний час. Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах 6-місячного строку з часу коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачка з позовом звернулась в січні 2009 року. Районним судом позов було задоволено 17.03.2009 року, однак вказана постанова була скасована апеляційним судом 15.04.2010 року, а справа з апеляційної інстанції повернулась 04.10.2010 року.

6 місячний строк звернення до суду відносно до ст. 99 КАС України встановлений 30.07.2010 року.

В період з 18 лютого по 9 вересня 2010 року вказані справи розглядались в порядку ЦПК України згідно яких строк звернення до суду за даним позовом був встановлений в три роки.

Виходячи з викладеного є підстави констатувати, що вказаними змінами до КАС та ЦПК України звужено раніше встановлені законом процесуальні права і гарантії особи.

Відповідно до ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Проте зміни до КАС та ЦПК України звузили процесуальні права позивачки у справах пов’язаних з соціальними виплатами, обмеживши її можливості в судовому захисті своїх прав у спорах з суб’єктом владних повноважень, що порушує ч.3 ст.22 та ч.1 ст. 55 Конституції України.

При вирішенні питання необхідно також врахувати юридичну необізнаність позивачки, а також її вік, який становить не менше 65 років і яка отримує мізерну пенсію, поскільки держава на даний час не може забезпечити проживання пенсіонерів в т.ч. і „дітей війни”.

Виходячи з викладеного суд вважає що строк звернення до суду необхідно поновити і провести перерахунок та виплату допомоги починаючи з 9 липня 2007 року по даний час.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачка має статус „дитини війни”, що підтверджується відповідною відміткою в її пенсійному  посвідченні. Враховуючи зазначений статус, позивачка, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі  Кіровоградської області  зазначені виплати позивачці  здійснює не в повному розмірі.

Відповідно до ст.6 Закону України. «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

       Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

      Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачці доплати до пенсії за 2007 рік,  вважаю їх  такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

 Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено. У 2007 році підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачувалось тільки особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України управління Пенсійного фонду України   в Онуфріївському районі  Кіровоградської області  повинно було нараховувати та сплачувати позивачці доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.

Що стосується вимог позивачки про зобов'язання відповідача виплачувати  їй за період з 22.05.2008 по 31.12.2008 щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то вважаю такі вимоги обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції: дітям війни  (крім  тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту")  до  пенсії  або  щомісячного  довічного грошового  утримання чи  державної   соціальної   допомоги,   що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. З 01 січня 2008 року позивачці було нараховано та виплачувалося зазначене підвищення відповідно до встановленого розміру.

      Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, вважаю, що з 22.05.2008 року управління Пенсійного фонду України  в Онуфріївському районі  Кіровоградської області  повинно було нараховувати та сплачувати позивачці доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп..41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачці доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачці доплати, передбачені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням  п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів.

Ст. 54 Закону України „Про Державний бюджет на 2009 рік” передбачено, що у 2009 році   прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Розміри  державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Ст. 52 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” передбачено, що розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Оскільки в Закон України „Про соціальний захист дітей війни” зміни на 2009-2010 року не вносилися, відповідач повинен  діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а позовні вимоги позивачки за період з 01 січня по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по час винесення судом рішення необхідно задовольнити.  

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Сторонами по справі не заперечується, що позивачка, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України”, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачці, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” покладено на управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі  Кіровоградської області  , за місцем проживання позивачки.

      Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

      За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

      Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням – забезпечення призначення та виплати пенсії.

Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України, не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачці доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов’язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов’язку щодо виділення коштів на здійснення позивачці виплат, гарантованих їй Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.    

Суд вважає необхідним, позовні вимоги позивача задовольнити повністю, визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі  Кіровоградської області  по невиконанню приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивачки на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії, та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі  Кіровоградської області здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати позивачці за 2007 рік з 09 липня по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік з 22 травня по 31 грудня 2008 року, за 2009 рік з 01 січня по 31 грудня 2009 року та за 2010 рік з 01 січня по 30 жовтня 2010 року.

    Оскільки позовні вимоги   підлягають  задоволенню, то суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на її користь 3 грн. 40 коп. понесених нею судових витрат.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 55, 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 183-2, 186 Кодексу адміністративного судочинства України,  –

Постановив:

Позовні вимоги фізичної особи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1  до суб’єкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області  про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання  здійснити перерахунок пенсії  дитині війни – задовольнити  повністю.

Строк звернення позивача до суду  за захистом порушених прав, свобод та інтересів поновити з 09.07.2007 року по час розгляду справи, як пропущений з поважних причин.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі  Кіровоградської області.

      Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області  здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1       ІНФОРМАЦІЯ_1  з підвищенням їй на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік з 22 травня по 31 грудня 2008 року, за 2009 рік з 01 січня по 31 грудня 2009 року та за 2010 рік з 01 січня по 30 жовтня 2010 року.

      Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на постанову подається  протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

    Суддя:                                     Шелесько В.Д.