У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Пнівчук О.В.
суддів: Вакарук В.М., Фединяка В.Д.
cекретаря Довжинської Н.Б.
з участю: апелянта ОСОБА_1
представника ВАТ НАСК «Оранта» ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ВАТ НАСК «Оранта» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ВАТ НАСК «Оранта» про відшкодування витрат понесених у зв»язку з вчиненням дій в інтересах іншої особи за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_3 на рішення Снятинського районного суду від 03 вересня 2010 року,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Снятинського районного суду від 03 вересня 2010 року задоволено частково позов ОСОБА_1
Стягнуто з ВАТ НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 4800 грн. матеріальних збитків, 2000 грн. відшкодування завданої моральної шкоди, 3000 грн. за надання правової допомоги, а всього 9800 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3500 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ВАТ НАСК «Оранта» відмовлено.
На дане рішення ОСОБА_1. та ОСОБА_3 подали апеляційні скарги.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилається на необґрунтованість висновків суду та зазначив, що суд безпідставно відмовив йому у призначенні комісійної судово-____________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-5661/2010 р. Головуючий у 1 інстанції Калиновський М.М.
Категорія 31 Доповідач Пнівчук О.В.
медичної експертизи для встановлення тяжкості тілесних ушкоджень, оскільки при розгляді кримінальної справи невірно визначено середньої тяжкості тілесні ушкодження, так як не враховано того, що він на протязі двох років лікувався та став інвалідом другої групи пожиттєво, та не встановлено чи має зв»язок одержана ним під час ДТП травма голови з погіршенням слуху та зору.
Суд, на думку апелянта, безпідставно відмовив в стягненні з НАСК «Оранта» 6900 грн. та 1824 грн. за проведення лікування та в стягненні моральної шкоди 500 грн., також необґрунтовано зменшив суму моральних збитків з ОСОБА_3 з 47500 грн. яку він просив стягнути до 3500 грн., не врахувавши обсяг заподіяних йому моральних страждань.
ОСОБА_1 просив рішення суду змінити, стягнувши з НАСК «Оранта» 13524 грн. матеріальних збитків, 2500 грн. моральної шкоди та з ОСОБА_3 47500 грн. моральних збитків.
ОСОБА_3 в апеляційній скарзі посилається на те, що суд не дав належної оцінки тому, що його цивільно-правова відповідальність як власника транспортного засобу застрахована, а тому всі відшкодування в межах ліміту повинен проводити страхувальник - НАСК «Оранта» в тому числі і відшкодування моральної шкоди.
Необгрунтовано суд також відмовив в задоволенні його позову про відшкодування витрат, які він сплатив ОСОБА_1 після ДТП в сумі 5626 грн., так як зазначену обставину не заперечив сам ОСОБА_1
ОСОБА_3 просив рішення суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 вимоги поданої ним апеляційної скарги підтримав та заперечив доводи апеляційної скарги ОСОБА_3
Представник ВАТ НАСК «Оранта» ОСОБА_2 заперечив доводи апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_3
Апелянт ОСОБА_3 в судове засідання апеляційного суду не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23 листопада 2008 року ОСОБА_3, керуючи належним йому автомобілем вчинив наїзд на ОСОБА_1, в результаті чого останньому було завдано середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Постановою Снятинського районного суду від 03 березня 2009 року ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності по обвинуваченню за ст. 286 ч.1 КК України, а провадження по справі відносно нього закрито відповідно до Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року (а.с.52).
Відповідно до полісу № ВВ/ 8040685 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17.11.2008 року ВАТ НАСК «Оранта» взяла на себе зобов»язхання цивільно-правової відповідальності за шкоду заподіяну життю, здоров»ю, майну третіх осіб під час експлуатації ОСОБА_3 належним йому автомобілем ВАЗ 2102 н.з. НОМЕР_1.
Постановляючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, зокрема витрат понесених на лікування, суд першої інстанції правильно виходив із того, що відповідно до ст. 24.1, 24.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.
Зазначені витрати мають бути підтверджені документально відповідним медичним закладом.
Відмовляючи в задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення з ВАТ НАСК «Оранта» 6900 грн. витрат на лікування та 1824 грн.- вартості препарату «Сингіал» суд обґрунтовано зазначив про те, що позивач не представив відповідних доказів щодо зазначених витрат.
Посилання апелянта на те, що суд безпідставно відмовив в задоволенні його клопотання про призначення комісійної судово-медичної експертизи для встановлення тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих внаслідок ДТП не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 22 грудня 2008 року в результаті ДТП ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, що відносяться до тілесних ушкоджень середньої важкості, які викликали тривалий розлад здоров»я і не є небезпечними для життя (а.с. 53-54), будь-яких підстав, які викликали б сумнів у правильності даного висновку не представлено.
При стягненні з ВАТ НАСК «Оранта» та ОСОБА_3 моральної шкоди на користь ОСОБА_1, суд першої інстанції правильно врахував те, що ОСОБА_1 внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, переніс фізичні та душевні страждання, став інвалідом другої групи, були порушені його нормальні життєві зв»язки та сталий уклад життя. На думку колегії суддів, суд першої інстанції з врахуванням всіх обставин справи, правильно стягнув на відшкодування заподіяної моральної шкоди з ВАТ НАСК «Оранта» 2000 грн. та 3500 грн. з ОСОБА_3, врахувавши те, що останній після скоєння ДТП передав на лікування ОСОБА_1 500 євро та 200 грн., сам являється онкохворим та потребує лікування.
Необгрнутованими з цього приводу є також заперечення ОСОБА_3 щодо стягнення з нього 3500 грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди, оскільки відповідно ст.22.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує моральну шкоду в розмірі не більше 5 відсотків визначеного обов»язкового ліміту, відповідальності, решту суми сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Не заслуговують на увагу також доводи апелянта ОСОБА_3 про те, що суд неправильно відмовив у задоволенні його вимог про стягнення коштів сплачених ним ОСОБА_1, оскільки кошти в сумі 500 євро та 200 грн. сплачені ОСОБА_3 після скоєння ДТП на лікування ОСОБА_1 добровільно і зазначена обставина врахована судом при стягненні моральної шкоди.
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Снятинського районного суду від 03 вересня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча Пнівчук О.В.
Судді Вакарук В.М.
Фединяк В.Д.