Судове рішення #12103044

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

09 листопада   2010  року                                               м.  Івано-Франківськ

Колегія  суддів  судової  палати  у  цивільних  справах  апеляційного  суду  Івано-Франківської  області  в  складі:

головуючого-судді         Фединяка  В.Д.

                          суддів:                 Вакарук В.М., Пнівчук О.В.

                    секретаря                 Довжинської Н.Б.

                        з участю                 ОСОБА_1 і  ОСОБА_2

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні справу  за  позовом  ОСОБА_1  до  ОСОБА_3  про втрату  права  на  житло   за  апеляційною  скаргою  ОСОБА_3   на  рішення   Коломийського  міськрайонного   суду  від   8  вересня   2010  року, -

В С Т А Н О В И В :

У  березні   2009  року  ОСОБА_1 звернулась  в  суд  з  позовом  до  ОСОБА_3  про    визнання відповідача  таким,  що  втратив  право  на  користування квартирою  АДРЕСА_1,  посилаючись  на  те, що  відповідно  договору  міни  зазначена  квартира   з  14 червня 2001  року  належить їй  на  праві приватної  власності. Про те, в  лютому  2009  року  їй  стало  відомо,  що  у  належній  їй  квартирі  значиться  зареєстрованим ОСОБА_3 Позивачка  вважала,  що  ОСОБА_3 жодного  дня  не  проживав  у  вказаній  квартирі,  виданий йому  ордер  на  вселення  в  цю  квартиру незаконно, тому  просила  задовольнити  позов.

Під  час  розгляду  справи ОСОБА_3  звернувся  в  суд  з  зустрічним  позовом  до  ОСОБА_1  і  ОСОБА_2  про  усунення  перешкод  в  користуванні  квартирою  АДРЕСА_1, мотивуючи  свої  вимоги  тим,  що  з  1  серпня  1997 року  він  зареєстрований  у  зазначеній  квартирі і  вселився у  надану  житлову  площу  на  підставі  ордера №91  від 25  жовтня 1996  року виданого ВАТ «Взуттєва фабрика». Однак, відповідачі  не допускають  його у  надане  житло.

_____________________________________________________________________________ Справа №22-ц-5708/2010                                 Головуючий  у  1інст. Обідняк В.Д.  

Категорія       44                                                     Доповідач-суддя  Фединяк  В  

Рішенням   Коломийського  міськрайонного   суду  від   8  вересня   2010  року  позов  ОСОБА_1 задоволено. Визнано  ОСОБА_3 таким,  що  втратив  право  на  користування квартирою  АДРЕСА_1.

Цим  же  рішенням  ОСОБА_3  відмовлено  у  задоволенні  позову.

В  апеляційній  скарзі  ОСОБА_3  ставить  питання  про  скасування  оскаржуваного  рішення,  задовольнити  поданий  ним  позов і  відмовити  ОСОБА_1  у  задоволенні  позову,  так  як  на  його  думку,  суд  неповно  з’ясував  обставини  справи, дав  неправильну  оцінку   доказам  у  цій  справі,  тому  ухвалив  помилкове  рішення.

У  судове  засідання  ОСОБА_3 не  з’явився,  хоч  про  час  і  місце  розгляду  справи  був  повідомленим  у  встановленому законом  порядку.

 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заперечують  доводи  апеляційної  скарги  і  вважають  рішення  суду  законним  і  обґрунтованим.

Заслухавши  доповідь  судді  та  заперечення на  скаргу,   дослідивши матеріали справи і перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла   висновку про відхилення  апеляційної скарги  з таких підстав.

Задовольняючи  позов  ОСОБА_1    суд  першої  інстанції  виходив  з  того,  що  ОСОБА_3  понад  шість  місяців  без  поважних  причин не  проживає у  квартирі АДРЕСА_1,  тому  втратив право   користування  цією квартирою.

Відмовляючи ОСОБА_3  у  задоволенні  позову,  суд  зіслався  на  те,  що  на  підставі   ордера № 91  від  25  жовтня  1996  року   позивач  не  вселявся  у  кімнату  АДРЕСА_1,  тому відповідно ст. 71 ЖК України   втратив  право  користування  цієї  кімнатою.  

Висновок  суду  відповідає  вимогам  закону і  матеріалам  справи.

Відповідно ст. 129 ЖК України  на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

За  змістом п.п. 10, 14 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого  постановою   Рада Міністрів УРСР, від 03.06.1986, № 20810 на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер (додаток), який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

 Вселення в гуртожиток робітників, службовців, студентів, учнів та інших громадян провадиться в установленому порядку завідуючим (директором) гуртожитком або працівником, який його заступає, на підставі виданого адміністрацією підприємства, установи, організації ордера.

Згідно ч.1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Судом  встановлено, що  ОСОБА_3  на  підставі   ордера № 91  від  25  жовтня  1996  року     не  вселявся  у  кімнату  АДРЕСА_1  і  належного  йому  майна  у  цій  кімнаті  немає.  Зазначені  обставини частково визнаються позивачем і  підтверджуються доказами, що  є  матеріалах  справи,  яким  суд  дав  належну  оцінку.

За  змістом  ст. 71 ЖК України  право  особи  на  користування  житлом  виникає  у  зв’язку  з  видачею  ордера. Тому  в  разі  не вселення  особи  в  приміщення  без  поважних  причин  у  строки передбачені ст.71ЖК,  ця  особа  визнається  судом  такою,  що втратила, а не такою , що не набула  право  на  користування  наданим  житловим  приміщенням.

Суд обґрунтовано  відхилив доводи  ОСОБА_3  про  реєстрацію у спірній  квартирі як  право користування  нею,  оскільки  тимчасова  реєстрація у  цій  квартирі не  підтверджує  його  проживання  у  спірній квартирі.

У  зв’язку  з  цим,  правильним  є  також  рішення  суду  про  визнання   ОСОБА_3 таким,  що  втратив  право  на  користування квартирою  АДРЕСА_1, так  як  він  понад  шість  місяців без  поважних причин  не  проживає у  наданій  кімнаті гуртожитку.

За  таких  обставин, відповідно   ч.1 ст. 71, 129  ЖК України  колегія  суддів  вважає,  що суд  першої інстанції  прийшов  до  правильного  висновку задовольнивши  позов  ОСОБА_1  та  відмовивши  ОСОБА_3 у задоволенні  позову, оскільки останній  без поважних  причин  понад  шість  місяців не  проживає у  спірному  жилому  приміщенні.

Доводи апеляційної    скарги  не  спростовують  правильності  висновків  суду  викладених  в  оскаржуваному  рішенні,  тому не можуть  бути  підставою  для  скасування  по  суті  правильного рішення  суду   лише з  одних формальних  міркувань.

Враховуючи  наведене,  колегія  суддів  вважає  оскаржуване  рішення  суду по  суті   правильним  і таким,  що  ухвалене  з  дотриманням  норм  матеріального  і  процесуального  права.  Підстав  для  скасування  цього  рішення,  за  доводами  апеляційної  скарги  не  встановлено.

На підставі наведеного,  керуючись  ст.ст. 307,308,313-315,317    ЦПК  України,  колегія  суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну  скаргу   ОСОБА_3    відхилити. Рішення   Коломийського  міськрайонного   суду  від   8  вересня   2010  року  в  даній  справі залишити   без  зміни.

           Ухвала     набирає    чинності  з  моменту  проголошення,   однак  може  бути  оскаржена  в  касаційному  порядку  протягом  двадцяти  днів   безпосередньо  до  Вищого спеціалізованого  суду  України  з  розгляду цивільних і кримінальних справ   з  часу  набрання  законної  сили.  

Головуючий-суддя В.Д. Фединяк  

Судді:                                                                   В.М.  Вакарук      

                                                                                          О.В. Пнівчук    

Згідно з оригіналом

Суддя:                                 В.Д. Фединяк  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація