У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року серпня «26» дня. Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого –  судді Лугового М.Г.,

суддів  - Гончарова М.В., Сінашенка В.Г.,

з участю прокурора  – Кононової Л.Ф.,

засудженого – ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 червня 2010 року, яким,-

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,      мешканець АДРЕСА_1    
раніше не судимий,

засуджений за ст. 186 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

ВСТАНОВИЛА:

У відповідності з вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що  27.08.2007 року близько 14 год. на пляжі р. Псел в районі урочища Баранівка в м. Суми за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які 05.12.2007 року засуджені судом за вчинення цього злочину, застосувавши насилля , що не є небезпечним для життя та здоров’я малолітнього ОСОБА_4, відкрито заволоділи його майном на суму
975 грн. та майном малолітнього ОСОБА_5 на суму 592 грн. 32 коп.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1 зазначає про те, що суд, призначаючи покарання, не в повній мірі врахував пом’якшуючі обставини і призначив йому суворе покарання, тому просить пом’якшити покарання, застосувавши ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідь судді про обставини справи і зміст апеляції, засудженого ОСОБА_1 який підтримав подану апеляцію і просив пом’якшити покарання, думку прокурора, про залишення вироку без зміни, апеляції адвоката – без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2
КК України за обставин, викладених у вироку, відповідають матеріалам кримінальної справи, ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах і в апеляції не оспорюються. Кваліфікація дій засудженого за
ст. 186 ч. 2 КК України також є вірною і теж в апеляції не заперечується.

Твердження засудженого ОСОБА_1 в апеляції про суворість призначеного йому покарання не може бути визнане обґрунтованим.

Як убачається з вироку, суд при призначенні йому покарання врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів. Цей злочин ним вчинено щодо малолітніх потерпілих, що обґрунтовано визнано судом обставиною, що обтяжує покарання.

Разом з тим суд, врахувавши обставини, які пом’якшують покарання, в тому числі й ті, на які ОСОБА_1 посилається в апеляції, призначив йому покарання в мінімальному розмірі санкції ч. 2 ст. 186 КК України.

Оскільки кримінальний закон до ОСОБА_1 застосовано правильно, а призначене покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, то підстав для пом’якшення призначеного йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, за доводами апеляції, колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 362, 366, 377 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 червня 2010 року стосовно ОСОБА_1  залишити без зміни, а його апеляцію – без задоволення.

Судді:

М.В.Луговий М.В. Гончаров В.Г. Сінашенко