УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року липня 13 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого Лугового М.Г.
суддів Ященка В.А. Сахнюка В.Г.
з участю прокурора Кононової Л.Ф.
захисника ОСОБА_1
засуджених ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вирок Ковпаківського районного суду міста Сум від 13 травня 2010 року, яким,
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше судимий:
- 22.05.2003 року за ст.ст.185 ч.3 та 15,185 ч.3 ККУ на 3 роки 2 місяці позбавлення волі;
- 3.07.2006 року за ст.ст.186 ч.2, 304 та 395 ККУ на 3 роки позбавлення волі,
засуджений за ст.187 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, за ст.189 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ст.357 ч.3 КК України на 1 рік обмеження волі.
На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, призначено 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
відповідно до ст.89 ККУ раніше не судимий,
засуджений за ст.187 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, за ст.189 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ст.357 ч.3 КК України на 1 рік обмеження волі.
На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, призначено 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_3,
раніше судимий:
- 21.06.2000 року за ст.140 ч.3 ККУ на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
- 29.11.2005 року за ст.185 ч.3 ККУ на 3 роки позбавлення волі,
засуджений за ст.187 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, за ст.189 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ст.357 ч.3 КК України на 1 рік обмеження волі.
На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, призначено 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Судом прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 25 грн. 4 коп. з кожного на користь експертної установи за проведені по справі експертні дослідження.
Як зазначено у вироку, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнані винними і засуджені за те, що 11 жовтня 2009 року, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, близько 24 години, попередньо домовившись між собою, на мосту по вулиці Курська у місті Суми, напали на ОСОБА_5, бризнули тому в обличчя газом сльозоточивої та дратівної дії, позбавивши ОСОБА_5 чинити опір, побили його руками та ногами по різних частинах тіла в тому числі і по голові, тобто застосували насильство, що є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого і відібрали у ОСОБА_5 мобільний телефон «Нокіа», загальною вартістю 560 грн.
15 жовтня 2009 року, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, близько 0 годин, попередньо домовившись між собою, на мосту по вулиці Чернігівській у місті Суми, зустрівши ОСОБА_6, погрожуючи застосувати насильство, зажадали щоб той передав їм 150 грн. для придбання та передачі особам які перебувають у місцях позбавлення волі чаю та цигарок. ОСОБА_6 заявив, що грошей у нього немає і побоюючись реалізації погроз заявив, що вказану суму грошей він передасть 19 жовтня 2009 року. Для того, щоб досягти мети, направленої на заволодіння грошима ОСОБА_6, ОСОБА_2 відібрав у ОСОБА_6 його паспорт серії МВ 191464 та заявив, що поверне тоді коли ОСОБА_6 передасть йому ОСОБА_4 і ОСОБА_3 150 грн. ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 гроші не отримали, тому що 18 жовтня 2009 року були затримані працівниками міліції і у них був вилучений паспорт ОСОБА_6.
Засуджені по справі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали апеляції, а ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ще і доповнення, які є ідентичними і у своїх апеляціях та доповненнях вказують, що суд при розгляді справи допустив неповноту по з’ясуванню обставин справи, яка полягає у тому, що потерпілий у судовому засіданні не підтвердив того, що у нього вимагали гроші і свого паспорта він сам віддав Похалюзіну. Окрім цього, автори апеляцій посилаються на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і що ці висновки ґрунтуються на спірних доказах, але при цьому не вказують обставин, які б про це свідчили. Зважаючи на це, засуджені просять вирок суду скасувати, а справу направити прокурору для проведення додаткового розслідування.
Вислухавши доповідь судді, думку захисника та засуджених, які просили задовольнити їх апеляції та скасувати вирок суду, а справу направити на додаткове розслідування, думку прокурора, яка просила вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи викладені у апеляціях, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення.
Висновки суду про доведеність вини засуджених у вчиненні злочинів при обставинах викладених у вироку підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, які були детально проаналізовані судом і наведені у вироку.
Так самі засуджені, як під час попереднього так і судового слідства не заперечували того, що вони дійсно у вказаний час та у вказаному місці зустрічались з потерпілими по справі.
Потерпілий ОСОБА_5 засвідчив, що його дійсно на мосту, що на вулиці Курській у місті Суми після 23 години його зупинили і ОСОБА_2 запитав у нього котра година, а коли він повернувся то йому в обличчя бризнули з газового балончика. Від болю він присів і не міг чинити опір. Його почали бити. Била його не одна особа, а більше двох, тому що удари наносились з різних сторін. В цей час у нього з рук вихопили мобільний телефон і нападники втекли.
Потерпілий ОСОБА_6 підтвердив, що 15 жовтня 2009 року близько 0 годин біля мосту на вулиці Чернігівській його зупинили три особи, один з них став перед ним, а двоє позаду нього. У нього запитали чи, допомагає він особам які знаходяться у місцях позбавлення волі, а коли він заявив, що ні, то йому сказали що з цього дня він повинен це робити і зажадали передати їм 150 грн. Він відповів, що таких грошей у нього немає. Після цього йому стали погрожувати, що він знаходиться на мосту і вони можуть з ним зробити все що захочуть. Побоюючись цих погроз він пообіцяв принести їм 150 грн. 19 жовтня 2009 року. Після цього у нього відібрали паспорт і заявили, що повернуть після того, як він принесе їм гроші.
Таким чином, потерпілі підтвердили факт розбійного нападу та вимагання з боку засуджених по цій справі осіб.
Колегія суддів вважає, що суд прийшов до правильного висновку, щодо правдивості пояснень потерпілих з огляду на те, що під час досудового слідства, допитані в якості підозрюваних та обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснювали, що 11 жовтня 2009 року вони після вживання спиртних напоїв домовились між собою напасти на будь-кого ля того щоб заволодіти майном яке можна було б продати. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знали, що у ОСОБА_2 є газовий балончик і при необхідності він його застосує. Близько 24 години вони напали на ОСОБА_5, ОСОБА_2 бризнув з балончика потерпілому в обличчя, який від цього присів, а вони нанесли йому декілька ударів, відібрали мобільний телефон і втекли. Підсудні також підтвердили, що 15 жовтня 2009 року близько опівночі вони на мосту вимагали у ОСОБА_6 передачі їм 150 грн., а для того щоб він передав їм ці гроші вони відібрали у нього паспорта.
Сукупність зазначених доказів свідчить про те, що суд цілком обґрунтовано не прийняв пояснення підсудних у судовому засіданні. де вони частково визнали себе винними у вчиненні злочинів.
З огляду на викладене, доводи апеляцій засуджених стосовно неповноти досудового та судового слідства та того, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи є необґрунтованими і в повному обсязі спростовуються наведеними у вироку доказами, з яких випливає, що суд у повному обсязі дослідив всі наявні докази по справі та дав їм належну оцінку, при цьому ніяких суперечностей у висновках суду тим доказам які досліджувались судом, немає.
Вказані обставини свідчать по те, що судом дії засуджених по цій справі за ст.ст.187 ч.2,189 ч.2 та 357 ч.3 КК України, кваліфіковані вірно.
Міра покарання засудженим призначена з дотриманням вимог ст.65 КК України, при цьому судом у повному обсязі враховані дані про особу кожного з засуджених, обставини при яких вони вчинили злочини, а також ступінь суспільної небезпеки вчинених ними злочинів.
Зважаючи на це, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є законний та обґрунтований, а покарання яке призначено судом кожному з засуджених є справедливим і передбачених законом підстав для задоволення апеляцій та скасування вироку суду, немає.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст.362,365,366,377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Ковпаківського районного суду міста Сум від 13 травня 2010 року відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без змін, апеляції засуджених – без задоволення.
СУДДІ:
Луговий М.Г. Ященко В.А. Сахнюк В.Г.