УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    2010 року червня 8 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

             головуючого                        Безверхого О.М.

             суддів                                    Ященка В.А. Крамаренка В.І.

             з участю прокурора             Кононенко К.М.

             засудженого                           ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок по справі на вирок Липоводолинського районного суду від 1 квітня 2010 року, яким,

              ОСОБА_2,

             ІНФОРМАЦІЯ_1,

             раніше судимий 2.11.2009 року за ст.185 ч.3 ККУ на 3 роки п/волі

             з застосуванням ст.75 ККУ, іспитовий строк 2 роки,

засуджений за ст.309 ч.1 КК України на 2 роки обмеження волі, за ст.317 ч.1 КК України на 3 роки позбавлення волі.

              На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів призначено 3 роки позбавлення волі.

              Відповідно до вимог ст.70 ч.4 КК України приєднано покарання за вироком від 2 листопада 2009 року у виді 3-х років позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки. При цьому кожний вирок і покарання належить виконувати самостійно.

              Судом прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 375 грн.36 коп. на користь експертної установи за проведені по справі експертні дослідження.

              Як зазначено у вироку, ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що влітку 2009 року у селі Осняги, Гадяцького району, Полтавської області, знайшовши у чагарниках рослини коноплі, обірвав листя коноплі, приніс їх додому у АДРЕСА_1 де висушив їх та подрібнив і зберігав вдома. Згодом частину коноплі він викурив, а решта 6,15 грам була у нього вдома знайдена та вилучена працівниками міліції, 9 грудня 2009 року. Вилучена у ОСОБА_2 є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабіс.

              Окрім цього, ОСОБА_2 наприкінці жовтня 2009 року дозволив своєму знайомому Лопі, висушити  в його будинку листя коноплі, а після того як листя висохло, дозволив вжити його шляхом паління. Таким чином, ОСОБА_2 надав приміщення свого будинку, для вживання, виробництва та виготовлення особливо небезпечного наркотичного засобу.

              Прокурор, який затвердив обвинувальний висновок по справі подав апеляцію у якій вказує, що суд, при призначенні покарання, порушив вимоги ст.70 ч.4 та 71 КК України, а тому вирок суду є незаконним. Окрім цього, прокурор вважає, що суд не вірно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч.1 ст.309 КК України і на думку прокурора, дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.309 КК України. Зважаючи на це, прокурор просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

             Вислухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив задовольнити апеляцію та скасувати вирок суду, засудженого, який був згодний з вироком суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, які викладені у апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає частковому задоволенню.

             Як зазначено у ст.22 КПК України, прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого.

             Органи досудового слідства при розслідування кримінальної справи відносно ОСОБА_2 не виконали вимог вказаного закону, а суд розглядаючи справу не звернув на це уваги, не вжив передбачених законом заходів до усунення допущених порушень закону і як результат постановив вирок, який не відповідає вимогам закону.

             Так, як під час досудового так і судового слідства, ОСОБА_2 пояснював, що у селі Осняги, Гадяцького району він нарвав листя коноплі, які висушив у себе вдома, подрібнив та зберігав і які  у нього були вилучені працівниками міліції.

            Окрім цього, ОСОБА_2 засуджений і за те, що він надав приміщення Лопі для вживання, виробництва, виготовлення наркотичного засобу.

             В той же час, як під час досудового так і судового слідства, ОСОБА_2 пояснював, що Лопа приніс до нього додому листя коноплі, які були висушені подрібнені та вживались шляхом паління.

            Органи досудового слідства, а потім і суд погодились з такими поясненнями і в обвинуваченні, а потім і у вироку суду також зазначили, що у всіх випадках збиралось, висушувалось, подрібнювалось листя коноплі, при цьому ні органи досудового слідства ні суд не звернули уваги на те, що за висновками судово-хімічної експертизи (а.с.30-33) вилучена у ОСОБА_2 рослинна речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабіс, а відповідно до наказу МОЗ України №188 від 1.08.200 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» визначено, що таке канабіс, це канабіс смола ( гашиш, анаша), канабіс олія, настойки та екстракти канабіс верхівки рослин з квітками та плодами за винятком дозрілого насіння, з яких не була виділена смола (марихуана). У пояснювальній записці до цього ж наказу зазначено, що марихуана висушена це верхівки рослин канабіс з квітками чи плодами, за винятком дозрілого насіння.

             Таким чином, органи досудового слідства та суд не звернули уваги, на те, що фактичні обставини справи суперечать висновкам судово-хімічної експертизи, адже за всіма матеріалами справи придбавалось, висушувалось та вживалось листя коноплі, що ніяким чином не може бути наркотичним засобом.

             Вказана неповнота вказує на незаконність прийнятого судом рішення про засудження ОСОБА_2, а оскільки ця неповнота не може бути усунута при судовому розгляді справи, вирок суду належить скасувати, а справу необхідно направити на додаткове розслідування, під час якого необхідно з’ясувати, які ж частини конопель придбавали ОСОБА_2 та Лопа, що у нього в дійсності було знайдено вдома, а також призначити повторну судово-хімічну експертизу для визначення, що ж у дійсності було знайдено та вилучено у ОСОБА_2. В залежності від встановленого прийняти рішення відповідно до вимог закону.

             Питання, що порушуються у апеляції прокурора, стосовно неправильної кваліфікації дій ОСОБА_2 то колегія суддів вважає, що в цій частині апеляція внесена ним з порушенням вимог закону, адже цей прокурор затвердив обвинувальний висновок по справі і направив справу до суду, де дії ОСОБА_2 були кваліфіковані за ст.309 ч.1 КК України і відповідно до ст.348 ч.1 п.8 КПК України прокурор не вправі був вносити апеляцію за вказаних обставин.

             Що стосується принципів призначення покарання ОСОБА_2, то при умові, що під час додаткового розслідування справи буде зібрано достатньо доказів про вчинення обвинуваченим злочинів і якщо справа надійде на розгляд до суду то суд зобов’язаний призначити засудженому покарання з дотриманням всіх вимог закону.

             На підставі наведеного і керуючись ст.ст.362,365,366,367,368,377 КПК України, колегія суддів, -

                                                          УХВАЛИЛА:

              Апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок по справі задовольнити частково.

              Вирок Липоводолинського районного суду від1 квітня 2010 року відносно ОСОБА_1 скасувати у зв’язку з неповнотою досудового слідства, а кримінальну справу повернути прокурору Липоводолинського району на додаткове розслідування.

              Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити у виді взяття під варту.

                                                              СУДДІ:

             Безверхий О.М.                       Ященко В.А.                      Крамаренко В.І.