УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    2010 року квітня 15 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

             головуючого                  Лугового М.Г.

             суддів                               Ященка В.А. Олійника В.Б.

             з участю прокурора       Лаврусь В.О.

             засудженого                     ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1, а також потерпілої ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 на вирок Тростянецького районного суду від 25 лютого 2010 року, яким,

             ОСОБА_1,

             ІНФОРМАЦІЯ_1,

             раніше не судимий,

засуджений за ст.125 ч.1 КК України до штрафу в сумі 550 грн.

             Судом прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 500 грн. на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди.

             Як зазначено у вироку, ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 12 вересня 2009 року в ранковий час, на присадибній ділянці по АДРЕСА_1, на грунті неприязних відносин, побив руками та ногами свою бувшу дружину, ОСОБА_2, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження.

             На вирок суду подали апеляції:

             Засуджений ОСОБА_1, який у своїй апеляції зазначає, що вирок суду є незаконний, адже він потерпілу не бив, що суд не допитав всіх свідків, які можуть підтвердити, що вранці 12 вересня 2009 року потерпіла не мала ніяких тілесних ушкоджень. Зважаючи на це, засуджений просить вирок суду скасувати, а провадження по справі закрити.

             Потерпіла ОСОБА_2 та її законний представник Лукаш у своїй апеляції вказують, що суд прийшов до правильного висновку, про доведеність вини засудженого у умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень потерпілій, але покарання засудженому призначено занадто м’яке, а також необґрунтовано зменшена сума на відшкодування моральної шкоди. Зважаючи на це, автори апеляції просять вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким призначити засудженому покарання у виді позбавлення волі та стягнути з засудженого 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

             Вислухавши доповідь судді, думку засудженого, який просив задовольнити його апеляцію та скасувати вирок суду і провадження по справі закрити, прокурора, про залишення вироку суду без змін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи викладені у апеляціях, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення.

             Висновки суд про доведеність вини засудженого у вчиненні злочину при обставинах викладених у вироку, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, які були детально проаналізовані судом і наведені у вироку.

             Так, незважаючи на те, що ОСОБА_1 не визнав факту побиття ним своєї бувшої дружини ОСОБА_2, суд обґрунтовано зазначив, що не може погодитись з такими поясненнями ОСОБА_1. При цьому, мотивуючи таке рішення, суд цілком правильно послався на те, що потерпіла з часу звернення до суду послідовно та мотивовано стверджувала, що під час сварки її побив ОСОБА_1 і заподіяв їй легкі тілесні ушкодження. Ці обставини підтверджуються поясненнями свідків, які були допитані в судовому засіданні. Так свідок ОСОБА_4 пояснив, що 12 вересня 2009 року при ньому почалась сварка між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, після чого він пішов від них, при цьому він не бачив, щоб на той час  у ОСОБА_2 були будь які тілесні ушкодження.

              Свідок ОСОБА_5, яка є дочкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2, підтвердила, що 12 вересня 2009 року їй зателефонувала її мама і повідомила, що її побив її батько. На її прохання, її чоловік їздив до батьків з’ясовувати обставини і коли повернувся то повідомив їй, що у матері є тілесні ушкодження і вона звернулась з заявою до міліції.  Раніше між батьками часто виникали сварки.

              Свідок ОСОБА_6 пояснив, що коли приїхав до тещі то побачив, що вона побита і ОСОБА_2 сказала йому, що її побив ОСОБА_1.

              Висновком судово-медичної експертизи підтверджено, що ОСОБА_2 дійсно були заподіяні легкі тілесні ушкодження.

              За таких обставин, суд прийшов до правильного висновку, про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину при обставинах викладених у вироку і правильно кваліфікував його дії за ст.125 ч.1 КК України.

              З огляду на викладене всі доводи апеляції засудженого стосовно того, що він бив потерпілу є необґрунтованими, адже вони спростовуються дослідженими у суді першої інстанції доказами.

              Покарання засудженому призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України, при цьому судом в повному обсязі враховані всі обставини справи, дані про особу засудженого та пом’якшуючі  покарання обставини. У зв’язку з чим, підстав вважати, що засудженому призначено занадто м’яке покарання, немає. До того ж санкція ст.125 ч.1 КК України взагалі не передбачає покарання у виді позбавлення волі, про що просять потерпіла та її представник.

             Колегія суддів вважає також, що і питання про стягнення з засудженого маральної шкоди, вирішено відповідно до вимог закону, при цьому при вирішенні цього питання, судом в повному обсязі враховані ступінь моральних страждань, які вона перенесла внаслідок заподіяння їй тілесних ушкоджень ОСОБА_1.

             Зважаючи на це, колегія суддів приходить до висновку, що і апеляція потерпілої та її представника задоволенню не підлягають.

             На підставі викладеного і керуючись ст.ст.362,365,366,377 КПК України, колегія суддів, -

                                                      УХВАЛИЛА:

             Вирок Тростянецького районного суду від 25 лютого 2010 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляції засудженого, потерпілої та її представника – без задоволення.

                                                            СУДДІ:

             Луговий М.Г.                            Ященко В.А.                      Олійник В.Б.