УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    2010 року травня 13 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

             головуючого                          Ященка В.А.

             суддів                                      Пархоменко О.М. Сахнюка В.Г.

             з участю прокурора             Кононенко К.М.

             захисника                               ОСОБА_1

             засудженого                            ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Шосткинського міськрайонного суду від 22 грудня 2009 року, яким,

              ОСОБА_3,

              ІНФОРМАЦІЯ_1,

              раніше не судимий,

засуджений за ст.186 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі.

              На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування покарання з випробуванням. Іспитовий строк встановлено 3 роки.

              Відповідно до ст.76 КК України на ОСОБА_3 покладені обов’язки:

-   не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-   повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, навчання;

-   періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

              ОСОБА_2,

              ІНФОРМАЦІЯ_2,

              раніше судимий 14.12.2006 року за ст.ст.296 ч.2,3, 185 ч.2 ККУ на 3 роки

              6 міс. п/волі, 24.09.2008 року умовно-достроково звільнений на 1 рік 7

              місяців 14 днів,

              засуджений за ст.198 КК України на 1 рік позбавлення волі.

              На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за попереднім вироком у виді 1 року позбавлення волі і остаточно за сукупністю вироків призначено 2 роки позбавлення волі.

              Судом прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 508 грн.57 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 2 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по 93 грн.90 коп. на користь експертної установи за проведені по справі експертні дослідження.

              Як зазначено у вироку, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнані винними та засуджені за вчинення злочинів при слідуючих обставинах:

              12 липня 2009 року близько 4 години 30 хвилин ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння знаходились на залізничних коліях в районі будинку №18, що по вулиці Миру у місті Шостка де ОСОБА_3 не домовляючись з ОСОБА_2 побачивши Любиву, яка йшла з жіночою сумкою на плечі, наздогнав її побив, заподіявши їй легкі тілесні ушкодження, тобто застосував насильство яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілої, відкрито заволодів її сумкою в якій був мобільний телефон «Нокіа» на рахунку якого було 54 грн., а також 300 грн. Після цього, ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 30 грн. та мобільний телефон «Нокіа» і ОСОБА_2 достовірно знаючи, що гроші та мобільний телефон, здобуті злочинним шляхом, забрав їх собі.

              На вирок суду засуджений ОСОБА_2 подав апеляцію у якій він посилається, що він повинен допомагати своїй мамі, а суд призначив йому дуже суворе покарання. Зважаючи на це він просить змінити вирок суду та пом’якшити йому покарання до 1 року позбавлення волі.

              Вислухавши доповідь судді, думку засудженого ОСОБА_2, який просив задовольнити його апеляцію та пом’якшити йому покарання, захисника, який просив вирок суду в порядку ст.365 КПК України змінити та зменшити засудженому ОСОБА_3 іспитовий строк, прокурора про залишення вироку суду без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи викладені у апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

              Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочину при обставинах викладених у вироку, а також правильність юридичної кваліфікації дій засудженого ОСОБА_2 за ст.198 КК України у поданій апеляції під сумнів не ставляться.

              Що стосується призначеного засудженому ОСОБА_2 покарання, то на думку колегії суддів, суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_2 покарання діяв  відповідно до вимог ст.65 КК України, при цьому було враховані ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані про особу засудженого, а враховуючи те, що ОСОБА_2 чинив новий злочин не відбувши покарання за попереднім вироком, суд цілком обґрунтовано призначив йому покарання за сукупністю вироків.

              Зважаючи на це, передбачених законом підстав для задоволення апеляції та пом’якшення засудженому покарання, немає.

              Колегія суддів не може погодитись з заявою захисника, стосовно зміни вироку суду відносно засудженого по цій же справі ОСОБА_3 та зменшення іспитового строку, при цьому колегія суддів виходить з того, що від засудженого та захисника на вирок суду апеляція не надходила, а передбачені законом підстави для ухвалення такого рішення в порядку ст.365 КПК України, відсутні.

              На підставі наведеного і керуючись ст.ст.362,365,366,377 КПК України, колегія суддів. –

                                                          УХВАЛИЛА:

              Вирок Шосткинського районного суду від 22 грудня 2009 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а його апеляцію без задоволення.

                                                              СУДДІ:

             Ященко В.А.                            Пархоменко О.М.                   Сахнюк В.Г.