Справа № 2-1358/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

    05 листопада 2010 року                     Залізничний районний суд м. Львова    

в складі: головуючої-судді  -  Гедз Б.М.  

               при секретарі -           Гіряк С.І.  

за участю  позивача – ОСОБА_2

адвоката – ОСОБА_3

відповідача – ОСОБА_4

представника відповідача – прокурора  ОСОБА_1

третіх осіб -  ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові  цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4, за участю третіх осіб – Залізничної районної адміністрації Львівської міської Ради, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у здійсненні права власності та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:  

    Позивачка ОСОБА_2 пред?явила позов до відповідача  ОСОБА_4, в якому просить  зобов?язати відповідача проводити прибудову вхідного вузла  розміром 3,26 Х 10,90 на два поверхи  для в?їзду, підйому в квартиру на  платформі та зберігання  великогабаритного    інвалідного візка в АДРЕСА_2 у відповідності до всіх узгоджених  норм та документів, знести  загородку, усунути перешкоди у користуванні спільним  балконом, прибрати балкон, перенести кабіну ліфта навпроти сходової клітки, усунути порожнину  між будинком та ліфтом, звільнити частину  балкону, належну мешканцям будинку та перенести хвіртку. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що є співвласницею АДРЕСА_1. Розпорядженням Залізничної районної адміністрації Львівської міської Ради  № 563 від 04.06.2008 р. затверджено висновок міжвідомчої комісії, погоджено технічну можливість влаштування прибудови, однак припускає, що така зводиться відповідачем без додержання дозволених розмірів, чим порушуються її права та законні інтереси шляхом обмеження доступу світла у кімнати, чиненням перешкод у користуванні спільним балконом.

    В судовому засіданні позивачка позовні вимоги за первісним позовом підтримала, проти зустрічного позову заперечила, доповнила, що  згоди на зведення прибудови ніхто із сусідів і в тому числі  її сім?я не надавали, що відповідач зводить не ліфт, а двоповерховий  будинок, в зв?язку з чим зверталася зі скаргами в прокуратуру та різні державні установи. Просить первісний позов задовольнити, в зустрічному відмовити.

    Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні  проти первісного позову заперечив, зустрічний – підтримав. Покликається на те, що на забезпечення його конституційного права на отримання реабілітаційної соціальної допомоги від держави, як інвалід І групи з дитинства,  звернувся із заявою до Залізничної районної адміністрації про  встановлення  підйомного пристрою (ліфта). Розпорядженням  від 04.06.2008 р. № 563  було погоджено технічну можливість влаштування прибудови  вхідного вузла  розміром 3,26 Х 10,90 на два поверхи  для в?їзду, підйому в квартиру на  платформі та зберігання  великогабаритного інвалідного візка в АДРЕСА_2 згідно з погодженими проектними пропозиціями та покладено  ряд обов?язків для виконання розпорядження. Таким чином, на підставі ряду документів, серед яких: проектна документація, висновок державної експертизи, наказів про призначення  відповідальних виконавців робіт, інспекцією  ДАБК у Львівській області видано дозвіл на виконання будівельних робіт № 1/430-09  від 14.05.2009 р. Разом з тим пояснив, що ОСОБА_6 вчиняв дії по руйнуванню ломом  металевої конструкції  добудованого ним балкону,  чим заподіяв матеріальну шкоду на суму 300 грн., а ОСОБА_2  висловлювалася в його адресу  нецензурною лайкою та в принизливій формі, в зв?язку з чим звертався за захистом в правоохоронні органи.  Посилається на злочинність діянь  відповідачів,  які повинні відшкодувати матеріальні та моральні збитки в сумі  21 515 грн., що включає  путівку в санаторій ім.  Ак. Н.Н. Бурденко вартістю 18 315 грн.,  оплату супроводжуючому – 2 500 грн.,  оплату за транспортний засіб – 120 грн.,  оплату  двом помічникам – 200 грн.,  видатки на канцелярські товари – 80 грн., пошкодження балкону добудови  - 300 грн.

    Треті особи – ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні первісний позов підтримали, проти зустрічного  заперечили, покликаючись на неприязні недобросусідські відносини, зазначили, що прибудовою з метою встановлення ліфта порушуються їх законні права та інтереси, згоди не надавали, ОСОБА_5 заявила, що особисто змушена прибирати балкон та під?їзд, що гр. ОСОБА_9 також інвалід  війни і потребує соціальних пільг та переваг, а ОСОБА_6 пояснив, що матеріальної шкоди майну ОСОБА_4 не завдавав.

    Представники третіх осіб – Залізничної районної адміністрації Львівської міської Ради та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового розгляду справи,  в судове засідання не з?явилися, про причини неявки суд не повідомили, тому суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставні наявних в ній даних чи доказів про права та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення позивачки, відповідача, третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6, показання свідка ОСОБА_10, дослідивши  зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд приходить до висновку що в задоволенні первісного та зустрічного позовів слід відмовити  з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

    Позивачка ОСОБА_2 та її чоловік  ОСОБА_11 мають статус учасника та інваліда  війни відповідно (а.с. 7-9),  ОСОБА_2 є співвласницею АДРЕСА_1, згідно свідоцтва про право власності на квартиру (а.с.6). Крім співвласників в квартирі зареєстровані ще  троє осіб (а.с.16).

    Відповідач ОСОБА_4 є інвалідом І групи з дитинства (а.с.32), згідно посвідчення.

    Як встановлено   судом, розпорядженням Залізничної районної адміністрації Львівської міської Ради  № 563 від 04.06.2008 р. гр. ОСОБА_4, інваліду І групи з дитинства, співвласнику  АДРЕСА_3 погоджено технічну можливість  влаштування прибудови вхідного вузла розм. 3,26 х 10,90 м на два поверхи для в?їзду, підйому в квартиру на платформі та зберігання великогабаритного інвалідного візка  згідно з погодженими  проектними пропозиціями (а.с.29).

    Управлінням архітектури Департаменту містобудування 17.08.2009 р. внесено зміни до протоколу погодження № З-М-1036/2401 від 16.02.2009 р. робочої документації влаштування прибудови вхідного вузла (а.с.30).

    21.09.2009 р. інспекцією Державного архітектурно-будівельтного контролю у Львівській області   видано дозвіл № 1/430-09 на виконання будівельних робіт – на влаштування  прибудови вхідного вузла на два поверхи       для         в?їзду,     підйому в    квартиру на платформі та зберігання великогабаритного  візка на вул. Шевченка, 55 у м. львові (а.с.31).

    З відповідей  в.о. голови  районної адміністрації від 18.08.2009 р.,  в.о. прокурора Залізничного району  від 21.08.2009 р., начальника інспекції  державного архітектурно-будівельного контролю від 27.07.2009 р. на заяви позивачки ОСОБА_2 вбачається, що  будівельні роботи  за адресою: АДРЕСА_2  проводяться на підставі погодженої робочої документації управлінням архітектури департаменту містобудування Львівської міської Ради від 16.02.2009 р., № 3-М-1036/2401, від  17.08.2009 р. № З-М-15394/2401, висновку державної експертизи  2009 № 509 від 01.04.2009 р., дозволу на виконання будівельних робіт, виданого інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області № 1/430-09 від 14.05.2009 р. (а.с.17, 18, 19).

    Згідно відповіді ЛКП ?Граніт? від 16.07.2009 р.  будівля, яка є предметом спору зводиться законно (а.с.20).

    Таким чином, суд дійшов висновку, що  прибудова вхідного вузла розміром 3,26 х 10,90 м на два поверхи для в?їзду, підйому в квартиру на платформі та зберігання великогабаритного інвалідного візка  зводиться відповідачем на законних підставах, у встановленому порядку, за наявності передбачених законом документів, з дозволу  органів місцевого самоврядування та державного  управління, не порушує прав та інтересів третіх осіб. Позивачка в підтвердження позовних вимог не представила належних та допустимих доказів про відхилення розмірів прибудови,  наявності загородки, хвіртки, порожнини, чинення перешкод у користуванні  спільними приміщеннями, зокрема балконом, а клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи  не заявляла, тому первісний позов безпідставний, задоволенню не підлягає.

Факт завдання матеріальної шкоди ОСОБА_4 діями  ОСОБА_6 на суму 300 грн.  не доведений належними засобами доказування, не представлено квитанцій про оплату  виконаних робіт та виходячи з презумпції невинуватості особи, з огляду на те, що пояснення сторін не є джерелом доказів у справі, тому інших належних та допустимих доказів  в судовому засіданні не здобуто і така вимога задоволенню не підлягає як і інші вимоги майнового характеру: оплата супроводжуючому – 2 500 грн.,  оплата за транспортний засіб – 120 грн.,  оплата  двом помічникам – 200 грн.,  видатки на канцелярські товари – 80 грн., що і не передбачено діючим законодавством.

Під моральною шкодою розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

    Медична документація, що є доказом загального стану здоров?я ОСОБА_4 до уваги не береться, суд вважає, що в даній справі не має правового значення, оскільки не доведено наявності причинного зв?язку між діями сім?ї ОСОБА_2 та наслідку – незадовільного стану здоров?я ОСОБА_4, який є інвалідом І групи з дитинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана  фізичній  або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, тобто заподіяна моральна шкода  відшкодовується тій фізичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб. Відповідач ОСОБА_4 не підтвердив факту заподіяння  моральних страждань, а також не вмотивував визначеної ним заподіяної шкоди, не навів доказів причинного зв'язку  між  діями позивачки та третіх осіб та наслідками - заподіянням моральної шкоди.  Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов'язковому з'ясуванню  підлягає наявність  такої шкоди. Під час розгляду справи  відповідач не довів факту заподіяння  моральної шкоди, тому судом не встановлено підстав для задоволення позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, наявності самої шкоди, обґрунтування її розміру, зокрема оплати путівки в санаторій ім.  Ак. Н.Н. Бурденко вартістю 18 315 грн. як достатньої сатисфакції.  

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 81, 209, 212, 214-215 ЦПК України,  ст. ст. 382, 383, 1167, 1177 ЦК України,  ст.152 ЖК України, ст. 36-1 Закону України ?Про прокуратуру?, постановою Пленуму  Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", -

                    в и р і ш и в:  

    В позові ОСОБА_7 до ОСОБА_4, за участю третіх осіб – Залізничної районної адміністрації Львівської міської Ради, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у здійсненні права власності – відмовити.

    В зустрічному позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається  протягом десяти днів з дня його проголошення.  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку  для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи  апеляційним судом.

Суддя: (підпис)

З оригіналом згідно. Рішення не набрало законної сили.

Суддя:                                     Б.М.Гедз