Справа № 2 -а-1104/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2010 року                 Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі:                 головуючого судді –     Івановій О.М.

                                при секретарі –     Борисенко Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Новоайдар адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новоайдарської райдержадміністрації Луганської області про визнання дій незаконними, виплату компенсації на оздоровлення, зобов’язання зробити перерахунок та виплату недоотриманої компенсації відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Новоайдарської райдержадміністрації, свої вимоги мотивував тим, що він має статус «учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС». Позивач є інвалідом ІІ групи по захворюванню, яке пов’язане з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач, як інвалід ІІ групи, має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Однак позивач отримував зазначену допомогу у значно менших розмірах, ніж встановлено законом. Позивач звернувся до відповідача з вимогою про перерахунок та виплату йому належного розміру державної допомоги на оздоровлення за 2003-2005, 2007, 2009 року у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Управлінням праці та соціального захисту населення Новоайдарської райдержадміністрації позивачу було відмовлено у нарахуванні та виплаті таких компенсацій. У зв’язку з чим, позивач просить суд визнати незаконними дії відповідача, щодо відмови у виплаті недоотриманої суми допомоги на оздоровлення за 2003-2005, 2007, 2009 роки, та зобов’язати провести перерахунок та виплату в належному розмірі.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав суду заяву з проханням розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача – Управління праці та соціального захисту населення Новоайдарської райдержадміністрації - у судове засідання не з'явився, просив розглядати справу без його участі. На адресу суду надав заперечення в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

Дослідивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Згідно ст.21 Конституції України усі люди є вільними і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Згідно ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні їй відповідати.

    Судом встановлено, що позивач відповідно до ст. 14 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи – є учасником ліквідації  наслідків  аварії  на  Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням  серії НОМЕР_1. (а.с.8).

    Позивач є інвалідом ІІ групи за захворюванням, пов’язаним з виконанням службових обов’язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК серії НОМЕР_2 (а.с.9).  У зв’язку з чим, позивач користується правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач звертався до установи відповідача із заявою про перерахування та виплату належної йому допомоги та компенсацій, письмовою відповіддю від 10.02.2010 року за №421/1 відповідач у задоволенні вимог позивача відмовив посилаючись на постанови КМУ та на те, що позивачу були проведені виплати у встановлених діючим законодавством розмірах. (а.с.10).

Так, відповідачем визнається статус позивача як громадянина постраждалого внаслідок  Чорнобильської катастрофи першої категорії, факт виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення на підставі  постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у вигляді фіксованих сум, за 2003-2004 роки  в сумі 26,70 грн., за 2005-2009 роки в сумі 120 грн.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» були внесені зміни до положень
ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

 Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 вказані положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік” визнані такими, що не відповідають Конституції України.

При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач всупереч Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) керувався постановами Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та № 562 від 12.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою розмір такої допомоги встановлений - за 2003-2004 роки  в сумі 26,70 грн., за 2005-2009 роки в сумі 120 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та № 562 від 12.07.2005 р. “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Крім того, згідно з рішенням Конституційного Суду України (№ 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005), який неодноразово розглядав проблеми, пов’язані з реалізацією права на соціальний захист, є неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Суд також приходить до висновку, що дії відповідача щодо виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у 2009 році в розмірі 120 грн. є протиправними, оскільки зі змісту Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

             Враховуючи викладене, суд вважає, що управління праці та соціального захисту населення Новоайдарської райдержадміністрації повинно було провести виплату щорічної допомоги на оздоровлення за період 2003-2005, 2007, 2009 роки у розмірах встановлених   ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

У зв’язку з тим, що відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» позивач звільнений від сплати судового збору, а відповідачем по справі є суб’єкт владних повноважень, тому судові витрати слід віднести на рахунок держави.

 На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, ст. 22 Конституції України, 2, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України ,   суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новоайдарської райдержадміністрації Луганської області про визнання дій незаконними, виплату компенсації на оздоровлення, зобов’язання зробити перерахунок та виплату недоотриманої компенсації відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - задовольнити.

Визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення  Новоайдарської райдержадміністрації щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі встановленому ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Новоайдарської райдержадміністрації здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату недоплаченої  допомоги на оздоровлення  за 2003-2005, 2007, 2009 роки   відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням сплачених сум.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України. Якщо було подано апеляційну скаргу, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий                                                О.М. Іванова