Справа № 2-1509 2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2010 року м. Гайворон
Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Сліпенка Р.Ю., при секретарі Костюк Т.Ю.,
за участю позивача, представника позивача – ОСОБА_1,
представника відповідача – приватного сільськогосподарського підприємства "Агросвіт" (далі – ПСП "Агросвіт") – директора підприємства ОСОБА_3,
від відповідача – Гайворонської міської ради надійшла заява про визнання позовних вимог та про слухання справи у їх відсутності.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до приватного сільськогосподарського підприємства "Агросвіт" та Гайворонської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення про визнання права особистої власності та скасування свідоцтва про право власності на приміщення, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства "Агросвіт" та Гайворонської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення про визнання права особистої власності та скасування свідоцтва про право власності на приміщення. У своїх позовних вимогах позивач, просить суд:
визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Гайворонської міської ради від 19 квітня 2001 року № 246 "Про визнання права особистої власності";
скасувати свідоцтво на право власності від 15 травня 2001 року, що видане на ім'я приватного сільськогосподарського підприємства "Агросвіт" та посвідчує його право власності на 1/3 частину комплексу будівель, що розташовані по АДРЕСА_1 Кіровоградської області;
стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати по справі, а саме сплачені позивачем суму державного мита та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Позов мотивовано тим, що 21 січня 1994 року, між позивачем та гр. ОСОБА_2 було укладено шлюб. Під час шлюбу позивачем та гр. ОСОБА_3. було набуто у спільну сумісну власність 1/3 частину нерухомого майна – нежитлове приміщення, що розташовано в АДРЕСА_1, що посвідчується договором купівлі – продажу приміщення від 4 червня 1998 року. 5 лютого 2008 року шлюб позивачки з гр. ОСОБА_3. було розірвано.
14 вересня 2010 року Гайворонським районним судом було відкрито провадження по справі за позовом позивачки до гр. ОСОБА_3. про розподіл спільного майна подружжя. Попереднє судове засідання в даній справі було призначено на 24 вересня 2010 року на 09-00 годин. Майном, яке позивач просить суд розділити, в даній справі, являється спільно набуте під час шлюбу позивачки з ОСОБА_3., майно - 1/3 частина нежитлового приміщення, що розташовано в АДРЕСА_1. Позивачка зазначає, що під час судового засідання у справі за її позовом до гр. ОСОБА_3. про поділ спільного майна подружжя, ОСОБА_3. були подані суду документи, що закріплюють право власності на майно, яке являється предметом поділу, а саме 1/3 частина нежитлового приміщення, що розташоване в АДРЕСА_1, за приватним сільськогосподарським підприємством "Агросвіт". На підтвердження цьому ОСОБА_3., були надані суду свідоцтво про право власності, видане на ім'я ПСП "Агросвіт" на 1/ 3 приміщення, що розташовано по АДРЕСА_1 та витяг державного реєстру, який підтверджує внесення змін до статуту ПСП "Агросвіт" та визначає розмір статутного фонду підприємства. ОСОБА_3 пояснив суду, що майно – 1/3 частини приміщення, що АДРЕСА_1 перейшло із його з позивачкою спільної сумісної власності до ПСП "Агросвіт", як внесок у статутний фонд підприємства за згодою позивачки. Позивач зазначає, що про те, що майно, яке перебувало в її та гр. ОСОБА_3 спільній сумісній власності перейшло до ПСП "Агросвіт", а також про те, що є відповідні документи, які закріплюють це право власності за даним підприємством, вона не знала. Згоди на будь-яке відчуження вищеназваного майна, позивачка не давала. Позивачка вважає, що рішення виконавчого комітету Гайворонської міської ради від 19 квітня 2001 року № 246 "Про визнання права особистої власності", яким виконавчий комітет Гайворонської міської ради вирішив визнати право власності на 1/3 частину приміщення по АДРЕСА_1 за приватним сільськогосподарським підприємством "Агросвіт", є незаконним та не відповідає вимогам законодавства. Також позивачка вважає незаконним свідоцтво про право власності на 1/3 частину приміщення, що по АДРЕСА_1, яке видано на підставі цього рішення виконавчого комітету міської ради. Позивачка по справі зазначає, що на момент винесення даного рішення в ПСП "Агросвіт" були відсутні будь-які підстави для набуття права власності на 1/3 частину будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 Кіровоградської області. Також відсутні будь-які документи, що підтверджують законність передачі нерухомого майна – 1/3 частини будівлі що по АДРЕСА_1 від гр. ОСОБА_3 до ПСП "Агросвіт".
На підтвердження викладених в позовній заяві обставин, позивач додає до позову копію свідоцтва про розірвання шлюбу від 5 лютого 2008 року; копію договору купівлі-продажу приміщення від 4 червня 1998 року; копію ухвали Гайворонського районного суду про відкриття провадження у справі від 14 вересня 2010 року; копію свідоцтва про право власності на комплекс будівель від 15травня 2001 року; копію витягу із статуту ПСП "Агросвіт"; копію рішення виконавчого комітету Гайворонської міської ради від 19 квітня 2001 року № 246 "Про визнання права особистої власності".
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на статті 321, 328, 393 Цивільного кодексу України.
Позивач – ОСОБА_2. та представник позивача – ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримали та просять його задовільнити.
Представник відповідача – приватного сільськогосподарського підприємства "Агросвіт", ОСОБА_3. позовні вимоги не визнав та просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем по справі без поважних причин пропущено строк позовної давності, який становить три роки. Зазначає, що позивачка будучи з ним у шлюбі, в усній формі давала свою згоду на передачу до статутного фонду ПСП "Агросвіт" майна - 1/3 частину будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 Кіровоградської області. На підтвердження цьому не надає суду будь-яких документів, що підтверджують даний факт.
від відповідача – Гайворонської міської ради надійшла заява про визнання позовних вимог та про слухання справи у відсутності відповідача – Гайворонської міської ради.
В судовому засіданні представником позивача було заявлено клопотання про виклик свідка. Як свідок, для дачі пояснень та з метою з'ясування обставин справи, в судове засідання було викликано приватного нотаріуса ОСОБА_4.
Даючи оцінку обставинам по справі, суд вважає, що позовні вимоги доведені та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем – ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3. 21 січня 1994 року було укладено шлюб. Під час шлюбу, ними було набуто у спільну сумісну власність майно - 1/3 частину будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 Кіровоградської області, що підтверджується договором купівлі-продажу приміщення від 4 червня 1998 року. 5 лютого 2008 року шлюб позивачки – ОСОБА_2. з гр. ОСОБА_3. було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 5 лютого 2008 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Гайворонського районного управління юстиції Кіровоградської області.
З матеріалів справи вбачається, що рішення виконавчого комітету Гайвороонської міської ради від 19 квітня 2001 року № 246 "Про визнання права особистої власності", а також свідоцтво про право власності, що видано на ім'я ПСП "Агросвіт" від 15 травня 2001 року, і закріплює за ПСП "Агросвіт" право власності на 1/3 частину приміщення, що розташовано по АДРЕСА_1 Кіровоградської області, видані безпідставно, оскільки у відповідачів по справі відсутні документи, що підтверджують законність та обґрунтованість винесення таких документів. Крім того є договір купівлі-продажу приміщення від 4 червня 1998 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4., який закріплює право власності на 1/3 частину приміщення, що розташовано по АДРЕСА_1 в м. Гайвороні Кіровоградської області за гр. ОСОБА_3., з яким на день придбання цього майна, позивачка – ОСОБА_3 С.П. перебувала у зареєстрованому шлюбі, а отже дане майно є спільною сумісною власністю позивача по справі – ОСОБА_2. та гр. ОСОБА_3.
Відповідно до ч.1 статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Суд вважає, що відповідач по справі – приватне сільськогосподарське підприємство "Агросвіт" набуло право власності на нерухоме майно - 1/3 частину приміщення, що розташовано по АДРЕСА_1 в м. Гайвороні Кіровоградської області, безпідставно.
Відповідно до частини 1 статті 393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Відповідно до частини 2 цієї ж статті, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
Свідок по справі – приватний нотаріус ОСОБА_4. пояснила, що нею не реєструвалася згода ОСОБА_2 на відчуження спільного майна - 1/3 частину приміщення, що розташовано по АДРЕСА_1 Кіровоградської області.
Посилання представника відповідача на те, що позивачем, без поважних причин, пропущено строк позовної давності, є неприйнятними, оскільки не підтверджуються належним чином доказами по справі.Крім того, як вбачається з позовної заяви та пояснень позивачки, про порушення свого права вона дізналася лише під час судового засідання за її спозовом до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя, яке відбулося 24 вересня 2010 року.
Відповідно до статті 60 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Рішення виконавчого комітету Гайвороонської міської ради від 19 квітня 2001 року № 246 "Про визнання права особистої власності" та свідоцтво про право власності, що видано на ім'я ПСП "Агросвіт" від 15 травня 2001 року, і закріплює за ПСП "Агросвіт" право власності на 1/3 частину приміщення, що розташовано по АДРЕСА_1 Кіровоградської області, є документами, що порушують охоронювані Законом права та інтереси позивача по справі та мають бути скасовані, оскільки є незаконними.
Всі викладені у позові обставини повністю знайшли своє ствердження в ході судового розгляду справи.
Суд, керуючись статтями 321, 328, 393 Цивільного кодексу України, статтями 3, 15, 60, 112-215 Цивільного процесуального кодексу України,
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_2. до приватного сільськогосподарського підприємства "Агросвіт" та Гайворонської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення про визнання права особистої власності та скасування свідоцтва про право власності на приміщення задовольнити в повному обсязі.
- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Гайворонської міської ради від 19 квітня 2001 року № 246 "Про визнання права особистої власності" .
- скасувати свідоцтво на право власності від 15 травня 2001 року, що видане на ім'я приватного сільськогосподарського підприємства "Агросвіт" та посвідчує його право власності на 1/3 частину комплексу будівель, що розташовані по АДРЕСА_1 Кіровоградської області.
- стягнути з відповідачів – приватного сільськогосподарського підприємства "Агросвіт" та Гайворонської міської ради, солідарно, на користь позивача – ОСОБА_2 судові витрати по справі, а саме 8 грн. 50 коп. – суму державного мита та 37 грн. 00 коп. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього 45 грн. 50 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через Гайворонський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10 – денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя Р.Ю. Сліпенко