Справа №____ 2-205/10 ___

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

                                                                                          (ЗАОЧНЕ)

     17 листопада 2010 року                                                                                                      м. Овруч

     Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді          Гришковець А.Л.,

із секретарем                        Каленською Н.В.,

з участю позивача                 ОСОБА_1,

представника                         ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення індексації в зв’язку з підвищенням вартості життя та стягнення моральної шкоди, -

                                                                            ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача на його користь 20368 грн. індексації  в зв’язку з підвищенням вартості життя та спричинену йому додатково моральну шкоду в сумі 10000 грн., мотивуючи тим, що вироком Овруцького районного суду від 02.03.2007 року з відповідача було стягнуто на його користь 23600 грн. матеріальної та 30000 грн. моральної шкоди. Однак, він ухиляється від виконання вказаного рішення суду

 Оскільки, з часу винесення вироку пройшло два роки і за цей час підвищилася вартість життя та збільшився розмір мінімальної заробітної плати, то стягнута на його користь сума шкоди підлягає індексації, виходячи з загального розміру інфляції 38%, що і становить 23600 грн..

 Крім цього, йому заподіяно і моральну шкоду, так як в зв’язку з неотриманням коштів, які необхідні йому на лікування, він відчуває моральні страждання. Порушилися його нормальні життєві зв’язки, оскільки на лікування він витрачає власні кошти.  

 Під час судового розгляду справи позивач змінив підставу позову та просить стягнути з відповідача індексацію в зв’язку із збільшенням мінімального розміру заробітної плати в сумі 56208 грн. 11 коп. та 10000 грн. моральної шкоди.

 В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги.  

 Відповідач в судове засідання не з’явився, не повідомивши про причини неявки, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

 Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, перевіривши та дослідивши в судовому засіданні докази, вважає, що позовну заяву слід задовольнити частково з наступних підстав.

 Вироком Овруцького районного суду від 02.03.2007 року (а.с. 9-11) ОСОБА_3 – відповідача, було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та засуджено до 4-х років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортним засобом.

 В силу ст. ст.75, 76 КК України його було звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та стягнуто з нього на користь позивача, як потерпілого, 23600 грн. матеріальної та 30000 грн. моральної шкоди.  

 Позивачем було отримано виконавчий лист, який спочатку знаходився на виконанні у відділі ДВС Овруцького РУЮ, а на даний час перебуває – у відділі ДВС Дніпровського РУЮ в м. Києві.

  Вказані обставини підтверджуються, копіями постанов про відкриття та закінчення виконавчого провадження (а.с. 3), листами відділу ДВС Дніпровського РУЮ в м. Києві. (а.с. 4-7).

    Як пояснив позивач під час судового розгляду справи відповідачем частково було відшкодовано шкоду. Залишилася невідшкодованою шкода в розмірі 20933 грн. 49 коп., що підтверджується квитанцією про сплату коштів.

                 В статті 124 Конституції України закріплено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.  

                  В своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини по численних заявах до суду громадян України з приводу тривалого невиконання рішення суду,  зазначає, що   невиконання  судових  рішень  упродовж  трьох  і  чотирьох років є втручанням у право заявника на  мирне  володіння  майном  у  сенсі першого речення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції ( 994-535 ), що  не виконання відповідних судових  рішень тривалий  час  перешкоджає заявнику отримати гроші,  на які він має право.                      

                  Європейський Суд з прав людини також звертає увагу  на  те,  що  відсутність  достатніх  коштів  у  боржника   не   може   бути   виправданням  тривалого невиконання судових рішень .

                 В ч. 2 ст. 1208 ЦК України законодавець передбачив, що за заявою потерпілого, у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

    На час винесення вироку - 02.03.2007 року розмір мінімальної заробітної плати становив – 420 грн., на 29.03.2010 року, тобто на дату уточнення позовних вимог – 869 грн..

    Відповідно розмір мінімальної заробітної плати зріс в 2,1 рази (869 грн. :420 грн.). Відповідному збільшенню підлягає і розмір невідшкодованої шкоди: 20993х2,1=44085, 30 грн. – 20993 грн. = 23092, 30 грн..  

     Крім того, за час розгляду справи відповідачем відшкодовано:

09.11.2009 року – 16166, 51 грн. ( розмір мінімальної заробітної плати  становив – 744 грн., тобто зріс в 1,7 разів, тобто мало бути сплачено 27483, 07 коп. – 16166,51 коп. = 11316, 56 коп.),

08.12.2009 року – 10000 грн. (( розмір мінімальної заробітної плати  становив – 744 грн., мало бути сплачено 10000х1,7=17000 – 10000 =7 000 грн.),

       18.02.2010 року – 4500 грн. (розмір мінімальної заробітної плати становив – 869 грн., тобто зріс в 2,1 рази, мало бути сплачено 4500х2,1= 9450 – 4500=4950 грн.),

  29.03.2010 року – 2000 грн. (  розмір мінімальної заробітної плати становив – 869 грн., тобто зріс в 2,1 рази, мало бути сплачено 2000 грн.х2,1=4200 – 2000=2200 грн.).

   Таким чином, відшкодуванню підлягає сума збільшення відшкодування шкоди в зв’язку із збільшенням мінімальної заробітної плати в розмірі ( 23092, 30 коп. + 11316 грн. 56 коп. +  7000 грн. + 4950 грн. + 2200 грн. = 48558 грн. 86 коп..).    

         Згідно з ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає:

       1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

       2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;

       3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням майна;

       4)  у приниженні честі та гідності фізичної особи, а  також ділової репутації фізичної чи юридичної особи.

               Суд вважає, що внаслідок невиконання рішення суду позивач зазнав душевних страждань через зміну звичайного способу життя, що викликане необхідністю вишукування коштів на лікування, тобто йому заподіяно моральну шкоду.

               Відповідачем не надано доказів, що шкоду заподіяно не з його вини.

               При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з тривалості та глибини душевних страждань позивача, часу вимушених змін у життєвих стосунках, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає, що розмір моральної шкоди повинен бути зменшений до 2524 грн..

              В стягненні решти суми моральної шкоди слід відмовити за безпідставністю.

              Від сплати судового збору позивача звільнено на підставі п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, а витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі   30 грн. ним сплачено в доход держави.

              Відповідно до ст.88 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача користь позивача 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 510 грн. 83 коп. судового збору в доход держави.                

               Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 196, 212-215, 218, 226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

                Позов задовольнити частково.

                Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму збільшення розміру відшкодування шкоди в зв’язку з збільшенням розміру мінімальної заробітної плати в сумі 48558 грн. 86 коп..

                Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 2524 грн..

                 В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.

                  Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. та 510 грн. 83 коп. судового збору в доход держави.                

          Про перегляд заочного рішення може бути подана заява протягом 10 днів з дня отримання його копії.

          В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення на рішення суду до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.  

        СУДДЯ :