Справа № 2а- 704/10/0408
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2010 року Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу у складі:
головуючого судді Свистунової О.В.
при секретарі судового засідання: Севастьянової І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про зобов»язання вчинити певні дії відносно виплати надбавки до пенсії як дитині війни, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та посилається на ті обставини, що відповідно до ст.1 Закону України № 2195 1У від 18.11.2004 року „ Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни та на підставі ст.6 зазначеного Закону має право на виплату щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком . Починаючи з 2008 року така допомога їй була виплачена, однак не у повному обсязі.
Позивач вважає, що районним управлінням Пенсійного Фонду України порушені її права на отримання соціальної допомоги. З зазначеного питання вона зверталася до відповідача, але їй було відмовлено у проведені доплати надбавки до пенсії.
Позивачка просить визнати протиправними дії відповідача по нарахуванню та виплаті щомісячної соціальної допомоги до пенсії за період з 01 січня 2008 року по вересень 2010 року; стягнути з відповідача на її користь 4 172,10 грн. та зобов»язати відповідача надалі здійснювати виплати їй надбавки до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", також просила покласти судові витрати на відповідача.
У судове засідання позивачка не з»явиласть. До початку розгляду справи надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримала заявлені вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити .
Представник відповідача , належним чином сповіщений про день та час розгляду справи до суду не з’явився. До початку розгляду справи надав суду письмові заперечення та просив розглядати справу за відсутності їх представника.
Відповідно до вимог ст.. 128 КАС України суд розглядає справу у письмовому провадженні.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню за наступними підставами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7) та є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-ІУ від 18 листопада 2004 року, та має статус "дитини війни", що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 14.06.2004 року (а.с.6).
Згідно статті 6 Закону №2195-1У дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Позивачка ОСОБА_1 тільки починаючи з 01.01.2008 року, почала отримувати призначену їй щомісячну соціальну допомогу, що підтверджується наданою відповідачем відмовою за № 2168/05-33 від 29.09.2010 року (а.с.8-10).
До суду за захистом порушеного права позивачка звернулась у жовтні 2010 року. В ідповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09 вересня 2010 року № 19-рп/2010 по справі № 1-40/2010 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України положень Закону України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов"язаних із соціальними виплатами" від 18 лютого 2010 року № 1691- / І, яким були внесені зміни до ст.15 ЦПК України та виключений п.3 ч.1 ст.18 КАС України – визнано такими, що не відповідають Конституції України та втрачають свою силу з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до ч.2 ст.87 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" №1931-ХП від 6 грудня 1991 року (з наступними змінами) сума пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.
До того ж, позивач є особою похилого віку, крім пенсії не отримує інших доходів та не має можливості купувати спеціальні юридичні видання, також враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає , що встановлений ст.99 КАС України шестимісячний термін звернення до суду позивачкою не пропущений.
Вирішуючи позовні вимоги щодо підвищення пенсії позивачці у 2008 році, суд виходить з того, що правові підстави для вирішення таких вимог є аналогічними 2007 року.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VI "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України №2195-IV викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Підстави для підвищення пенсії за період з січня по 22 травня 2008 року - були відсутні, оскільки позивачу пенсія виплачувалася у збільшеному розмірі у січні - березні 2008 року на 47 грн., щомісячно (10% від 470 грн. - прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), а в квітні на 48,10 грн., тому позовні вимоги за цей період - не підлягають задоволенню.
Проте, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" N 107-УІ від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-ІУ в новій редакції.
Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України №2195-ІУ.
Ст. 58 ЗУ "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в наступних розмірах:
травень- (481 грн. х 30%): 31 х 10= 144,3 :31 х 10= 46,55грн.;
червень- 481грн. х 30% = 144,3 грн.
липень - вересень (482 грн. х 30%) х 3 міс. = 144,6x3 =433,80 грн.;
жовтень-грудень (498 грн. х 30%) х 3 міс. = 149,40 х 3 = 448,2 грн.
а всього за 2008 рік необхідно було нарахувати та виплатити - 1072,85 грн.
Підлягають також задоволенню і вимоги щодо підвищення пенсії і за період січень 2009 року - листопад 2010 року, тобто, по час розгляду справи у суді, оскільки, вищенаведені положення закону мають законну силу та не були призупинені.
Відповідно до вимог ст. 54 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2009 рік" № 835-VI від 26.12.2008 встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Тобто цей розмір складає 498 грн.
Таким чином, під час розрахунку за січень 2009 року - листопад 2010 року необхідно застосовувати вищезазначений розмір. Тоді, розмір підвищення пенсії позивача як "дитині війни" буде наступний: з 01січня 2009 року по грудень 2009 року – 2264,70 грн., тоді як виплатили – 597,60 грн. Недоплата склала – 1667,10 грн. А з 01 січня 2010 року по вересень 2010 року – відповідач повинен був виплатити – 1899 грн., тоді як було виплачено лише 448,20 грн. Недоплата склала – 1450,80 грн. Тобто, за весь період з 2007 року по вересень 2010 року відповідач повинен був перерахувати та виплатити позивачці – 4 315,34 грн.
Таким чином, суд вважає, що відповідач починаючи з 22 травня 2008 року неправомірно застосовує п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, якою встановлено, що "дітям війни" (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії виплачується підвищення у розмірах : з 22 травня - 48,1 гри., з 01 липня - 48,2 грн., з 01 жовтня - 49,8 грн., бо ці положення протирічать Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та рішенню Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року.
Вищенаведені висновки свідчать, що відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, рішення Конституційного суду не виконував, що стало причиною звернення позивача до суду.
Згідно відмови виданої УПФУ в Дзержинському районі міста Кривого Рогу від 29.09.2010 року у 2007 році виплати надбавки до пенсії, як дитині війни, позивачці не здійснювалися, а з 22.05.2008 року, тобто з моменту, коли на підставі рішення Конституційного суду України в неї виникло право на отримання вищеназваної надбавки в розмірі , передбаченої ст. 6 Закону №2195-1У, їй виплачувалось : з 01.01.2008 року по 47 грн. щомісячно, з 01.04.2008 року по 48,10 грн. щомісячно, з 1.10.2008 року по 49,80 грн. щомісячно.
Суд вважає за можливе вирішити спір по суті з метою захисту прав позивача, їх відновлення, недопущення судової тяганини та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплати позивачу надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за період з 01 січня 2009 року по 23 листопада 2010 року, тобто по час винесення рішення суду, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці яка була виплачена у цей період позивачу у меншому розмірі ніж передбачено зазначеними нормами закону або не виплачена.
Суд не враховує посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії позивачу, оскільки, органи державної влади не можуть посилатись па відсутність коштів, як на підставу невиконаний своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону.
Крім того, Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення "Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження па підставі н. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону покладено па відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача. Вимоги позивача про зобов`язання відповідача виплатити недонараховану йому суму у конкретному розмірі - не підлягають задоволенню, оскільки, суд не може перебирати на себе функцію органу та визначати розмір пенсії до виплати, а відповідно і проводити розрахунки щодо не донарахованої суми. Крім того, відповідач лише визначає розмір пенсії у відповідному розпорядженні, яке передає на виплату іншій установі та до компетенції відповідача не входить здійснення безпосередньо виплати пенсії.
Суд , між тим, вважає, що також не підлягають задоволенню вимоги позивача про покладення зобов"язання на відповідача здійснювати у подальшому виплати надбавки у встановлених ст. 6 вищеназваного Закону розміру, оскільки, порядок та підстави нарахування допомоги можуть бути змінені законодавством, тому суд не може застосувати такий спосіб захисту прав на майбутнє, як визначення обов"язку суб"єкта владних повноважень здійснювати виплати у конкретному розмірі.
Крім того, суд вважає необхідним звільнити сторони від сплати судових витрат, відповідно до вимог ст.82 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,9,10,11,17,69-72,86,94,99,100,128,160-162,167,186,254 КАС України, суд-
П О С Т А Н О В И В:
Заявлений адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 23 листопада 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - неправомірною.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 23 листопада 2010 року, по день розгляду справи у суді, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
У задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Свистунова О.В.