Справа № 2-а-365\10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2010 року Бородянський районний суд
Київської області в складі : головуючої – судді Міланіч А.М.
розглянувши у письмовому провадженні в залі суду в смт.Бородянка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про зобов»язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,
в с т а н о в и в :
В жовтні 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він є потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і відповідно до ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» його віднесено до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі цього Закону йому призначено щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір якої повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законодавством.
Вважав, що відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком. Відповідач усупереч зазначеним нормам не провів відповідне нарахування додаткової пенсії та не проводить її перерахунок після встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як це передбачено ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Також, оскільки він відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, на підставі ст.6 цього Закону з 1 січня 2006 року має право на отримання щомісячної соціальної допомоги в розмірі тридцяти відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак, в 2007-2010 роках отримував вказану допомогу у значно меншому розмірі.
Просив визнати дії управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області неправомірними, зобов»язати відповідача провести перерахунок його додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю та щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни з 1 жовтня 2009 року по 30 вересня 2010 року, стягнути з відповідача заборгованість по даних виплатах.
Ухвалою Бородянського районного суду від 20 жовтня 2010 року вимоги позивача за період з 1 жовтня 2009 року по 19 квітня 2010 року залишені без розгляду на підставі ст.99,100 КАС України.
В судове засідання позивач не з”явився, просив справу розглядати без його участі.
Відповідач - управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області свого представника в судове засідання не направив, просив справу розглядати без його участі. В своїх письмових поясненнях позов вважав безпідставним, а дії управління правомірними.
Відповідно до вимог ч.3 ст.122 КАС України суд ухвалює рішення в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії \а.с.13\.
Як вбачається з копії посвідчення, довідки та листа відповідача \а.с.6-7,13\, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Бородянському районі та отримує пенсію за віком, на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну її здоров»ю, розмір якої визначено згідно з постановою КМ України від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», виходячи з базової величини для обчислення конкретної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну особам, віднесеним до 4 категорії, відповідно 19,91 грн.
Відповідно до ч.3 ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин суд вважає, що позивач має право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI п.28 розділу ІІ вносились зміни в Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, в ч.3 ст.51, яка викладалась в новій редакції та змінювали у бік зниження особам, віднесеним до категорії 4, розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, - з 15% прожиткового мінімуму до 5% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак, рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення вказаних статей Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI визнано неконституційними.
Постановою КМ України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» знову було знижено розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю для тих, хто належить до 4 категорії до 5% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ч.3 ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», та від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивачки.
Зі статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком, яка визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
При цьому суд не приймає до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Також безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов»язань, які встановлені ст.46 Конституції України та статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо визначення розміру та виплати пенсій.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Враховуючи наведене, розмір нарахованої додаткової пенсії позивача за період з 20 квітня 2010року по 30 вересня 2010 року слід вважати таким, що проведений з порушенням норм спеціального закону.
Також, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року та є дитиною війни, що підтверджується копіями його паспорту, посвідчення з відповідною відміткою \а.с.8,10\.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 20 грудня 2005 року N 3235-IV, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
В 2008 році статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відповідно до підпункту 2 пункту 41 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28 грудня 2007 року, було викладено в новій редакції відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008.
В 2009-2010 роках статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не було зупинено та змін не було внесено.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення пенсії позивачу застосуванню підлягають норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, Управління Пенсійного Фонду України у Бородянському районі повинно було нараховувати та виплачувати позивачу щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до положень ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, в межах позовних вимог - з 20 квітня по 30 вересня 2010року.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне, задовольняючи в цій частині позовні вимоги, визнати дії управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області щодо нарахування і виплати позивачу з 20 квітня по 30 вересня 2010року додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни в меншому розмірі, ніж передбачено ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», неправомірними та зобов»язати відповідача провести перерахунок та виплату з урахуванням виплачених коштів пенсії ОСОБА_1 з 20 квітня по 30 вересня 2010 року відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», встановивши щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров”ю – в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни – в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячну грошову доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю – в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Зважаючи на викладене, та приймаючи до уваги, що нарахування та виплату пенсій проводять виключно органи Пенсійного Фонду України, в іншій частині в позові необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 86, 122, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20 жовтня 2009 року, суд
п о с т а н о в и в :
Позов ОСОБА_1 та доплати до управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про визнання дій неправомірними, зобов»язання здійснити перерахунок пенсії задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 з 20 квітня по 30 вересня 2010року додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни в меншому розмірі, ніж передбачено ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», неправомірними.
Зобов»язати управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області провести перерахунок та виплату з урахуванням виплачених коштів пенсії ОСОБА_1 з 20 квітня по 30 вересня 2010 року відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», встановивши щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров”ю – в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни – в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячну грошову доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю – в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
В іншій частині в позові відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Бородянський районний суд Київської області. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Головуюча-суддя Міланіч А.М.