Справа № 2-2259/10
2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2010 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Мироненко І.П.,
при секретарю Прихненко Г.Д.,
за участі представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою; третя особа ВАТ „СК Іллічівська”, суд -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування заявлених вимог вказував на те, що 31 жовтня 2009 року, рухаючись по вулиці Радянській в селі Виноградне Ново азовського району водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем ЗАЗ державний номер НОМЕР_1, не стежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем ХОНДА Акорд державний номер НОМЕР_2.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль ХОНДА Акорд отримав значні механічні ушкодження, і йому як власнику, заподіяна матеріальна шкода у сумі 35 015 гривень 05 копійок, з яких 32094 гривні 49 копійок становить вартість відновлюваного ремонту, а 2920 гривень 56 копійок розмір втрати товарної вартості автомобіля.
Страховою компанією відповідача ВАТ СК „Іллічівська” йому була відшкодована сума в розмірі ліміту відповідальності 24990 гривень. А залишок суми в розмірі 10535 гривень 05 копійок, що складається з 7104 гривні 49 копійок вартості відновлюваного ремонту, 2920 гривень 56 копійок розміру втрати товарної вартості та 510 гривень франшизи, відповідач у добровільному порядку відшкодувати відмовляється.
З метою відновлення свого порушеного права він змушений був понести витрати по оплаті авто товарознавчого дослідження пошкодженого автомобіля в сумі 400 гривень, що також є реальними збитками. Загальна сума заподіяної йому матеріальної шкоди становить 10935 гривень 05 копійок.
Крім того, діями відповідача йому заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що він зазнав душевних страждань та хвилювань за пошкодження власного автомобіля. Подія ДТП порушила звичайний образ життя, він змушений був відволікатися від роботи та звичайних справ, займати свій вільний час щоб врегулювати питання оформлення ДТП, отримання страхового відшкодування та визначення розміру матеріальної шкоди. Моральну шкоду оцінює у 5000 гривень.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі і дав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2, не заперечуючи факту дорожньо-транспортної пригоди і своє вини в цьому, позовні вимоги визнав частково. Вважає, що позивачем значно завищений розмір як матеріальної, так і моральної шкоди. Що стосується матеріальної шкоди, то її розмір мав би у повному обсязі покритися страховими виплатами. Просив суд зобов’язати позивача повернути йому, відповідачу, частини (деталі) автомобіля ХОНДА Акорд, які підлягали заміні на нові, тому як має сумніви, що така заміна взагалі проводилася, адже деякі з цих деталей були майже цілі. До того ж, він має намір їх продати, бо деякі з них є цінними. В дорожньо-транспортній пригоді позивач не постраждав, фізичної шкоди зазнав тільки він, ОСОБА_2, бо розбив губу об кермо. На місці ДТП позивач поводився не найкраще, висловлював на його адресу погрози та наполягав на негайному відшкодуванні шкоди, хоча вже знав про наявність страхового полісу. Співпраці він не уникав, давав позивачеві кошти в сумі 100 гривень на поїздку до Ново азовська, 600 гривень на оплату праці експерта. Більш того, він багато разів пропонував позивачеві провести ремонт автомобіля у своїх знайомих, які мають добрі відзиви по якості роботи.
Заявляючи вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 гривень не надав довідок про своє страждання, а за згаяний час мова не йдеться, бо за нього все робить довірена особа, оплату праці якою позивач також просить відшкодувати.
При визначенні розміру відшкодування просить врахувати його майновий стан, знаходження на утриманні непрацездатної дружини та малолітньої дитини.
Представник третьої особи Кирильченко Д.С., діючий на підставі довіреності пояснив, що ВАТ СК „Іллічівська” була застрахована цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ЗАЗ державний номер НОМЕР_1. Питання щодо правомірності керування відповідачем автомобілем не виникало, тому як він внесений до технічного паспорту. Страхова компанія визнала аварію страховим випадком і відповідно до укладеного договору провела відшкодування заподіяної шкоди в межах ліміту відповідальності в сумі 24990 гривень.
Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню у повному обсязі, а в частині моральної (немайнової) шкоди – частково, з таких підстав.
Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов’язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.
Матеріалами справи встановлено, що 31 жовтня 2009 року о 15 годині 20 хвилин на вулиці Радянській в селі Виноградне Ново азовського району, сталося зіткнення автомобіля ХОНДА Акорд державний номер НОМЕР_2, належного на праві власності позивачу ОСОБА_3, з автомобілем ЗАЗ державний номер НОМЕР_1, під керуванням відповідача ОСОБА_2
Зазначені обставини та вина відповідача ОСОБА_2 в цьому, крім показів сторін, підтверджується постановою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 24 листопада 2009 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України зі сплатою штрафу на користь держави в сумі 340 гривен.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності правопорушником ОСОБА_2 не оскаржувалась (а.с. 5).
Згідно висновку атотоварознавчого дослідження № 031-280110 від 28 січня 2010 року, транспортний засіб автомобіль ХОНДА Акорд державний номер НОМЕР_2, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав механічні ушкодження, втратив товарну вартість, потребує відновлюваного ремонту.
Сума матеріальної шкоди заподіяної власнику транспортного засобу ХОНДА Акорд державний номер НОМЕР_2, з урахуванням втрати товарної вартості, складає 35015 гривень 05 копійок (а.с.53-77).
Згідно із загальними підставами відповідальності за завдану матеріальну (майнову) шкоду, відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Як роз’яснено у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року “Про практику розгляду судами цивільних справ по відшкодуванню шкоди”, з послідуючими змінами та доповненнями, власником джерела підвищеної небезпеки є юридична або фізична особа, яка здійснює його експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на праві власності, повного господарського володіння, оперативного управляння тощо.
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 керував автомобілем ЗАЗ державний номер НОМЕР_1 , зареєстрованим на ім’я ОСОБА_5, відповідно до запису у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу(а.с. 44).
Таким чином, відповідач ОСОБА_2, як власник джерела підвищеної небезпеки, з вини якого майну позивача заподіяна шкода, повинен відшкодувати її у повному обсязі.
При цьому ст. 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Як встановлено судом, на час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу автомобіля ЗАЗ державний номер НОМЕР_1 була застрахована ВАТ СК „Іллічівська”.
Згідно довідки та витягу з карткового рахунку, наданого філією ПУМБ в місті Маріуполі, 24 грудня 2009 року ВАТ СК „Іллічівська” перерахувала на особистий рахунок ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 24990 гривень із призначенням платежу: страхове відшкодування, поліс № ВС/7944179 від 12 травня 2009 року і страховий акт № ЦО-13279 від 27 листопада 2009 року (а.с. 13, 14).
За змістом ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. При цьому, стягнення коштів на ремонт пошкодженого автотранспортного засобу це не тільки спосіб відшкодування шкоди в натурі, але і часткове виконання другої вимоги закону – відшкодування заподіяних збитків.
Виходячи з положень ст. ст. 10, 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд не має виявляти ініціативи у збиранні доказів, а може тільки сприяти сторонам у їх витребуванні. Отже, про докази, їх кількість, якість повинні піклуватися сторони, оскільки саме на них законом покладено обов’язок доказування згідно ст. 60 ЦПК України.
Згідно наданих платіжних доручень: № 0000000096 від 06 листопада 2009 року ТОВ «Юз Моторс», № 111 від 11 листопада 2009 року ПП ОСОБА_6 позивачем були придбані 13 найменувань запчастин для проведення відновлюваного ремонту на суму 21815 гривень 05 копійок (а.с. 50-52).
Перелік придбаних позивачем запчастин збігається із переліком запчастин, які підлягали заміні згідно висновків авто товарознавчого дослідження спеціаліста.
Відповідач ОСОБА_2, ставлячи під сумнів висновки авто товарознавчого дослідження, разом з тим, відмовився від призначення судової авто товарознавчої експертизи. Окрім загальних висловів, жодного обґрунтування щодо невідповідності висновків спеціаліста не навів, транспортний засіб оглядався у його присутності і будь-яких зауважень не виносилося.
Згідно акту виконаних робіт № 44 від 25 грудня 2009 року ПП ОСОБА_7, який має свідоцтво про право на здійснення технічного обслуговування та ремонт автомобілів, був виконанений в повному обсязі відновлюваний ремонт автомобіля ХОНДА Акорд державний номер НОМЕР_2 на загальну суму 13200 гривень (а.с. 48. 49).
При цьому, суд не може погодитися з доводами відповідача щодо відмови позивача від добровільного відшкодування шляхом проведення його фахівцями відновлюваного ремонту, адже право вибору в цьому питанні належить потерпілій стороні.
Разом з тим, суд звертає увагу, що згідно до висновку авто товарознавчого дослідження вартість робіт по ремонту автомобіля спеціалістом визначена в сумі 7522 гривні 50 копійок.
За таких підстав, з відповідача ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди підлягає стягненню вартість робіт по ремонту автомобіля в межах заявлених вимог в сумі 7104 гривні 49 копійок, втрата товарної вартості автомобіля в сумі 2920 гривень 56 копійок, франшизи в сумі 510 гривень.
Також з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати по оплаті авто товарознавчого дослідження в сумі 400 гривень (а.с. 48 зв.).
Заявляючи клопотання про повернення йому пошкоджених та підлягаючих заміні деталей, відповідач разом з тим, відповідно до положень до ст. 60 ЦПК України, не надав належних доказів про їх остаточну вартість, адже у висновку авто товарознавчого дослідження, наданого позивачем, такі висновки відсутні. У зв’язку з цим, суд не вирішує дане питання.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу ОСОБА_3 була заподіяна моральна (немайнова) шкода. При визначені розміру моральної (немайнової) шкоди, суд враховує суть позовних вимог, характер діяння, яким йому була заподіяна шкода, майновий стан відповідача та страждання позивача у зв’язку з пошкодженням автомобіля та необхідності вжиття заходів до його відновлення. Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 2000 гривен, що буде адекватним спричиненій шкоді.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.
Виходячи з цього з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_3 підлягають стягненню понесені ним витрати при зверненні до суду, а саме судовий збір в сумі 117 гривен 85 копійок (109 гривен 35 копійок, що становить 1% від ціни майнового спору + 8 гривен 50 копійок за розгляд немайнового спору), витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривен.
Разом з тим, вимоги щодо відшкодування витрат на правову допомогу підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Згідно договору № 37/09 від 15 грудня 2009 року, укладеного між адвокатом ОСОБА_1 і позивачем ОСОБА_3, передбачено надання правової допомоги у зв’язку з проведенням судового розгляду (а.с. 11, 47).
Згідно довідки сума витрат на правову допомогу, а саме: ознайомлення з матеріалами справи, складення позовної заяви та підготовка пакету документів, складає 624 гривні, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 брав участь у судовому засіданні як представник позивача, давав пояснення, заявляв клопотання, виступав у судових дебатах.
Відповідно до вимог ст. ст. 79, 85 ЦПК України підлягають відшкодуванню витрати представників сторін, що пов’язані з явкою до суду, зокрема, витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту, наймання житла, добові у разі переїзду до іншого населеного пункту, компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.
Проте, позивач будь-яких належних достовірних, допустимих доказів на підтвердження понесених витрат, зазначених в наведених нормах не надав.
За таких підстав, витрати понесені позивачем на участь його представника в суді за договором про надання правової допомоги в розмірі 600 гривень, задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 213, 215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 10935 гривень 05 копійок, моральної (немайнової) шкоди 2000 гривень, витрати по оплаті правової допомоги в сумі 624 гривні, судовий збір 117 гривень 85 копійок, інформаційно-технічне забезпечення 120 гривень, а всього 13796 (тринадцять тисяч сімсот дев’яносто шість) гривень 90 копійок.
В задоволені решти частини позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя _______________