Справа 2-1150/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

                  12 листопада 2010 року   Краснокутський районний суд Харківської області в складі:   головуючого              –   Каліберди В.А.

                 з участю секретаря    –   Пушкар І.М.,

розглянувши у попередньому  відкритому  судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Краснокутської селищної ради  про визнання права власності на Ѕ частину житлового  будинку   в порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и в :

            ОСОБА_1 4 листопада 2010 року  звернулася до Краснокутського районного суду з позовною заявою до Краснокутської селищної  ради  про  визнання права власності в порядку спадкування за законом  на Ѕ житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 Харківської області.  

В обґрунтування  позовних вимог позивачка  зазначила, що дане домоволодіння належало її брату – ОСОБА_2. 25 квітня 1992 року,  він подарував позивачці Ѕ частину житлового будинку. що підтверджується нотаріально посвідченим договором дарування. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить Ѕ частина домоволодіння, яку позивачка має намір успадкувати. Крім неї, інших спадкоємців за законом чи заповітом немає. В зв”язку з вищевикладеним, позивачка прохала суд визнати за нею право власності на Ѕ частину домоволодіння, що залишилася після смерті брата. Крім того, прохала поновити їй строк для звернення до суду з вказаного приводу, оскільки пропустила його з поважних причин.

У попередньому судовому засіданні представник позивачки за довіреністю підтримав заявлені позовні вимоги та прохав суд їх задовольнити.  

Представник відповідача у попередньому судовому засіданні проти задоволення  заявлених позовних  вимог не заперечував.  

    Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення по справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

           Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України, згідно якої у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.        

            Матеріалами справи встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 Харківської області належав на праві приватної власності ОСОБА_2. Про це свідчить свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане Краснокутською держнотконторою 6 листопада 1991 року, згідно якого ОСОБА_2 успадкував його після смерті батька - ОСОБА_3.

    25 квітня 1992 року ОСОБА_2 подарував Ѕ частину зазначеного домоволодіння позивачці. Це підтверджується нотаріально посвідченим договором дарування, наданим позивачкою в судове засідання в якості доказів.

    Як вбачається зі свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 4 Харківського міського управління юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 помер. За життя заповіт ним не складався.

    Спадкоємцями першої черги за законом являються його син та дружина, однак  вони, не приймаючи спадщину також померли, що підтверджується свідоцтвами про смерть.  

      Таким чином, єдиною спадкоємицею майна ОСОБА_2 є позивачка.

     У відповідності до вимог ст.ст. 1217,1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування одержують особи, зазначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

              Згідно ст.1261 ЦК України   у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри  спадкодавця...

    Факт родинного зв”язку позивачки з ОСОБА_2 підтверджується  оглянутими в судовому засіданні  свідоцтвами про народження.  

    На даний час ОСОБА_1 виявила намір оформити документи на  спадкове майно, оскільки має намір його продати. На даний час у будинку ніхто не проживає, а позивачка у зв”язку з віддаленістю свого місця проживання не має змоги за ним доглядати та підтримувати його в належному стані.  

    Як передбачає   ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом...

                Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє вимоги позивачки, оскільки вона надала суду достатньо доказів, які підтверджують позов,  а відповідач  позов визнав, що  не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

    Крім того, суд визнає поважними причини пропуску позивачкою строку, на протязі якого вона повинна була звернутися до суду для вирішення питання про визнання права власності, оскільки вважала, що спадщину будуть приймати спадкоємці першої черги. З цих підстав суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 термін для звернення   до суду з вказаним позовом.

 Керуючись ст. ст. 328, 1216, 1258, 1261 ЦК України, ст. ст. 130, 174 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в  :

Позов  ОСОБА_1  –  з а д о в о л ь н и т и.

Визнати  за  ОСОБА_1 право приватної власності  на     Ѕ частину  житлового  будинку  з господарськими будівлями, що знаходиться  за адресою: АДРЕСА_1 Харківської області, в порядку спадкування за законом,  після ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1  року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Краснокутський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.                    

суддя – підпис –

з оригіналом вірно :

рішення набрало законної сили 23.11.2010 року

                    СУДДЯ                                                        В.А. КАЛІБЕРДА